14 Квітня 2021, Середа


Погода
Погода у Тернополі 15 квітня

В кількох будинках у центрі Тернополя не буде електропостачання

Тернопільським митцям призначено президентські стипендії

Відео
Що думають тернополяни про запровадження електроннних трудових книжок? (відео)

Фоторепортаж
Медиків Тернопільщини нагородили за сумлінну працю (фоторепортаж)

Анонс
У Тернополі хочуть спростувати міфи та домисли про українських героїв 

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

У Кременці втілили в життя мрію мешканців однієї з вулиць (фото)

Тернопіль має на кого рівнятися

Учні старших класів у Тернополі можуть повернутися до нормального навчання

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Технології та архітектура (фото)

Фермер вирощуватиме органічну лаванду (Агроновини)

Фоторепортаж
Тернополяни дізнались, як профінансувати свою мрію (фоторепортаж)

Фотофакт
Ще один публічний простір в центрі Тернополя став доступнішим для осіб з інвалідністю

Ще 22 пожежі на понад 25-ти га землі трапилося на Тернопільщині 

У Лановецькій громаді мають цікаву пропозицію для молоді 

Фоторепортаж
Колекціонерка часу із Бережан (фото, інтерв’ю)

Це цікаво
Стало відомо, що виявили у кам’яній гробниці, розкопаній на Тернопільщині

Анонс
В одному з дендропарків Тернопільщини відбудеться толока

В одній з громад Тернопільщини призначено вибори депутатів місцевої ради

Тернопільщина отримала понад 1000 доз нової вакцини від Covid-19 

На Кременеччині побилися підлітки

В Тернополі неадекватний чоловік заліз на дах, рятувати його довелось правоохоронцям

На Тернопільщині назвали галузь, де зафіксовано зростання

Фоторепортаж
Подорожі Тернопільщиною. Як із фільму (фото)

В ДТП на Кременеччині сильно травмувався скутерист

Від початку цього року тернопільські поліцейські склали 1546 адмінпротоколів на сімейних дебоширів

У Чортківській громаді людям нагадали про кримінальну відповідальність за спалювання трави

Відео Фоторепортаж
Громада, яка дбає про чистоту і порядок: у Козові відбулась толока (фото, відео)

Тернопільська ОДА оголосила конкурс на посаду начальника одного з управлінь

Чоловік на Тернопільщині попався на ловлі червонокнижної риби

У Чортківському костелі з’явились тріщини: науковці із Івано-Франківська знають, як його врятувати

Фотофакт
У Тернополі п’яний водій не справився з керуванням та в’їхав в іншу автівку (фото)

В Тернополі знову активізувалися велосипедні злодії

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Навіщо вікна на сходовому майданчику (фото)

Через пошкодження газопроводу одне із сіл Тернопільщини залишилося без газу

У Тернополі затримали юнака з марихуаною

Фоторепортаж
Мешканці Великоберезовицької громади самостійно ремонтують будинки культури (фото)

Краєзнавці шукають на Тернопільщині фото старого годинника

За добу померли 9 людей, а захворіли на коронавірус – ще 466

Фотофакт
У Кременці сталася ДТП через алкоголь (фото)

У Тернополі рецидивіст пограбував сонного заробітчанина

Це цікаво
14 квітня в історії Тернопільщини

13 Квітня 2021, Вівторок


Погода
Натішилися: на Тернопільщині знову похолодає

Фотофакт
Відома тернопільська локація втратила свою родзинку (фотофакт)

Це цікаво
Як навчитися вчитися. Розповідає тернопільська перекладачка 

Фоторепортаж Це цікаво
Неподалік Чорткова знайшли поховання приблизно ІІІ тисячоліття до нашої ери (фоторепортаж)

У Тернополі перевіряють заклади харчування 

Фоторепортаж
Під Тернополем запрацювала станція дегазації сміття (фоторепортаж)

Це цікаво
За подорож до Мальти більше ніж на три дні тернополянам повернуть до 200 євро 

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Що варто знати тернополянам, які є спадкоємцями

Тернопільські Мамаї вже мають свою книгу

Світ побачило унікальне видання про козака Мамая, в яке увійшли кращі роботи тернопільських художників, презентовано на сході України

1

Як повідомляв напередодні «ТЕРЕН», у Кам’янському (Дніпродзержинську) відбувся IХ Всеукраїнський історико-культурологічний фестиваль «Мамай-фест».

