Голова «Автомайдан Тернопіль» Дмитро Гайдуцький надав звіт, про поїздку в зону АТО на Великдень.

"Ми повернулись з 34-ї поїздки у зону війни!
Це був особливий волонтерський рейд, бо основним завданням було подарувати нашим захисникам свято Великодня і хоч трішечки привезти з собою теплоту рідного дому.

Тому, 30 квітня волонтери ГО "Автомайдан Тернопіль" та наші Брати - волонтери ГО "Автомайдан Житомир" вирушили у довгу та складну подорож на Схід України. Планка була дуже висока, а саме: об"їхати всю лінію фронту та відвідати усі передові....І ми справились))) За 5 днів ми накрутили 4240км та побували у таких населених пунктах: Маріуполь,Широкино,Привольне,Волноваха,Галіцинівка,Водяне,Первомайське,Пєски, Курахово,Костянтинівка,Новоселівка 2,Авдіївка,Бахмут,Попасна,Гірське,Золоте,Нижнє, Світличне,Кряківка,Трьохізбенка,Оріхово-Донецьке ,Щастя, Червоний Жовтень, Деніжнікове, Лисичанськ, Сєвєродонецьк,Слов"янськ......

В таких бригадах ЗСУ: 36 бригада,501 полк розвідники-піхота,72 бригада,128 (піхота,танкісти та артилеристи),НГУ,81 бригада,ДУА,26 бригада,54 бригада, батальйон "Свята Марія",24 бригада,92 бригада,80 бригада,ВСП, батальйон "Київська Русь", спецпідрозділ "Фантом",батальйон "Тернопіль", полк "Миротворець",95 бригада та ще безліч військових, котрим ми просто дарували подарунки і вітали з святом, не питаючи «хто» і «звідки». Поїздка була надзвичайно важкою, оскільки на передовій пересуватись вкрай важко: то закрита дорога, бо ворожі ДРГ шнирять,то сепаратисти зайняли село, через яке нам треба було рухатись,то ніч ловила нас на півдорозі або чого гірше в "сірій зоні". Декілька разів ледь не "виїхали" на ворожі блок-пости і заблукали в 10 кілометрах від Донецька. Але за нас молилось багато людей і ми в останні моменти приймали правильне рішення. 
Про емоції хлопців можна говорити дуже багато. Вони нас зустрічали з щирими словами подяки усім людям,хто долучився до організації поїздки, міцно обнімали,на очах були сльози, що в таке велике свято про них не забули і привезли їм частинку рідного дому.... А ми мали чим пригостити Героїв))) У підсумку з побратимами з Житомира ми привезли близько 3000 крашанок, біля 1000 пасок та ще кілограмів 400 м"ясного та солодощів, банки тушонок, різноманітні  продукти харчування,бензопили,взуття,бронежилети,каски, та багато корисного і необхідного. Вс! е це нам надали люди з різних куточків області,країни та світу))
Побачили ми багато і радості, і посмішок,і суму в очах наших захисників.... Саме ця,34-а поїздка була для мене особливою. 2 травня 2014року я вперше опинився у зоні АТО і тоді я зрозумів, якщо МИ НЕ З ВАМИ, то хлопці не вистоять,так як не було ні чим воювати, ні в чому!!!! І тому надзвичайно приємно було саме цього дня  зустрітись з одним із "першопрохідців" волонтерської сім"ї, а тепер військовим ЗСУ,Миколою Сивирином ...Коля, дякую за те, що прихистили на ніч та за вірш на прапорі))) Не встиг я з ним побачитись,так як він виїхав із зони АТО швидше на пару годин, з третім нашим волонтером Романом Саганом,але ми зателефонували один одному та привітали з датою.
Що найбільше запам"яталось з поїздки ? Я зловив себе на думці: « Чи задумувався хтось, на чому б їздили військові у так званому АТО, коли б не авто, куплені волонтерами???». Я за поїздку нарахував сотні авто,які на 100% куплені простими людьми на війну та одиниці "Буханок",УАЗів та інших "черметів" радянської  епохи!!!! А ще в уяві - танк в Первомайську та гвоздики на ньому....це танк ЗСУ підбитий ворогом..Ми з побратимами помолились та залишили пасочки і крашанки...(((

Але є і позитив у забезпеченні наших військових. Ні, не подумайте, що влада раптово протверезіла і зрозуміла, що в Україні – війна. НІ!!! Як на диво, я привіз бронежилет назад у Тернопіль,так як я питав у ВСІХ бійців: «Кому не вистачає броника ?»,- то усі казали, що мають)) А мають здебільшого тому, що коли когось призивають або хтось йде добровільно на війну,то уся родина або усе село чи місто збирають йому спорядження. Щоб не грішити скажу, що тепер забезпечення бійців від генштабу в рази краще, ніж було рік тому і в 100 разів краще, ніж два роки тому! 

Це була наша 34 поїздка. Я ще напишу окремо про деякі моменти нашого рейду спільного з житомирянами. А щоб підсумувати цю поїздку скажу: «ДЯКУЮ ВАМ, ЛЮДИ, ЩО ВИ Є!!!! ХРИСТОС ВОСКРЕС,ВОСКРЕСНЕ Й УКРАЇНА!!!»