Одразу трьох славетних земляків згадали у Тернополі (фото)

Вечір пам’яті братів Богдана і Левка Лепких та вшанування 75-річчя дослідника їхньої творчості композитора й фольклориста Василя Подуфалого відбувся у Тернополі

Недільного дня в Українському Домі «Перемога» зібралися шанувальники творчості братів Лепких, ті, хто пам’ятає Василя Подуфалого, представники міської інтелігенції, громадських організацій Тернополя та області.

unnamed-8-copy

Ведучій мистецької імпрези, викладачу української мови та літератури технічного коледжу Тернопільського технічного університету імені Івана Пулюя Галині Шот з перших хвилин вечора пам’яті вдалося задати хвилюючу ноту шани і поваги до славних світочів нашої культурної спадщини. І навіть було щось символічно-природнім, коли на початку вечора не вдалося запустити фонограму із піснею на слова Богдана Лепкого і музику Левка Лепкого. Лише мить тривало у залі сум’яття. А потім присутні піднялися і директор 14- ї школи Олег Тернопільської барионом затягнув «Чуєш, брате мій…». І зал підхопив ці слова, одухотворено виконавши усю пісню…

unnamed-7-copy

Згодом на сцену було запрошено Богдана Кусеня - голову обласного товариства імені Богдана Лепкого, лауреата Всеукраїнської премії імені братів Лепких. Пан Богдан, один із дослідників життя і творчості братів Лепких розповів, як разом із іншими ентузіастами по крупинках збирав архівні матеріали, світлини, записував спогади про славетних земляків. Зокрема, Богдан Кусень нагадав присутнім, що за кількістю написаного Богдан Лепкий поступається в українській літературі тільки Іванові Франкові. Загалом же, творча спадщина Богдана Лепкого сягає понад 80 книг, у тому числі цикл романів «Мазепа». Й його творчому доробку - повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках. Він - упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. А бібліографія творів Богдана Лепкого має до тисячі позицій! Вшановано Богдана Лепкого і в монументальному мистецтві. Пам’ятний знак Богдану Лепкому є у міському парку Батурина, поблизу будинку Кочубея. Меморіальну дошка про присвоєння імені Богдана Лепкого гімназії встановлено у Бережанах, памятник письменнику стоїть у селі його дитинства – Жукові, що на Бережанщині, погруддя – на території 14-ї школи Тернополя. Окремі твори Богдана Лепкого екранізовані, інсценізовані, зокрема цикл повістей про Івану Мазепу сценічно втілений у виставі «Мазепа, гетьман України» (інсценізація Богдана Мельничука) у Львівському обласному музично-драматичному театрі ім. Юрія Дрогобича, Дніпропетровському музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка та в Копичинському народному театрі ім. Б. Лепкого, у спектаклі-трилогії за інсценізацією Богдана Антківа — у Львівському театрі ім. М. Заньковецької, повість «Сотниківна» (інсценізація Б. Мельничука) поставлена у Львівському обласному музично-драматичному театрі ім. Ю. Дрогобича, Рівненському обласному музично-драматичному театрі, Тернопільському театрі ім. Т. Шевченка , «Казка про Ксеню і дванадцять місяців» (інсценізація Б. Мельничука) — у Тернопільському обласному театрі ляльок (1992).

unnamed-3-copy

В Івано-Франківську і Тернополі на честь Богдана Лепкого названо вулиці і встановлено на них меморіальні дошки. Слова пошани прозвучали і на адресу нині покійного Василя Подуфалого – педагога, відомого фольклориста, краєзнавця, літературознавця, композитора і диригента, громадського діяча, лауреата Всеукраїнської літературно – мистецької премії ім. братів Лепких. В його особистому архіві нараховується понад дві тисячі високомистецьких зразків різножанрового народно-пісенного фольклору. У 1990 р. в Тернополі виходять впорядковані ним відразу три випуски стрілецьких пісень. У 1991 р. надруковано збірник пісень Богдана Лепкого «До волі з неволі», у якій він теж упорядкував та написав ґрунтовну передмову «Богдан Лепкий та музика». В цьому ж році з його ініціативи в Жукові відкрито величний пам'ятник Богданові Лепкому. Це перший пам'ятник поетові не тільки на Тернопільщині, але й а Україні та світі.

