17 Квітня 2021, Субота


Погода
Федул губи надув

У Заводському на Чортківщині клієнта «Нової пошти» облаяли та вигнали

Одна з громад Тернопільщини стала на захист бджіл

Фотофакт
У Тернополі зафіксували одразу 3 випадки порушення ПДР (фотофакт)

В ЄС урожай яблук за останні 5 років буде нижче середнього (Агроновини)

Відео Фоторепортаж
Тернополяни побували у серіалі «Друзі» (фото, відео)

Вигоду від пожертви офіційно отримали лише п’ятеро жителів Тернопільщини

У селі на Тернопільщині висаджують липову алею (фото)

Тернополян просять долучитися до збору коштів на головний собор ПЦУ у місті (фото)

У Байківцях попрощаються з відомим діячем культури (фото)

Ефектний камбек приніс команді з Тернополя сенсаційну перемогу над чемпіоном України

У Борщівській громаді стане безпечніше на дорогах завдяки ініціативі депутатки від партії «За майбутнє»

У Чортківській громаді з’явився власний енергоменеджер (фото)

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Де набрати тепла? (фото)

У Шумській лікарні вперше зробили артроскопічну операцію (фото)

У своє професійне свято відзначає ювілей відомий рятувальник Тернопільщини (фото)

На Тернопільщині 380 нових випадків COVID-19, подолали інфекцію 410 осіб

Одна з громад Тернопільщини продовжила карантинні обмеження до 25 квітня

Звикати до новацій активно допомагають бізнесменам на Тернопільщині

Це цікаво
17 квітня в історії Тернопільщини

16 Квітня 2021, П’ятниця


Погода
Погода у Тернополі 17 квітня

Тернополяни, які потерпають від насильства, можуть знайти прихисток у  центрі «Родина»

Це цікаво
Старовинну картину з пейзажем Кременця можна придбати на аукціоні за 100 тис. грн (фото)

Ідей на понад 1 млн грн втілять у Лановецькій громаді  

Загроза «червоної» зони обминула Тернопільщину, впевнений лікар-епідеміолог Володимир Паничев (фото)

Фоторепортаж
Світлини унікальних сакральних пам’яток можна побачити у музеї в Тернополі (фото)

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Унаслідок ДТП до лікарні потрапили четверо кременчан (фото)

Тернополянам на замітку: які положення для джампінгу слід обирати новачкам

«Спільна закупівля — правильний крок до збільшення кількості автобусів для школярів», – Михайло Головко

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Всередині кам’яниці (фото)

Відео
Знищену дорогу на Теребовлянщині відремонтують (відео)

Українські аграрії не страхують врожай через недовіру до страхових компаній (Агроновини)

Фоторепортаж
Чому Носса не люблять у Польщі, де були чотири в’їзні брами та куди зник палац Садовських: представили другу книгу про історію Чорткова (фоторепортаж)

Під Тернополем планують прокласти нову дорогу через залізничну колію 

Відео
Тернопільська поліція розшукує зловмисника за крадіжку в банку (відео)

Карантинні новини у Тернополі стосуються старшокласників і футбольних фанатів (фото)

Фоторепортаж
Картини відомого художника стануть першими експонатами майбутнього музею Тернополя (фото)

На Тернопільщині випускники інтернату розширили свою теплицю (фотофакт)

Фотофакт
Комунальники Тернополя готують до нового сезону одну з найбільших окрас міста (фотофакт)

Одна зі шкіл Тернопільщини перемогла в конкурсі «Школа миру-2021»

Фотофакт
На Тернопільщині в заповіднику розцвіла реліктова рослина (фотофакт)

Фотофакт
Добровольчий батальйон «Тернопіль» відзначає 7-му річницю створення (фото)

Прогулянки Тернополем. Прокинутися з містом (фото)

Посадовці територіальних громад Тернопільщини візьмуть участь у навчаннях та тренінгах

У Чортківській громаді за три місяці на освіту витратили 20,2 млн грн

Тернополянкам можуть допомогти відновити втрачені «крила»

Рідкісні фото знаного актора передав Тернопільщині кінодослідник української діаспори

Фотофакт
В Тернополі на Дружбі збили жінку – водій утік (фото)

Фотофакт
На Кременеччині посадили близько 4 тис. саджанців молодого дуба (фото)

На Чортківщині за добу три пожежі: врятували вдалось не все

Цвіт рододендронів прикрасив місто Кременець на Тернопільщині

У Кременецькому ботанічному саду розцвіли рододендрони

Дерево-троянда

Головний спеціаліст Кременецького ботанічного саду Юлія Бондючна каже, що вбачає певну символіку у тому, що саме напередодні 22 травня, коли увесь світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття, у них розвіли рододендрони.

