Студенти з Тернополя дізналися, чого боїться Росія і чому Україна має бути в НАТО (фото)

unnamed-27

У Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя відбувся круглий стіл у рамках Форуму Україна-НАТО

Круглий стіл за участю студентів та викладачів вишу відкрив проректор з наукової роботи ТНТУ Роман Рогатинський. Він і відрекомендував гостей зустрічі, а це - Сергій Джердж, кандидат політичних наук, голова Громадської Ліги Україна-НАТО, Іван Заєць, колишній глава Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї НАТО, а нині – перший заступник голови громадського об’єднання «Рух за Україну в НАТО»,  кандидат економічних наук, доцент Віталій Кудлак.

unnamed-24
unnamed-24

                   Ключові підсумки саміту НАТО у Варшаві

Торкаючись підсумків саміту Північноатлантичного Альянсу, що відбувся влітку цього року у Варшаві Сергій Джердж окреслив основні підсумки цієї події.

unnamed-29
unnamed-29

- Два з половиною роки йде російсько-українська війна і для нас дуже важливо не залишитися сам-на-сам з ворогом. Тому, що це – найгірше, що може бути. Отож, для нас важливо, щоб ми були в коаліції з іншими державами, щоб ми відчували від них підтримку різних міжнародних організацій, таких, як наприклад, ООН, ЄС, ОБСЄ, НАТО. До саміту у Варшаві українська дипломатія зробила усе, що можна було зробити, готуючись до цієї події. Фактично, усі питання, які ставилися за мету, було досягнуто. Передусім, змінилася риторика НАТО, змінилася оцінка тих подій, якій відбуваються на сході України. Якщо згадати попередній саміт НАТО в Уельсі, у Великобританії, а це було тоді, воли ця війна лише розпочалася і в НАТО ретельно підшуковували слова, як це все назвати. А для Альянсу усі заяви, які, скажімо, робить Генеральний секретар цієї організації, вони дуже важко даються. Бо всі рішення в НАТО приймаються повним консенсусом. Тобто, якщо всі «за», то тільки тоді рішення приймається. Якщо хтось один проти, то рішення не приймається. Тому пошук слів, як назвати ворога – це все займає певний час. І тоді, на період уельського саміту, таких слів не було знайдено, а ось вже коли тривав саміт у Варшаві, то у НАТО знайшли відповідні слова і Росію було названо агресором, чітко сформульовано вимоги до Росії. А це – припинити військову, фінансову і політичну підтримку терористів на сході України, - сказав експерт. 

unnamed-36
unnamed-36

       Чому ніхто не наважується перевірити НАТО на міцність?    

За словами Сергія Джерджа, сам факт проведення саміту у Варшаві – сигнал Росії, що мовляв, ми захищаємо свої східні кордони, східні фланги НАТО.

unnamed-22
unnamed-22

- Зрозуміло, Україна була б зацікавлена у більшій підтримці НАТО, нам потрібна така допомога щоб повністю був звільнений Донбас і Крим. Але поки що цього немає і ми не можемо сповна бути задоволеними від такої співпраці, це об’єктивна річ. Але все таки, той обсяг співробітництва з Україною, який є, він надзвичайно високий і, фактично, Україна є чи не найбільш ближчим партнером серед усіх країн. Адже нагадаю, є 28 країн членів Північноатлантичного альянсу, але Україна - держава, з якою НАТО має найбільше партнерських програм, контактів, тривалу співпрацю. Нині НАТО об’єднує держави європейської цивілізації та США і Канаду. Це, повторюю, 28 країн, біля одного мільярда населення, це 60 відсотків світового валового продукту, до трьох мільйонів солдат, є дані. Є й дані, що країни НАТО за військовим потенціалом в декілька разів перевищують військовий потенціал потенціал усіх решти разом взятих держав світу, якщо рахувати не лише ядерну зброю, авіаносці, військові супутники але й дещо інше, як ось – можливості розвідок. Тому за всі роки, відколи існує Альянс, ніхто не наважувався перевірити НАТО на міцність. Не було жодного випадку, щоб якась країна пішла війною на країну-члена НАТО, - підкреслив Сергій Джердж.