unnamed-1-copy

Василь Подуфалий впорядкував та зредагував ряд збірників пісень, а саме: «Гей, мандрують пластуни», «Повстанські пісні», «Народні пісні з – над Стрипи» у записах Іванни Блажкевич, «Ой, йдуть стрільці з Бережан», «Сто сорок пісень» та інші. Василь Подуфалий залишиться в пам'яті, як людина титанічної праці, широкого кругозору, як патріот своєї землі, яку любив, для якої жив і творив…

unnamed-4-copy

Директор 14-ї школи у Тернополі, лауреат Всеукраїнської премії імені братів Лепких Олег Тернопільський згадав про те, як колись влада замовчувала ім’я Богдана Лепкого. - Свого часу про пісню «Чуєш, брате мій…» казали, що це – українська народна пісня. Саме таким чином колишній режим хотів витравити з пам’яті народної згадку про Богдана Лепкого, славного мазепинця. Але цього не сталося, бо народне – не означає, що це – забуте, а навпаки, воно - вічне. Дякую Богу й тим людям, які перейнялися Богданом Лепким і ми отримали чудову можливість на житті і творчості славетного краянина вчити наших дітей. Тоді, на початку 90-х років, дехто бідкався, що мовляв, немає національної ідеї, пропав духовний ідеал. Але ми, у нашій школі, знайшли своє, те, з чим можна працювати, показуючи кращі зразки самовідданості своєму народові. Наша школа носить ім’я Богдана Лепкого. І тиждень, який тут традиційно проводять у листопаді, коли відзначається день народження славетного земляка, завжди насичений різноманітними митецькими, просвітницькими імпрезами. Щорічно упродовж тижня відбувалися заходи щодо вшанування пам'яті українського поета. Це – зустріч із митцями, літературознавцями, працівниками музеїв, дослідниками творчості Богдана Лепкого. Переважно такі імпрези відбуваються у шкільному музеї Богдана Лепкого, що діє з 1993 року. Нині на двадцятьох стендах, розміщених в музейній кімнаті, висвітлено життя і діяльність поета, розкрито велич письменника і його мрії про Україну. Тут, у музеї, зібрано чимало документів, фотокопій перших видань творів Богдана Лепкого. Із різноманітних матеріалів можна дізнатись і про родину відомого українського поета. Зокрема, зібрали відомості про те, що Богдан Лепкий був одружений зі своєю двоюрідною сестрою, а дозвіл на це вони брали у Папи Римського. Величезну кількість документів маємо і про брата Богдана Лепкого – Левка, січового стрільця, композитора. Архів родини Лепких передали племіннику Богдана Лепкого, професору із Чикаго Роману Смику. І саме він надав музею у школі багато документів та експонатів. Намагаємось робити все, щоб цей письменник завжди був з нами, щоб про нього знала кожна дитина, кожен учень нашої школи. Хочемо, аби його дух, любов до рідного краю і України перейняв кожен школяр, молоді люди, які йдуть у світ широкий після закінчення навчання у нашому навчальному закладі, - підкреслив директор загальноосвітньої школи номер 14 Олег Тернопільський. Під час вшанування братів Лепких та Василя Подуфалого в Українському Домі «Перемога» звучали його пісні наших земляків, вірші, виступи акторів. Щиро сприйняли присутні у залі фрагмент інсценізації повісті Богдана Лепкого «Казка мойого життя», яку підготувала група школярів разом із вчителем Тернопільської ЗОШ номер 14 Галиною Снітовською. Уся мистецька імпреза засвідчила: творчість письменника і сам Богдан Лепкий повертаються до нас.