Творча, красива, сповнена ідей, планів та мрій. З неї може брати приклад, як юнацтво, яке обирає свій шлях у житті, так і старше покоління – надихатися молодим талантом та завзятістю.Анастасія Ручкіна, художниця, візажист, перукар розповіла про свій успіх, повідомляє Про. те.

Люди часто кажуть, що вони не творчі або не вміють малювати чи ще щось там робити. Я завжди у відповідь питаю – а ви пробували це робити? Деколи головне – почати, а тоді входиш в азарт і твориш або витворяєш. Хай це і не за канонами традиційного мистецтва, але це твоє особисте творіння і я впевнена, що знайдеться хоча б одна людина, яка це оцінить. А це вже – досягнення. І ще – митцям-початківцям краще робити перші кроки в групах з однодумцями, наприклад, відвідати майстер-клас чи просто зібратись з друзями. Це важливо! Підтримка та поради не бувають зайвими.

Пам’ятаю, як у школі на уроці малювання робили тиснення на фользі, мене похвалила вчителька. З того часу всі стінгазети були мої. Чіткої мрії про те, ким хочу стати, коли виросту, ще не було, але дуже полюбляла фотографуватись в різних стилях одягу. Це було одне з улюблених занять після уроків в школі. У мене й досі збереглося багацько фотографій, які ми робили з коліжанками на старенький плівковий поляроїд. Тому думаю, що хотіла стати фотомоделлю.

Я навчалася у Тернопільському національному технічному університеті ім. Івана Пулюя на спеціальності «Фінанси і кредит», але душа бажала творити і тому згодом вступила на спеціальність «Дизайнер-конструктор» у Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж. Але й після закінчення вишу не зупиняюсь на досягнутому. Так, минулого року була перша спільна виставка з тернопільськими митцями у галереї краєзнавчого музею. До цього була моя персональна виставка у бібліотеці для дорослих № 5. А цього літа – персональна виставка у кав’ярні «Зернятко».

Успіх – це талант, помножений на працю, плюс віра в себе та трішечки удачі. А також, коли тобі самому не соромно за те, що ти створив. Адже людей не обдуриш. І коли ти задоволений на всі сто відсотків своєю працею, тоді і люди це бачать та оцінять тебе гідно. Для мене вже є успіхом те, що клієнтам подобається те, що роблю.

Натхнення черпаю з подорожей. Як тільки мені випадає нагода кудись поїхати, я відразу пакую валізи. Адже нема нічого кращого, аніж нові міста, люди, знайомства. Тоді у мене  виникають цікаві ідеї для майбутніх робіт.  Ще б навчитись лінь проганяти, і трішечки більше часу протягом дня, щоб прийшов після роботи і ще маєш 5-6 годин для свого хобі.

Також обожнюю природу, адже ця любов проявляється і на моїх роботах. Вважаю, що картини, як й інші твори мистецтва, несуть у собі велику силу, і тому треба бути дуже обережним при їх виконанні, щоб не нашкодити собі та оточенню. Приносити у світ більше добра своїми вчинками – це моє кредо! Я вірю, що мрії збуваються.

Не боюся аудиторії. Якщо роботи гідні уваги, чому би їх і не показати?  Сприймаю добре будь-яку оцінку, а критика, для мене ще більш важливіша, ніж похвала. Тоді можеш глянути на свої роботи під іншим кутом зору, зрозуміти і побачити те, чого не помічав раніше.

Працюю візажистом у салоні краси «Іріс» та перукарем у салоні «Uno». Зайнятість – 7 днів на тиждень, тому робота заполонила всі мої сфери життя. Додому приходжу тільки переночувати. Але коли ти йдеш, а вірніше летиш на улюблену роботу, то не так сильно відчуваєш втому, час там пролітає непомітно.  Це і є щастя, коли робота приносить задоволення та ще й фінансову винагороду.