– Назва рододендрон складається з двох грецьких слів: rhodon – троянда і dendron – дерево, – розповідає науковець. – У нашому ботанічному саду зростає 14 видів рододендронів. З них – два види вічнозелені, три – напіввічнозелені і дев’ять – листопадні кущі. Цвітуть рододендрони дуже яскравими кольорами, що дає можливість створювати за їх участю дивовижні пейзажі. Наприклад, рододендрон жовтий, також відомий як азалія, кущ родини вересових має 1-2,5 м заввишки. Рододендрон – гарна декоративна рослина, особливо в період цвітіння. Пелюстки рододендрона – цінна сировина для ефіроолійної промисловості.

Ефірні олії, які містяться в квітках азалії, мають фітонцидну й інсектицидну дію. У науковій медицині застосовують ефірну олію рододендрона як бактерицидний засіб, особливо проти туберкульозної палички. Ериколін, який міститься в листках, має потогінні й наркотичні властивості. А ще у листках рододендрона містяться таніди (8-13 % ), придатні для дублення шкур і забарвлення їх у світлі кольори. Рослина – отруйна, містить андромедотоксин, отруйний для людей, свійських тварин, бджіл, мишей, – каже біолог Юлія Бондючна.

Ботанічна «родзинка» Тернопілля

За словами біолога, рододендрони, які нині розцвіли у ботанічному саду – лише невеличка часточка унікального природного багатства флори Кременеччини. Саме це багатоманіття було з успіхом використано під час створення одного з найстаріших в Україні Кременецького ботанічного саду, заснованого більше двох століть тому.

– Власне, із створенням цієї зеленої перлини і починається активний період інтродукції й акліматизації переліку численних видів дендрофлори, що пізніше знайшли широке поширення у межах території України. Початок організації ботанічного саду пов’язаний із заснуванням у 1805 році у Кременці Вищої Волинської гімназії, яка згодом була реорганізована у Кременецький ліцей. Засновниками й організаторами саду були: відомий садівник Діонісій Мак-Клер ( Міклер), з ім’ям якого пов’язана організація багатьох садів на Україні, викладач природничої історії Кременецького ліцею – відомий і заслужений дослідник флори Волині та Опілля, доктор медицини та ботаніки Віллібальд Бессер, а також співробітник гімназії Зейдлід. Мак-Клеру допомагав порадами перший професор природничої історії Кременецького ліцею Францішек Шейдт. У момент заснування під ботанічний сад було виділено 4,5 га площі, в яку ввійшов парк для відпочинку, розсадник, розарій, а також оранжереї, парники. Протягом кількох років Мак-Клер працював над цим прекрасним і мальовничим садом, зробивши його найкращим в усьому краї. У 1811 році на кошти ліцею він вирушає до Франції, Англії, звідки привозить багату колекцію рослин і насіння. Мак-Клером було зібрано 1661 екзоти і 612 місцевих видів, – каже пані Юлія.

У ботсаду – вся Європа

Торкаючись становлення та розвитку ботанічного саду, Юлія Бондючна розповіла, що Віллібальд Бессер розпочав роботу в Кременці як викладач ботаніки і зоології та директор ботанічного саду з 1809 року. З перших днів він активно включився в роботу зі збагаченням видового складу саду. Ця робота здійснювалася в основному шляхом організації поїздок та екскурсій.

– Вже у 1810 році В. Бессер опублікував перший каталог рослин ботанічного саду, в якому описані цікаві види, завезені у Кременець із Франції, Швейцарії, Німеччині, Бельгії, США та інших країн. Багато видів передано у ботанічний сад із приватних колекції і садів. За Бессера площа саду розширюється до 20 га, регулярними щорічними стають випуски каталогів рослин. Великий внесок у справу організації Кременецького ботанічного саду зробили також К. Вінцель, садівник Гофман. З 1810 по 1823 роки колекція саду збільшилася з 2406 видів рослин до 12 тисяч видів, колекції деревних порід відкритого ґрунту – з 238 видів у 1811 році до 585 видів у 1834 році. Учнем В. Бесера та його вірним працівником був Антоній Андржейовський. Ботанічні подорожі цих невтомних дослідників збагатили не лише ботанічну науку, а й колекцію живих рослин Кременецького ботанічного саду.

В. Бессер налагодив контакти з іншими ботанічними садами Росії та зарубіжжя. Широко практикував обмін насінням і гербаріями з ботанічними садами Кракова, Гамбурга, Вільна, Парижа, Гетінгена, Відня. Кременецький ботанічний сад став відомим внаслідок систематичних публікацій В. Бессера, – наголошує біолог.

Вимушена мандрівка рослин

Після придушення польського повстання 1830 – 1831рр., яке було підтримане більшістю ліцеїстів, Кременецький ліцей закрили, а обладнання, бібліотеку та цінні в морфологічному та систематичному відношенні рослини ботанічного саду перевезено до Києва й передано новоствореному (1834р.) університету Святого Володимира.

Яскравим свідченням видового багатства та унікальності колекції живих рослин Кременецького ботанічного саду була наявність в ній 241 виду рослин Капського флористичного царства. Фактично, Кременецький ботанічний сад дав початок ботанічному саду університету в Києві, першим директором якого став В.Г. Бессер. Водночас, у 1835 – 1838 роках він обіймав посаду професора кафедри ботаніки університету. Перевезення рослин остаточно завершено у 1847р. На жаль, частина колекцій під час перевезення загинула. Частина декоративних дерев і кущів так і залишилася у приватних колекціях багатих вельмож . Таким чином, після 40-річного існування один із найчудовіших на той час у Європі об’єктів ботанічної науки занепав. Краса природних ландшафтів південно-східної Волині так заполонила засновників саду, цих благородних іноземців, що на схилі літ вони повертаються сюди, де починалася їхня зріла творча діяльність. Прах Д. Мак-Клера покоїться у Дубні, що в Рівненській області, за 40 км від Кременця. Саме тут Д. Мак-Клер заклав свій перший в Україні знаменитий парк «Палестина». А В. Бессер після завершення організаційних робіт зі створення ботанічного саду при Київському (на той час ім. Св. Володимира) університеті на основі матеріалу, перевезеного з Кременця, знову повернеться до міста, якому віддав свої найкращі роки життя. Похований В.Бессер разом зі своєю дружиною на Базиліанському кладовищі біля підніжжя гори Воловиця (в давнину – Волова).

– Частково робота ботанічного саду відновлювалася у 1921-1939рр., 1951-1969рр., але минулої слави Кременецькому ботанічному саду так і не було повернуто, – констатує пані Юлія.

Розпорошений, але не втрачений

Подальша доля Кременецького ботанічного саду така. У 1950 році у зв’язку з реорганізацією Кременецького учительського інституту, заснованого у 1940 році, співробітниками кафедри розпочинаються роботи з інтенсивного відновлення ботанічного саду: інвентаризуються рослин відкритого та закритого ґрунту, долучено до території саду нові ділянки.

– Сьогодні територія саду – 200 га, більша частина – це природні ландшафти складного рельєфу з перепадами висот до 150 м. На 170 га представлено лісові насадження штучного та природного походження, травянисті ценози степові та наскальна рослинність. Схили території саду покриті грабовими, дубово-грабовими, модриновими, сосновими, сосново-березовими, ясеново-кленовими лісами штучного та природного походження, – розповіла Юлія Бундючна.

Захоплюючі пейзажі, мальовничі краєвиди, неповторні картини природи відкриваються з території саду. Унікальності території надають і тераси, створені за часів існування педінституту. Значна кількість рідкісних, оригінальних та унікальних видів природної флори, зібраних на цій території, лише підкреслює значення і роль Кременецького ботанічного саду у сфері збереження й охорони біорізноманіття. Тож ботанічний сад можна по праву назвати природною оазою Кременця, в якій нині, у Міжнародний день біорізноманіття, яскравими барвами заграв цвіт рододендронів.

Орест Сарматський

Фото автора

78

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора