У Канаді співають українські пісні та видають українською газети та журнали, а в Україні людей зомбує іноземне телебачення.

“Вечорниці в Торонто – це щось особливе. Таке враження, що ти не в Канаді, а десь на Тернопіллі, тількі люди в залі більш усміхнені, розкуті, зовсім не агресивні”, – написав Анатолій Матвійчук на своїй сторінці у соцмережі. Весь час думалося: Господи, чому так – люди за океаном, бережуть рідне слово і пісню, танцюють українські танці, видають газети і журнали рідною мовою, збираються на вечорниці, а в Україні, зазомбовані чужорідним телебаченням, зневажають усе рідне і відрікаються від нього. 

Держава має починатися з культурної, мовної та інформаційної політики – і тут не може бути ніяких напівмір і компромісів. Або це українська держава, або – олігархічний паханат. Не можна бути напіввагітним. Можна або повірити у свій народ і йти з ним до кінця, або співати Гімн, прикриваючи ним, як ширмою, брудні справи. Усе насправді дуже просто – або ти Українець (по роду, по духу, по світовідчуттю) – і тоді все інше є другорядним. Або ти чужорідне тіло з нещирою і гнилою душею, сморід від якої рано чи пізно пошириться на увесь світ. Треба визначатися – часу на роздуми більше немає…
Джерело: patrioty.org.ua