Сьогодні, 6 листопада, відбулась зустріч Надзвичайного та Повноважного посла Держави Ізраїль в Україні Й. В. Еліава Бєлоцерковські з керівництвом Тернопільської області. Він відповідає за розвиток економічних і культурних зв'язків між двома державами і приїхав, аби вивчити  економічну потугу Тернопільщини, можливості вкладання в область інвестицій.

Голова ОДА Степан Барна запропонував іноземному послу безліч варіантів вкладання коштів.

"Ваш візит свідчить про дружню співпрацю між державою Ізраїль і Тернопіллям, - підкреслив голова ОДА. - Нас цікавлять інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток економіки, будемо вдячні за вашу зацікавленість у реалізації інвестиційних проектів у сфері медицини, сільського господарства, освіти, туризму". 

Надзвичайний та поважний посол держави Ізраїль зазначив: "Мета мого візиту - познайомитись із Тернопільщиною і обговорити, які можливості тут є. Для нас важлива співпраця із Західною Україною, з її регіонами, також ми хочемо познайомити наших туристів із принадами вашого краю".

Деякий дисонанс у зустріч вніс голова єврейської общини Тернопільщини Ігор Бензерук (Кацнер). Перед послом він висловив обурення нещирістю місцевих чиновників.

"Не все так добре для євреїв, як тут говорять, - заявив Ігор Бензерук. - Єврейська громада мусить проводити зібрання на околицях міста, бо наше приміщення на Острозького нам не належить. Ви, пане посол, можете подивитись, як живе єврейська община на Тернопільщині. Скажу, що стан її надзвичайно поганий".

Степан Барна, загладжуючи незручність, запевнив ізраїльського посла, що цю ситуацію влада вивчить і виправить недоліки, якщо вони є.

Оксана СЛОБОДЯН

Довідка. 

До обласної організації “Єврейська община” входять 716 осіб. Це євреї, члени їхніх сімей.

У Тернополі проживають близько 500 євреїв. Є громади у Бережанах — 15-20, Чорткові — 40-50, Кременці і Бучачі — приблизно по 25. Проте серед багатьох євреїв є певний стереотип — боязнь перед вступом до громади. Серед молоді є тенденція до репатріації в Ізраїль.

Передусім громада займається соціальною допомогою малозабезпеченим і тим, хто потребує допомоги. Існує декілька програм для старших людей. Так, щокварталу допомогу отримують 97 літніх членів громади.

Громада спільно зустрічає свята, відпочиває. Декілька разів їздили на шабатон — жили у будинках відпочинку за традиціями юдаїзму.

Громада має недільну школу. Туди ходять 12-15 дітей, а також дорослі. Вивчають традиції іудаїзму, чим живе держава Ізраїль. Одну годину у цій школі присвячують вивченню івриту. Хто хоче репатріюватися, ходить на двогодинні заняття з івриту у вівторок і четвер. Таких є до 20 осіб.

Силами громади було встановлено пам'ятник біля “Обнови”, але його протягом п'яти років неодноразово оскверняли. Два роки тому вкрали чавунну огорожу, після чого її замінили ланцюгом.

Проблемні питання

Громада відчуває особливо гостро питання впорядкування старих єврейських цвинтарів, які збереглися. Таких є 25, багато роблять прості волонтери. Також євреї з-за кордону працюють у цьому напрямку з місцевими людьми.

Наступна проблема — безгоспні синагоги. Їх в області є сім — у Гусятині, Підгайцях, Скалаті, Струсові, Бережанах і Чорткові. Передали синагогу у Скалаті, проте там немає євреїв. Можна відновити синагогу і в маленькій її частині зробити музей Голокосту, а в решті дитбудинок чи будинок перестарілих.

Велика проблема у Тернополі — відсутність власного приміщення. Збереглися принаймні дві будівлі: нова синагога, яку перетворили на друкарню при медуніверситеті, і приміщення на вул. Острозького, при райлікарні. У ньому тепер аптека. Тернопіль — єдиний обласний центр в Україні, де єврейській громаді не повернули жодного майна.

У 2012 році відбулась зустріч Ігоря Бензерука і рабина з тодішнім головою ОДА Валентином Хоптяном. Згоди не було досягнуто.

Общині безкоштовно виділили приміщення на вул. 15 Квітня, 37а площею 130 кв. м. Але навіть в орендованому приміщенні не можливо нормально відзначати релігійні свята. Будинок зачиняють о 18.00, а усі свята починаються запалюванням свіч увечері.

Члени громади служать зараз у Збройних силах України. Чоловіки з Тернополя також у добровільних батальйонах на Сході. Ігор Банзерук теж військовий - підполковник, інвалід війни. Одинадцять років відслужив у Збройних силах України. Був у Лівані у миротворчих військах, нагороджений орденом “За мужність” і медаллю “За службу миру”.