              Від політики стримування – до політики діалогу

І ще про рішення варшавського саміту НАТО. Як розповів далі Сергій Джердж, Альянс переглянув свою позицію оборони і перейшов до політики стримування і діалогу.

- Стримування – це посилення своїх можливостей, стримування агресії Росії, але й і діалог також. Тому що НАТО - це політико-військова організація, в Статуті якої записано, що всі конфлікти треба намагатися розв’язувати політичними, дипломатичними  методами. І коли цього не вдається досягнути, то в такому випадку, військові засоби - це крайній метод. Було прийнято рішення про розташування чотирьох батальйонів в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. Це – по тисячі осіб кожний. Також було визначено, що відповідальними за ці батальйони будуть США, Великобританія, Канада і Німеччина, яка по батальйону пошле у згадані країни Європи. Але нещодавно засідання міністрів оборони країн-членів НАТО прийняло рішення, що ці батальйони розташовуватимуться у 16 країнах. Тобто, більшість країн Альянсу братимуть участь у цій програмі розміщення додаткових батальйонів в Прибалтійських країнах та Польщі. Ці батальйони, зрозуміло, не зупинять ворога, якщо, скажімо, Росія захоче розпочати війну. Але, сам факт, що коли атаковано солдатів країн Альянсу, то такі держави автоматично братимуть участь в бойових діях на свій захист. Це сигнал, месидж, натяк  Росії, що буде саме так, якщо вона задумає розпочати бойові дії. Ось така тактика стримування. Також НАТО переглянуло систему протиракетної оборони, прийнято рішення про централізацію цього процесу, будуть залучені усі американські елементи щодо ПРО, які є в Чехії, Польщі та Румунії Це ж стосується і тих військових кораблів, на яких розташована система протиракетної оборони.

unnamed-28
unnamed-28

НАТО розглянуло і питання ядерної зброї. Фактично, багато років ця тема взагалі не розглядалася. Ніби ядерна зброя і є, але всі ті плани щодо її використання - вони в архівах, так би мовити, йде загальне скорочення кількості ядерних боєголовок, був відповідний договір між США та Росією. Але після того, як зі слів Путіна, зі слів російської пропаганди весь час згадується ця ядерна зброя, що вона є в Росії, що вони можуть знищити увесь світ, ( а себе, напевно, залишать, вони так сподіваються ), то НАТО на це все відповіло адекватно. Адже в деяких країнах Альянсу є ядерна зброя і є можливості переглянути способи доставки і застосування такої зброї, - підкреслив голова Громадської Ліги Україна-НАТО Сергій Джердж. 

unnamed-25
unnamed-25

                       Про спільні операції, АВАКС і кібервійни

Увагу учасників круглого столу Сергій Джердж закцентував і на ще одній проблемі.

