На Тернопільщині 2016-ий оголошений Роком Івана Марчука. Видатному українському художнику, уродженцю Москалівки Лановецького району, генію сучасності 12 травня виповниться 80. 

- Іване Степановичу, я знаю, що ви скромний чоловік, хоч ваші картини є на всіх континентах, але як сприйняли таку пропозицію? - цікавлюсь, телефонуючи митцеві, адже давно приятелюємо з ним.

- А як мав сприйняти? - одказує. - Я вже багато ювілеїв пережив. Я працюю. Ви ж знаєте, що я, як каторжанин до галери, прив'язаний до мольберта... Мені ще хочеться дивувати людей, не давати їм спати. Люблю, коли приходять на виставки і не вірять, що це мої роботи...

- Та як повірити, коли було "дев'ять" Марчуків, з"явився "десятий", а тоді, коли я була у вас у київській майстерні - назрівав "одинадцятий" і кожен з них чимось дивує і захоплює. Фантазія виходить з берегів...

- Я в першу чергу себе дивую і хочу дивувати, мені є що сказати людям, показати, обдумати разом з ними. Ти ж знаєш, що я працюю 365 днів у році.

- Ми все це зможемо побачити на ваших виставках наступного року?

- Все не можна показати, лише вибране. У мене було багато виставок в Україні, я тематично підбираю.

- Виберіть для тернополян сонячні, щоб промені в Дніпрі купалися. Такий зараз непевний і тривожний час, хочеться миру і світла. А ваші картини, як на мене, адресовані тим душам, що стужилися за справжнім.

- З організаторами виставки ще не обговорювали тему, але це буде письмо від усіх Марчуків, а ти сама перерахувала, в скількох іпостасях я працюю.

- А  груші і яблуні на дачі під Каневом врожаїлися цьогоріч? Те місце під Чернечою горою вас завжди наснажувало...

- Дуже люблю те місце, дійсно, світла багато і простору  над Дніпром, хочу в оренду здати. Приїжджатиму лише  пензлем працювати.

- Я вірю, що він у ваших руках тримається міцно і натхненно. Я пам'ятаю вашу мрію - бажання розмалювати небо. Вона ще не здійснилася?

- Коли здійсниться, то вже буде не мрія. Ще ніхто не дав вказівку - розмалювати небо від Києва до Сінгапуру чи навколо землі. Мені б 1000 років, і я розмалюю небо, і ніде не повторюся, я маю що робити. А ще я кажу, щоб побудували мені стіну, як Китайська. Від Львова до Києва. Там я вчився, а тут я знаходжусь і буду малювати. І буду довго жити, поки не домалюю її, - сміється.  

Ну як його не поцілувати, як не побажати здійснення такої мрії? Хай нові народжуються.

Іван Степанович без сумніву гідний звання «Героя України», і це дуже символічно та правильно, що про це клопотатиме саме Тернопільщина, котра подарувала світові генія.

А ще, думаю, що 80-річчя народного художника України, лауреата Національної премії ім.Т.Шевченка треба відзначати на Всеукраїнському рівні і не тільки на Тернопільщині оголосити наступний рік його іменем, а й в Україні. І провести серію виставок у найкращих залах, щоб люди знали твори живого класика українського мистецтва, глибокого лірика, мудрого філософа, невгамовного бунтаря, для якого слово "СВОБОДА" складається із великих літер, щоб відчули душею той згусток позитивних емоцій, невичерпної енергії, якою він заряджає і співрозмовника, і глядача.

Своєю працею Іван Марчук підтвердив, що українці - нація переможців, його світ визнав генієм. Він прославляє Україну, а крила йому дала наша земля, ромашки і чебреці, ткані ряднини і вишивані рушники, рілля чорнозему, криниця  в далекій від світу, маленькій Москалівці.

Людмила Островська, topnews.in.ua.

На фото з архіву авторки: журналістка Влада Собуцька, геніальний художник Іван Марчук, журналістка Людмила Островська, просвітянка Дарія Чубата.

До речі. Іван Марчук - український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Тернополя.

У 2007 році потрапив до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета "The Daily Telegraph". Доробок митця налічує понад 4 000 творів і понад 120 персональних виставок.

Є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (таку назву митець жартома дав своєму стилю — від слів "плести", "пльонтати": картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток).

Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню в Україні.

Картини Івана Марчука зберігаються в багатьох колекціях у різних країнах світу.