Своєрідною «родзинкою» фестивалю стала презентація другого тому книги про козака Мамая у баченні митців України.

Гість фестивалю, заслужений художник України, тернопільський митець Богдан Ткачик розповів, що у видання увійшли Мамаї, написані рік тому художниками з Тернопільщини.

  •  Кожен із художників представив на полотні свого Мамая, вписаного в адміністративний контур того чи іншого району і Тернопілля. Мамай – своєрідний бренд України. Тому разом із іншими митцями, зокрема, львівськими, вирішили створити живописну мапу нашої держави, де кожну область, кожен район представлятиме свій козак Мамай. Усі ці картини торік передали до   «Музею Мамая» у Кам’янськрму»,– розповів ініціатор мистецької акції, заслужений художник України Богдан Ткачик з Тернополя.

На кожній роботі зазначено, який район вона презентує. Серед 18 живописних творів-портретів Мамаїв зображено образ улюбленця українських пісень, легенд та переказів, від традиційного – до модерного Репродукції тернопільських Мамаїв поміщено в окрему книгу, де відображено цілу колекцію портретів, написаних за останній рік й іншими митцями України. Чому ж саме козаку Мамаю приділяють нині таку вагу люди, які творять наше культурне середвищн?

 Козак Мамай – візитівка української культури.

Напевно, ніхто із дослідників точно й не може сказати, відколи на українських народних картинах з’явився він – козак Мамай. Зрештою, це вже не так і суттєво. Важливо, що ця постать козака, який сидить із бандурою, схрестивши ноги стала своєрідною візитівкою нашої національної культури.

Тема козака Мамая постійно присутня в українському культурному просторі. До неї часто звертаються музиканти, кінорежисери й художники. Одним із найбільш яскравих прикладів цього є духовна акція заслуженого діяча мистецтв, відомого львівського художника Ореста Скопа, який вже понад тридцять третій рік працює над живописним відтворенням образу Мамая.

6

  •  Пане Оресте, Ваша серія про козака Мамая – унікальне мистецьке явище. Воно має свою ідейно-тематичну спрямованість, якщо так можна висловитись. Чому Ви вирішили звернутися саме до цього образу?
  •  Ви розумієте, саме слово «Мамай» – це певна енергетика, асоціація з певним образом. Промовляєте – «Мамай» і вже щось рідне, перші склади – ма-ма, згадується мама, її тепло, ласка…

Після того, як прочитав про 300 сліпих кобзарів, страчених сталінським режимом у 1934 році під Харковом, дав собі обітницю створити цикл картин, присвячених пам’яті кожній душі кобзаря.

Водночас, хотів таким чином повернути Україні та світові образ одного з найяскравіших, духовно незалежних українських народних героїв – козака Мамая.

У чому ж суть такого задуму? Ми говоримо про об’єднання України, про те, що її об’єднує і має єднати. Двадцять п’ять років про це кажемо, щось шукаємо. Але не треба шукати. Воно є. Є прекрасний образ козака Мамая. Образ героя, якого немає жодна країна.

  •  І то, мабуть, один із небагатьох образів, який потужно увійшов в культурне середовище українців, починаючи з побутового, народного рівня?
  •  Це дійсно так. А чому це так сталося? Бо сама уява про козака Мамая виникла саме з глибини народної. Вона не нав’язана штучно, ззовні. Це є наше, автентичне. Ми можемо сперечатися чи це професійно, чи не професійно, але воно є, воно було споконвіку. То є наш, український дух.
  •  І кожен, з огляду на різні картини, де зображений козак Мамай, які мені довелося бачити, уявляє собі той образ по-своєму?
  •  А інакше і не може бути. Так, козака Мамая кожен бачить по- своєму і це закономірно. Скільки людей, художників століттями зображували Мамая! Розумієте, колись у кожній хаті висіли ікони Матері Божої, Ісуса Христа, був Святий Миколай і козак Мамай. Це був незмінний духовний атрибут української родини.
  •  Це той козак, якого атеїстичний режим боявся так само, як і образів святих. А чому?
  •  Запитуєте, чому ж їх, отих Мамаїв винищували? Здавалося б, звичайна, народна картина. Влада їх ненавиділа і нищила тому, що це, ще раз повторюю – український дух, якого комуністична влада боялася.
  •  А цікаво, скільки козаків Мамаїв є нині на картинах, що зберігаються у всіх музеях України?
  • Ви не повірите – всього-на-всього близько 160! Це те, що збереглося. Я не кажу про приватні колекції. Це все винищували. І то ще раз свідчить, який це сильний український образ, духовний корінь, який так хотіли знищити різні завойовники, окупанти та зайди.

