Зону вільної торгівлі нині створюють Україна та ЄС, адже із 1 січня 2016 року вступила в силу економічна частина угоди про Асоціацію між нашою державою, з одного боку, і Європейським Союзом, Європейським співтовариством із атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого боку.

Які зміни очікують на наших підприємців? Що гарантує Угода українським бізнесменам? До чого і як їм варто готуватися? Про це «Терен» запитав у виконуючої обов’язки начальника Тернопільської митниці Державної Фіскальної Служби в області Оксани Антонович і її заступника Андрія Саварина.

Україні дозволили застосовувати спеціальні заходи

- Згаданий вами документ передбачає зближення України і ЄС не тільки в галузі торгового співробітництва, а й політичного, фінансового, економічного, а також –у сфері юстиції, - уточнює Андрій Саварин. - Зважаючи на широке коло питань і міждержавний рівень врегулювання, цей документ вийшов дійсно надзвичайно об’ємним. До того ж Угода включає в себе 49 додатків і посилання на десятки регламентів, директив та інших внутрішньо європейських нормативних актів, які в подальшому повинні бути імплементовані в законодавство України.

Отже, ми – лише на початку шляху зближення із ЄС. Причому у Європейському Союзі відразу передбачили чимало поступок для наших підприємців, аби вони не постраждали від тиску нових вимог та потоку іноземних товарів, наголошує заступник начальника Тернопільської митниці.

- Наразі дуже активно обговорюють питання відміни мита на ввезення сільськогосподарської продукції до ЄС, - додає фахівець. - І справді, Угодою, а саме статтею 31 передбачили скасування експортного мита та податків і зборів аналогічної дії всіма сторонами. Щоправда, для Україні на перехідний період до 2023 року передбачений обов’язок поступового зменшення експортного мита на живу худобу і шкіряну сировину, а також на насіння деяких видів олійних культур.

Більше того, протягом 15 років із моменту вступу в силу Угоди, Україні дозволили застосовувати спеціальні заходи у формі додаткового збору до вивізного (експортного) мита щодо товарів, якщо сумарний обсяг експорту до ЄС із України перевищить ліміти, встановлені у додатку 1-D до Угоди.

- Такими сільськогосподарськими товарами із обмеженим експортом є шкіряна сировина і насіння соняшнику, окремі види брухту кольорових і чорних металів, - продовжує Андрій Саварин. - Що ж стосується імпортного мита, то Україні надали можливість поступового його зниження для певних товарів на строк до семи років.

Подбали про захист інтересів України

Євросоюз визначив квоти на обсяги ввезення українських товарів. Вони дозволяють постачати у ЄС без сплати ввізного мита лише певну кількість наших товарів того чи іншого походження, наголошують на митниці.

- Хто перший прийшов, оформив документи, той і потрапив у межі квоти, - наголошує Оксана Антонович. – Не встиг – мусиш платити мито.

До слова, обсяги квот будуть змінювати. Сторони залишили за собою таке право. Тож ті бізнесмени, які нині нарікають на обмеження, за рік-два можуть про них забути.

Найприємніша частина зміни митних правил для українського бізнесу, на думку пана Саварина, – скасування із 1 січня 2016 р. імпортних мит на абсолютну більшість сільськогосподарської продукції українського походження. Щоправда, мита на деякі товари скасують протягом наступних трьох років. Проте цей пункт Угоди стосується переважно частини рибної продукції. Втішити українців можуть й інші нюанси.

- Поступове створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом є одним із ключових моментів положень Угоди, - додає Оксана Антонович. - Зокрема, кожна сторона зменшуватиме або скасовуватиме мито на товари, що походять з іншої сторони, відповідно до графіків, протягом 10 років.

Наприклад, ставка мита на ввезення вживаного одягу (секонд-хенд – прим.) протягом наступних років, за словами пана Саварина, буде знижуватися щороку на 1%, тобто із нинішніх 5,3% аж до 0,3% у 2021 році. Також Україна має за 10 років повністю зняти ввізне мито із імпортних автомобілів – теж кожного року по 1%

- Але є нюанс: якщо в країну за рік ввезуть понад 45 тисяч іномарок, то ми матимемо право застосовувати мито на рівні 10%, - уточнює пані Антонович. – Це зробили для того, аби не перевантажити наш ринок і захистити українських автомобілебудівників. Це – захист інтересів України!

Встановлення нульової ставки мита при ввезені електромобілів із 1 січня 2016 р. – ще один суттєвий «плюс». Тож такі авто повинні подешевшати та навіть ввійти у моду в українців. Оксана Антонович також розраховує на поліпшення екології в Україні. Зрештою, заряджати електромобіль нині для автовласника набагато дешевше, ніж купувати бензин. Варто лише розбудувати мережу.

- Нині діє нульове мито на електрокари, - каже пані Антонович. - Розмір мита до його скасування становив 10% від митної вартості електромобіля налічується на авто з урахуванням мита, тому від загальної вартості авто відніметься 12%. Але, не слід забувати про те, що акцизний збір і ПДВ залишаються в силі!

Несертифікованої продукції Європа не пустить

Із нового року контроль і видачу сертифікатів форми «EUR.1» передали митним органам. Це – ще одна суттєва новація. І працівники Тернопільської митниці ДФС уже встигли видати 76 сертифікатів походження форми «EUR.l».

- Такі документи необхідні для застосування преференційних ставок ввізного мита або звільнення від сплати мита, встановлених в Угоді, - уточнює Оксана Антонович. – Їх видають як доказ, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження.

Також одним із пунктів Угоди, передбачили надання та анулювання митним органом статусу уповноваженого (схваленого) експортера. Перевагою використання такого статусу є те, що для отримання тарифних преференцій український експортер товару без оформлення сертифіката із перевезення форми «EUR.1» самостійно визначає і декларує походження товарів на комерційних/товаросупровідних документах

- Це дозволить суттєво прискорити процедуру експорту товару, - вважає керівник Тернопільської митниці. - Хочу підкреслити: Тернопільська митниця ДФС готова до впровадження Угоди про зону вільної торгівлі із Євросоюзом, зокрема стосовно видачі сертифікатів форми EUR.1.

Принагідно Оксана Антонович пригадала, як свого часу українців лякали зоною вільної торгівлі із ЄС. Пророкували знищення місцевого бізнесу, захват наших ринків іноземними товарами. Але цього не сталося і не станеться, тому що при укладенні Угоди врахували усі можливі загрози. Більше того, Україна отримала набагато більше преференцій, ніж партнери. Єдине, що варто усвідомити нашим виробникам, – неякісної, несертифікованої, неліцензованої  за євростандартами продукції Європа до себе не пустить.

- Як ми бачимо, у справі захисту нашого товаровиробника усе дуже добре продумано, - підсумовує Оксана Антонович. – Тож наш виробник має час розвинутися, підняти рівень якості свого товару, щоб відстояти свої позиції на зовнішньому ринку. І це стосуються будь-якого товару, а не лише автомобілів. Це – великий крок і велика поступка для України з боку Євросоюзу.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото автора і з відкритих джерел