unnamed-26
unnamed-26

- Вже традиційно війна завжди велася у чотирьох сферах – на суші, морі, в повітрі і космосі. Нині ж, НАТО ввело новий термін – «кіберпростір». І напад на кіберпростір однієї країни – члена НАТО, на ї інтернет-мережу, це означає напад на увесь Альянс. І в принципі, після цього зменшилися атаки російських урядових хакерів на ті ж США, хоча вони і тривають. Для України тут теж хороший сигнал, бо НАТО тут захищає і своїх партнерів, що важливо для захисту нашого кібер-простору. Далі. У Варшаві прийнято рішення про співпрацю НАТО і ЄС, зокрема, йдеться про  спільні операції щодо морської охорони в Середземному морі, використання літаків АВАКС проти Ісламської держави. Також прийнято рішення про виділення Афганістану 5 млрд доларів на підтримку безпеки. Правда, така допомога буде не за один рік, а упродовж тривалого часу. Для порівняння нагадаю, що наступного року конгрес США задля підтримки військової сфери України планує збільшити допомогу на політику безпеки України до 350 млн. доларів. Ця сума внесена в проект закону про «Бюджет США на 2017 на потреби національної оборони». В аналогічному документі на 2016 рік Україні виділялося 300 млн. доларів. Перелік видів допомоги розширено за рахунок включення до нього надання засобів і технічної підтримки для розробки цілісної системи моніторингу державного кордону України, а також допомоги у підготовці штабних офіцерів та вищого військового командування ЗСУ. Крім цього буде створено новий розвідувальний підрозділ в рамках НАТО, як реакція на агресію Росії, тому що ми знаємо, що робить Росія в Україні, Сирії, всі оті літаки, бомбардувальники російські навколо Європи… Також Альянс створить окремий підрозділ в Україні з вивчення та протидії гібридній війні, про яку Україна, як ніхто інший, про це добре знає, як і про інформаційну війну, що ведеться проти нас. Важливо, що до роботи таких підрозділів залучатимуться й українські експерти. І ще. У Варшаві відбулося засідання комісії Україна-НАТО, прийнято відповідне комюніке із закликом до Росії припинити військово-технічну та політично-фінансову підтримку терористів на сході України. Зазначено, що буде створено карту деокупації Криму. І це для нас дуже важливо. Окрім цього, прийнято комплексний пакет допомоги Україні, а це – біля 40 напрямків, що стосуються посилення безпеки 9 трастових фондів, з якими працюють нашій військові та цивільні. Україну також долучили до програми розширених можливостей, що пропонує НАТО для військово-промислового комплексу. А за такою програмою, до речі, з Альянсом працює небагато країн. Зокрема, Фінляндія, Швеція, Йорданія, Ізраїль та Австралія, - сказав Сергій Джердж

               Росія хоче знищити усе цивілізаційне та прогресивне

Іван Заєць, перший заступник голови громадського об’єднання «Рух за Україну в НАТО», який очолює перший Президент України Леонід Кравчук окреслив ті завдання, які нині стоять перед згаданим об’єднанням та Україною.

unnamed-31
unnamed-31

- Нам потрібно пришвидшити нашу інтеграцію, вступ до НАТО і для цього треба провести в Україні референдум, зафіксувати на досить високому рівні легітимність цього процесу. Світ зараз входить у стадію безпекової турбулентності.  Це означає, що питання безпеки виходять нині на перший план. Бо треба запам’ятати важливу істину: ніколи держава не надається на віки-вічні, без щоденної боротьби за цю державу. Воля ніколи не дається на віки-вічні. Як і не дається безпека. Коли ми сьогодні говоримо про війну Росії проти України, то Росія сьогодні реалізує політику глобального реваншизму. Вона хоче досягти такого впливу у світі, який був у часи СРСР. Майте це собі, але запропонуйте своєму народові якійсь моделі прогресивного розвитку, які можуть мобілізувати ваш народ до великої праці. Так ні, російська влада поступає, як звичайні варвари. Вони хочуть знищити усе те цивілізаційно велике, потужне, що є у світі і, таким чином, нібито зрівнятися зі світом. І таку політику вони не можуть реалізувати без потенціалу України. Без нашого територіального, людського  потенціалу. Ось чому ведеться оця війна. І не треба розраховувати на те, що вона швидко закінчиться – це абсурд. Нам доведеться жити довго із цим войовничим сусідом. І тільки тоді, коли ми станемо інтегрованою частиною європейського світу, коли ми набудемо членства у НАТО, матимемо гарантію своєї безпеки, тільки тоді Росія може стати на цивілізаційний шлях і буде вибудовувати свою державу не як імперію, а як державу національного типу, - переконаний Іван Заєць.    

unnamed-33
unnamed-33

                              Альтернативи НАТО немає

Під час проведення круглого столу спікери торкнулися і питання відновлення ядерного статусу України.

unnamed-32
unnamed-32

- У нас часто доводиться чути від наших політиків, що мовляв, давайте, відновимо статус України як ядерної держави і ми гарантуватимемо собі безпеку, - сказав Іван Заєць. - Такої гарантії не буде. Ми можемо самотужки гарантувати нашу безпеку. Але це дуже і дуже дорого коштує і у цій системі сьогоднішніх викликів ми не можемо гарантувати стовідсотково свою безпеку. Тому ми маємо сьогодні прагнути до участі у системах колективної безпеки. Але тут ми маємо дуже малий вибір. На євроатлантичному просторі є два таких блоки: Північноатлантичний альянс і Ташкентський договір, де «заправляє» Росія. НАТО – це блок, побудований на цивілізаційних засадах, це потужний в економічному плані блок, який об’єднує демократичні держави. Тому ми не можемо йти у «Ташкентський блок», в Азію, у ту ж Росію. Отже, залишається Альянс. Тому ми маємо спонукати нашу владу до того, щоб вона врешті-решт змінила своє ставлення у цій сфері. Тому потрібно внести зімни в українське законодавство і записати дуже чітко: метою євроатлантичної інтеграції є набуття членства України в Альянсі. Це перше . І друге. Нам потрібно зрозуміти, що Україна своїм самим фактом народження держави зробила величезний внесок у безпеку та стабільність в Європі. Референдум 1 грудня 1991 року легітимізував рішення Верховної Ради на створення своєї держави, фактично, «розвернув» увесь світ обличчям до України, адже нас до 1 грудня не визнавала жодна держава світу. І той  референдум об’єднав, мобілізував українську націю. Це був унікальний випадок в історії державотворення, який ми тоді, у 1991 році запропонували. І сьогодні, коли ми говоримо про референдум щодо членства України в НАТО, ми якраз і хочемо, щоб наша влада зрозуміла, наскільки велика мудрість була тих політиків, коли вони призначали проведення такого референдуму. Але під всякий процес мають бути інституції, законодавча база і реальний механізм реалізації того чи іншого рішення, - каже Іван Заєць. 

                                  Чого боїться Росія? 

На Варшавському саміті НАТО  було чітко сказано, що Росія сьогодні стала основним джерелом глобальної небезпеки у світі. Альянс дуже довго йшов до цього рішення, дуже довго прокидалася Європа і США, щоб врешті-решт подивитися на Росію відкритими очима, йшлося під час круглого столу у Тернопільському технічному університеті Україна-НАТО.

unnamed-34
unnamed-34

- У Європі довго просто не розуміли природи російської держави і російського народу, природу оцієї російської імперії, - продовжив Іван Заєць. - Ми здійснили ядерне роззброєння. Але, схоже, російська влада не боїться військові загрози з боку НАТО. Вона боїться демократії, вона боїться відкритості і того високого рівня життя тих суспільств, держав, які входять в Альянс. От чого боїться Росія. А її політика – суцільна демагогія, яка  спрямована на те, щоб сформувати у російської нації образ оточеної ворогами  фортеці і утримувати владу, тримаючи людей у страху та бідності... Тому ми не маємо вибору. Треба йти тією дорогою, якою йде цивілізований світ. У глобалізованому світі не можна розбудовувати окремішній «український хутір». Але ситуація не є безнадійною. Україна надзвичайно важлива для всієї Європи держава, без якої неможливо збудувати цивілізаційну, безпечну  Європу, без розподільних ліній чи природних межах. Бо Україна – це не межа, не «місток» між сходом і заходом. Ми є форпост Європи. Ми - європейська держава і за своєю християнською культурою, і за тим, що ми народ землеробський, ми є інтегральною частиною європейської цивілізації, - підкреслив під час свого виступу Іван Заєць.

unnamed-35
unnamed-35

Під час круглого столу із слайд-презентацією про НАТО виступив кандидат економічних наук Віталій Кудлак. У цілому ж, увесь перебіг спілкування студентів та викладачів Тернопільського національного технічного університету засвідчив, що молоді люди з цікавістю дізнавалися про ті чи ніші факти, які стосуються Північноатлантичного Альянсу. Безумовно, це в майбутньому дозволить їм об'єктивно оцінювати інформацію, щодо діяльності цієї політико-військової організації і протистояти можливим інформаційним маніпуляціям, які почастішали останнім часом в інформаційній сфері з боку тих, сил, що не бажають, аби Україна була в колі сильних, демократичних держав, об’єднаних в один військово-політичний союз.

unnamed-30
unnamed-30

Олег Снітовський Фото автора

 

Вибір читачів за тиждень

Відео