 Мамая – у кожну хату.

Орест Скоп одержимий ідеєю популяризації образу козака Мамая в Україні та світі. І він це робить неустанно. Вражає творча фантазія художника. Мамай у його картинах завжди особливий, зі своїм характером, і на жодній із понад 200 авторських картин, де зображений Мамай, легендарний козак не повторюється.

5

  • Пане Оресте, козак Мамай на Ваших полотнах різноликий. Він і на коні, і без нього, то з оселедцем на голові, то з чуприною. То має довгі вуса, а то – короткі. А ще є Мамаї з бойовою амуніцією і лише з кобзою, з люлькою і без неї, на фоні українського села і товарних вагонів, колючого дроту, сокири і пили – атрибутів сталінських таборів…
  • Таким чином намагався зобразити Мамая у просторі і часі. Хотів відійти від певних стереотипів про цей образ. Головне, щоб у цьому «мамаєвому багатоголоссі» людина відчула щось своє, рідне, близьке для неї, її родини. Тому всіма силами підтримую рух «Мамая – у кожну українську хату», щоб там був цей український оберіг. І ще одне, хотілося б, щоб з відродженням образу Мамая народжувалась нова нація. Переконаний, коли дитина народжується, а біля її колиски висить картина із Мамаєм і батьки пізніше про це розкажуть, то дитина це пам’ятатиме, що це – її образ, під яким вона народилася. І який супроводжуватиме її  усе життя. Це – її оберіг.
  • Тобто, йдеться про своєрідну об’єднуючу українську ідею, яку Ви намагаємось активно просувати?
  • Саме так. Бо ж що виходить, от внук мене питає, хто сильніший – людина-павук чи ніндзя-черепашки? А чому не говорить про козака Мамая? Чому цього немає в іграх, мультфільмах, дитячих книжках, оцієї нашої, козацької теми? Нам нав’язують «Сказочную Русь» та «Машу и Медведя». Щоб дивилися на тих агресивних і часто дурнуватих персонажів. Це ж робиться свідомо для того, щоб формувати певні психологічні установки у головах дітей.
  • Тобто, йдеться про необхідність присутності образу Мамая в українських родинах?
  •  Так. Має побутувати думка, що Мамай – то невмирущий образ. Його палили, страчували, знищували, а він – оживає. Нам же весь час хочуть нав’язати що Мамай – то не наш образ, що то чуже, скопійоване. Та послухайте, у мене є одна картина, де Мамай сидить разом з Буддою в одному човні. Вони пливуть разом. І покійний Борис Возницький мене запитував, Ореcт, чому ти це так намалював? А я йому кажу, от піднімає чару козак Мамай і каже до іншого в човні – будеш пити? А той відповідає, – буду, буду! Отак  і виник буддизм. Це, звичайно, жарт. Але йдеться про те, що ми повинні навіть таким чином, жартуючи, підтримувати і піднімати свій символ.

Про музей Мамаїв та «мамаївський рух».

Серед ідей Ореста Скопа, що стосуються популяризації образу козака Мамая – створення музею легендарного українського героя у Кам’янському.

3

  • Коли я там побував, то подав ідею про створення музею Мамаїв. Розписав концепцію. І вже восьмий рік музей цим займається. У новій книзі вже надруковано усю колекцію Мамаїв, які там вже є. Подарував їм чотири великих картини. Задум був такий, щоб вони замовляли створення копій Мамаїв, які є на старих картинах в усіх музеях України. Потім я запропонував, щоб кожна область презентувала музею одну картину козака Мамая.
  •  На Ваш заклик відгукнулися і Тернопільщина.

Тернопільський митець, заслужений художник України Богдан Ткачик не тільки сам створив кілька полотен з Мамаями на тлі Тернопільщини, але й залучив до цього своїх колег. Тепер 18 «тернопільських Мамаїв» презентують кожен район краю і, окремо, Тернопільську область.

  •  Так, я дякую Богдану Ткачику і тернопільським митцям за підтримку нашого задуму. Це просто феноменально! Вони написали картини, а відомий на Тернопіллі художник та дизайнер Олег Кіналь виготовив оригінальний презентаційний плакат і карту краю із Мамаями. Тож радий, що мене Тернопільщина першою в Україні так підтримала своїми Мамаями. А львівські митці вже  подарували 20 образів Мамаїв – у картинах, скульптурах.

І коли музей сформується, це буде місце, куди їздитимуть тисячі людей зі всього світу і це все, нас, як націю, підноситиме, утверджуватиме, духовно підніматиме. Більше того, зараз із групою однодумців працюємо над тим, щоб образ Мамая внести у спадщину ЮНЕСКО, як видатне культурне явище, як український символ. Тоді весь світ знатиме, що Мамай уособлює Україну. Та якби такий образ мали поляки, французи чи німці, то вони б на весь світ це озвучували і гордилися.

Від «Мамай-festu» – до «Музею Мамаїв».

У моїх руках прекрасно виданий альбом «Козак Мамай. Колекція образотворчого мистецтва майбутнього Музею Мамаїв».

7

Майже сто сторінок видання розповідають про багатющу мистецьку збірку блискучих робіт сучасних художників, які передали для майбутнього музею свої роботи.

  •  З чого ж все починалося? – звертаюся до кандидата історичних наук, директора Музею Кам’янського Наталії Буланової.
  •  Дев’ять років тому ми започаткували історико-культурологічний фестиваль «Мамай-fest»,присвяченому козаку Мамаю. Коли ми починали, ми ще не розуміли, що з цього проекту буде. Але, започаткувавши фестиваль, переконалися, що образ козака Мамая дуже поширений у нашій культурі. Фактично, він не залишає байдужим жодного митця. У фестивальній програмі у нас вже традиційно діє дві виставки – «Україна у знаках і символах» і друга – персональна або колективна. І от, два роки тому ми створили виставку «Мамай єднає Україну».
  • У чому її суть?
  • Це була велика мапа України, на якій майже кожна область презентувала свого Мамая, написаного на полотні. Серед інших, були Мамаї з Донеччини і Луганщини. До речі, заслужений художник України Віктор Скубак створив образ, який залишився на території окупованої Луганщини. Я цю картину запам’ятала: там козак Мамай стомлений спить біля гармати. А на самій гарматі чатує бабак, який тримає шаблю і готовий захищати свій край, коли Мамай спить. Віктор Скубак тоді сказав, що полотно присвячується Луганщині, яка до цього часу ще спить. Коли ми робили виставку, то копіювали фото, надсилали воїнам АТО і цьогорічний фестиваль теж, як і минулого року, присвячувався бійцям, що воюють на сході, бо не можемо закривати очі на те, що робиться там.
  •  Ви сподівалися, що таку ідею підтримають у різних куточках України?
  •  Ми в це вірили з Орестом Скопом, Богданом Ткачиком. Бо образ Мамая і сьогодні, як і колись, вабить своєю химерністю, загадковістю, невловимістю, що надає простір для творчої уяви і розмаїття трактувань. Тому такою багатою є творча палітра способів інтерпретації картини «Козак Мамай» сучасними художниками. Тож образ козака Мамая продовжує жити і в третьому тисячолітті, засвідчуючи самобутню культуру українців у добу глобалізації? – каже Наталія Буланова.

Що ж, звертання до давньої української образотворчої традиції, до козака Мамая як унікального образу, що увібрав історію української держави кількох століть ‑ своєрідний ключ і мова, котрою він розмовляє із нами. І він, Мамай, чи не єдиноможливий символ наших далеких предків, символ, канонізований давнім українським фольклорм і наївним малярством, що йшло від глибин душі.

Тож повертаймо Україні козака Мамая. Повертаймо його Україні та світові, цей образ одного з найяскравіших, духовно незалежних українських народних героїв.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора

221

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора