Старовинний замок на Тернопільщині відзначив 340-річчя своєї облоги

Теребовлянський замок – один із майже тридцяти твердинь, що у різному стані збереглися донині на Тернопільщині.

Навіть важко сказати, коли відбулося моє перше знайомство з ним. Зрештою, це не просто давня, знищена часом і людьми, споруда. Це – невід’ємна часточка дитинства і юності. Адже із Замковою горою і самим замком на ній стільки пов’язано спогадів…

Дитячі ігри «у війну», «індійців», хлопчачі спроби перенести на територію фортеці фрагменти з пригодницьких романів…  Ще тоді, у дитинстві, кожне відвідування фортеці перетворювалось на зустрічі з невідомим минулим, про яке ми, хлопчаки, не так вже і багато знали.     

Напевно, перший серйозний екскурс в історію Теребовлянського замку провів мій батько. Людина багатогранних інтересів – вчитель, географ, історик, філателіст, нумізмат, філокартист, пристрасний книголюб і мистецтвознавець він першим в області ще на початку 1960-х років опублікував у районній пресі історичну розвідку про Теребовлю та її замок. А згодом у бібліотеці, яку очолював, створив музейну кімнату, що пізніше стала основою для відкриття в місті краєзнавчого музею. Знавець польської, німецької мов, батько систематизував різні відомості про замок, зібрані в архівах Львова, Тернополя, Києва.

Так ось, саме від батька я вперше дізнався про минуле Теребовлянського замку, яке має витоки ще з часів князювання Василька, з XI століття. Про деякі, доповнені у наш час історичні дані про замок, розповів директор Теребовлянського краєзнавчого музею Ігор Зінчишин.  

«Археологи припускають, що вже в XI столітті Замкова гора, на якій стояв княжий палац, була неприступною, - розповідає пан Ігор. - Із трьох боків вона омивалася Гнізною, а з четвертого – її притокою Пичинією. Згодом,  у 1241 році, княжий осідок було зруйновано. Лише в XIV столітті, на місці княжого двору було побудовано перший, невеликий за розмірами, замок Казимира Великого. Замкові стіни були як кам’яні, так і дубові. Тоді замок мав тільки одну вежу – сторожову. У внутрішньому дворі були будинки з підвалами, де зберігалися харчі, вогнепальна зброя».

Історія замку у Теребовлі – це історії битв, облог, що тривали не раз у цьому куточку Тернопілля.

«Замок боронив Львівське воєводство зі східного боку. Твердиню неодноразово атакували нападники, - продовжує Ігор Зінчишин. – Так, у 1591 році ним заволодів керівник селянсько-козацького повстання, уродженець Тернопільщини Северин Наливайко. А в період 1605–1629 років фортеця пережила до двадцяти татарських нападів. Такі обставини змусили королівський уряд додатково виділити кошти для будівництва нової, більш міцної, оборонної споруди».

У 1632 році замок набув обрисів, які частково збереглися до наших часів. Замкова будівля зверху мала вигляд видовженого п’ятикутника, вершина якого замикалась овальною баштою-ронделем. А з протилежного боку фортецю боронили дві вежі – п’яти- і чотирибічна. Між собою вони з’єднувалися високими стінами. Як самі башти, та і мури мали значну кількість бійниць, укріплених тесаним каменем. Збудовані у два яруси, вони були досить зручними для ведення вогню як з гармат, так і з рушниць. Загальна довжина мурів сягала близько ста десяти метрів, ширина – до чотирьох метрів.

На території замку був двоповерховий палац, з підвалами і підземними ходами. До речі, ще наприкінці 60-х років минулого століття мені з ровесниками не раз вдавалося здійснювати досить ризиковані мандрівки у тісні підземні сховища, що виходили на поверхню Замкової гори. Тоді подейкували, що підземні лабіринти ведуть до тутешнього костьолу кармелітів й до інших, віддалених від замку храмів. Згодом єдиний вхід у підземелля поступово обвалювався і його замурували.

«Історія замку – це історія нападів і мужнього захисту, - продовжує Ігор Зінчишин. - Так, у 1651, замок упродовж дев’яти тижнів оточували татари, але не могли його взяти. Заволодіти твердинею пробували й опришки.

А 340 років тому, восени 1675 року, замок опиняється в центрі подій польсько-турецької війни. Без сумніву, найбільш героїчною оборонною битвою в Теребовлі була облога замку. Турецько-татарські війська Ібрагім-паші в кількості близько 10 000 воїнів почали облогу фортеці. Оборонців замку налічувалося близько 200 чоловік, у тому числі 80 драгунів на чолі з капітаном Яном Самуелем Хшановським. Решта – шляхта і втікачі з міста. Майже два тижні оборонявся замок. Вороги робили підкопи під мури, закладали міни, підривали стіни, але фортеця не здавалася.

Щоразу оборонці відбивали атаки чужинців. Турки задумали підірвати фортецю, заклавши під мури вибухівку. Вибухи, що зруйнували оборонні вали, дещо похитнули віру деяких захисників у те, що вони вистоять перед ворогом. Окремі шляхтичі сходилися на думці, що фортецю треба здати. Цю розмову випадково почула дружина коменданта фортеці – Софія Хшановська. Дізнавшись про зраду, комендант розігнав слабодухих шляхтичів і заявив, що швидше знайде тут смерть, ніж здасть замок ворогові. Невдовзі на допомогу оборонцям фортеці підійшли війська короля Яна Сорбецького, і турки змушені були зняти облогу».

За іншою версією, каже історик, виконати вимоги Ібрагім-паші збирався сам Ян Хшановський. А його дружина, почувши це, схопила два кинджали і вигукнула, що коли це станеться, то одним лезом вона вб’є чоловіка, а другим - себе. Така рішучість підбадьорила  оборонців фортеці, і вони утримали оборону. Вдячні мешканці міста навіть спорудили біля фортеці пам’ятник мужній жінці.

Йшли роки, тривали чергові напади. У 1688 році фортеця зазнала від татар таких сильних руйнувань, що відновити її так і не вдалося. Замок втратив своє оборонне значення і поступився потужністю перед відвойованою у 1699 році Кам’янець–Подільською фортецею. Туди всередині вісімнадцятого століття було передано усі гармати й іншу зброю, а ті приміщення, які вціліли на території замку, використовувались для міських та земських установ… 

Ось така історія цієї фортеці і обставини однієї із значущих його облог, що була 340 років тому. На згадку про цю подію теребовлянці принесли квіти до мурів твердині, де свого часу полягли її оборонці. А екскурсоводи із Національного заповідника «Замки Тернопілля» провели екскурсію давнім замчищем, розповіли про невідомі для багатьох факти, пов’язані з історією замку.

Теребовлянський замок – один із 1178 пам’яток архітектури та історії, які є на Тернопільщині. У кожній з них - подих віків, дух захисників, їхні перемоги і невдачі. Нині ці пам’ятки своїм темними зіницями-амбразурами й колишніми вікнинами замкових палаців дивляться у простір. Ніби просять, щоб ми до них прийшли і побули наодинці, осягнули той час, спробували зрозуміти й витлумачити колишні події, відчути свою національну автентичність й тяглість до історії рідного краю.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора

Архівні світлини надано Теребовлянським краєзнавчим музеєм    

 

Вибір читачів за тиждень

Відео