3 Червня 2020, Середа


Тернопільська «Нива» може відмовитися від кваліфікації

Фоторепортаж
Громада Зборівщини поставила обласну владу на місце (фоторепортаж)

На станції швидкої допомоги у Тернополі – 18 хворих на COVID-19

Тернопіль має на кого рівнятися (фото)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Новий головний податківець Тернопільщини – Іван Пунько

Фоторепортаж
Огорожі тернопільського середмістя (фоторепортаж)

Пояснили, чому на ринках України не продають ранні ягоди, попри сезон (Агроновини)

Тернопільський спортсмен року нарешті отримав заслужену нагороду

У Чорткові планують до кінця року освітлити всі вулиці і провулки

Погода
На Тернопільщині наслідки природних катаклізмів декому компенсують

Тернопільські водії стануть обачнішими?

Дехто на Тернопільщині несподівано отримав майже 12 мільйонів

Терміново
У Тернополі затримали «закладчика» (фото)

Ексрегіонал на Теребовлянщині хоче відібрати у ветеранів російсько-української війни ставок

На Тернопільщині реалізують українсько-польський проєкт

Як тернополянам знайти шлях до пунктів пробного ЗНО?

Переможець «Голосу Країни» проти перерозподілу Теребовлянського району

Через адвокатську байдужість тернополянин не може добитися справедливості у суді щодо смерті сина. На халатність відреагувала прокуратура

У працівників дитячих садочків, спортивних шкіл, громадського транспорту коронавірусу немає

На Тернопільщині очільниця сільської ради отримала 1000 доларів неправомірної вигоди: жінка постане перед судом

Відео Фотофакт
У Тернополі комунальники недостатньо подбали для пересування людей з інвалідністю (фотофакт, відео)

Фотофакт
У Чорткові продовжують відновлювати парк (фотофакт)

Фотофакт
Посеред міста на Тернопільщині бігав табун коней (фотофакт)

Фотофакт
На Підволочищині облаштували дитячий майданчик (фотофакт)

На Тернопільщині затримали серійного злодія

Відео
На Тернопільщині випускники танцюють останній вальс онлайн (відео)

Транспортне сполучення на Тернопільщині відновили всюди, за винятком Кременецького та Шумського районів

У Тернополі звільнили від орендної плати деякі установи

Тернополяни зможуть отримати у ЦНАПі ще одну послугу

Фоторепортаж
Цього ви більше не побачите. Елементи давніх дверей Тернополя, котрих уже нема (фоторепортаж)

Студентка із Заліщиків прославила нашу область на всю Україну

Фотофакт
На Тернопільщині замість дороги – болотяне місиво (фотофакт)

На Тернопільщині кількість хворих на коронавірус стрімко пішла вгору

Відео Фотофакт
На Тернопільщині люди самостійно ліквідують проблему, яка трапилась через чужу недбалість (фотофакт, відео)

Фотофакт
Невідомі на Тернопільщині забрали те, що їм не належить (фотофакт)

Шахраїв, які виманили у жителів Тернопільщини понад мільйон гривень, судитимуть

Довірливість кременчанці обійшлася у 40 тис. грн

Двоє чоловіків, які вимагали на Тернопільщині гроші, постануть перед судом

Це цікаво
3 червня в історії Тернопільщини

2 Червня 2020, Вівторок


Погода
Якщо 3 червня дощ з градом, то 3 грудня – сніг з крупою

Один з найпопулярніших фестивалів Тернопільщини перенесли на наступний рік 

Відео
На пішохідному переході у Тернополі ледве не збили людину (відео, фото)

Це цікаво
Для чого Ірина Дан-Коен збирає фото довоєнного Кременця?

Анонс
Турнір з пляжного волейболу у Тернополі відбудеться з усіма дотриманнями карантинних обмежень

Тернополяни не можуть дійти згоди щодо нового маршруту автобуса №35

У райцентрі на Тернопільщині зафіксували порушення вимог у торгівлі

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернополяни мають новий правовий додаток про права дітей 

Відео
Початок літа на Шумщині схожий на зиму (відео)

До Тернопільського апеляційного суду уже можна приходити без паперових документів

В Україні під час карантину з’явився новий нішевий бізнес (Агроновини)

Замок на Тернопільщині, що слугував фортецею, катівнею, будматеріалом для ґуральні і готелем (фоторепортаж)

Село Кривче (Борщівський р-н) лежить на крутих схилах річки Циганки на старовинному шляху з Борщова до Мельниці, і далі до Кам’янця. Деякі джерела повідомляють про стару назву Оплакана (О.Мацюк) і Красногора (В.Мороз), та назва поселення, певне, походить від крутих звивистих поворотів, які утворював старий гостинець (шлях). Такі звивини були обумовлені, перш за все, рельєфом місцевості. В околицях навіть існувала приказка про межі на городах: «В тебе така межа, як у Кривчому гостинець».

Вперше Кривче згадується у 1565 році в переліку поселень Подільського воєводства, як власність землевласника Закревського. Але вже у 1569 році селом володів пан Хоцимірський, пише andy-travel.

У 1627 році польський король Сигізмунд Ваза дозволив містечку проводити торги і ярмарки. У 1639 році магнати Миколай-Станіслав та Войцех Контські на високому лівому березі Циганки між двома її притоками розпочали зведення регулярного замку. Форпост мав контролювати важливий шлях, що вів до Дністра. Збудований з місцевого вапняку і пісковику, замок був прямокутний в плані з чотирма баштами, що виступали за лінію мурів. Збережені вежі мають по три яруси. В перших двох ярусах розташовані великі прямокутні бійниці (по одній на кожну грань і кожний ярус). В третьому ярусі під самим дахом – маленькі стрільниці, що за своєю формою нагадують перевернутий отвір для ключа. Непогано зберігся підвальний ярус, що знаходиться нижче рівня землі.

Башти з’єднувалися між собою муром 7 метрів заввишки та 2 метри завтовшки. В середній частині східного муру знаходилася чотиригранна надбрамна вежа (не збереглася). В’їзні ворота вели до палацу (також не зберігся), що був прибудований до західного замкового муру. З трьох боків фортецю оточували сухі рови, а з північного боку її захищало стрімке урвище. Замок вважався одним з найкраще укріплених на Західному Поділлі. Та це не врятувало його від кількох нападів татар, козаків і турків.

Не пройшло і десятиліття з часу закладення замку, як його у 1648 році захопили козаки, вигнавши звідти польську залогу. У 1672 році фортецю разом з усім Поділлям захопили турки. У жовтні цього ж року в Кривчому перебував турецький султан Магомет IV зі своїм військом, коли повертався з Бучача після підписання ганебного для Речі Посполитої Бучацького миру. Згідно цього документу Поділля переходило під владу Великої Порти. Та польський сейм цю угоду не ратифікував, що спричинило продовження війни.

Вже у 1675 році Річ Посполита частково повертає собі контроль над Західним Поділлям. За наказом короля Яна ІІІ Собєського в замку ненадовго розміщується польська залога. Незабаром вона залишила фортецю, а її захопив польський перебіжчик Кричинський із загоном татарів-липків. Про те, яким був цей Кричинський, нам відомо з романів Генріха Сенкевича. Так, він зробив замок своєї базою для грабування околиць і переїжджих. А своїх «неприятелів» карав страшною смертю, здираючи з живого шкіру. Пізніше, у 1684 – 1699 роках, замок був одним із важливих форпостів Речі Посполитої для відвоювання Кам’янця. Ще раз турки здобули твердиню у 1687 році після героїчної оборони захисників замку.

Після звільнення Поділля від турків у 1699 році для Кривчого настали мирні часи. На початку XVIII століття відбудовується замок. З цього часу і аж до середини XIX століття ним володіли шляхтичі Голеєвські. Після першого поділу Польщі у 1772 році містечко переходить під владу Австрії, а замок втрачає оборонне значення і слугує Голеєвським житловою резиденцію. Неподалік від замку знаходиться скромний костел–усипальниця Голеєвських, перероблений у 1723 році із замкової порохівниці.

Всередині XIX століття Ян Беатрик Голеєвський (1789–1862) продав замок єврею-перекупщику Лазару Зейдману (Сейдману). Той почав розбирати укріплення на будівельні матеріали для спорудження ґуральні і господарських будинків, не опікуючись збереженням пам’ятки. Австрійській установі з охорони пам’яток вдалося зупинити це варварство лише на півшляху: любитель халявних будматеріалів встиг таки розібрати північну, західну, східну вежі та 2 башти. Збереглися лише дві вежі з південної сторони і мур між ними. Після Зейдманів замком володіли євреї Соломон Шуцман і Лазар Мельцер.

У 20-ті роки ХХ століття Подільське туристично-краєзнавче товариство зробило спробу реставрації замку. До 1939 року в одній з веж діяла турбаза-готель товариства. Хто бачив цю вежу як ззовні так і зсередини слабо уявляє собі існування там готелю (хіба що для 3 – 4 людей). Вже за совітів у 1946 році для будівництва дороги розібрали фортечні стіни та виїзну вежу, і зараз на місці південного рову проходить автомобільне шосе.

На початку 90-х років врятуванням та реставрацією замку опікувався місцевий колгосп. Башти розчистили від землі і сміття, відбудували між ними мур товщиною 1,3 метри і висотою 4 метри, а північно-західну башту вкрили ґонтовим дахом. Під час розчистки перших ярусів веж київські археологи відкопали в них кілька польських та литовських монет XVII ст., козацькі люльки, леміш від плуга, чавунну гарматну бомбу (зараз це все знаходиться в музеї Києво-Печерського заповідника).

Завдяки книзі О.Крушинської та Д.МалаковаДва береги Збруча” ми маємо можливість дізнатися про подальшу долю роду фундаторів замку у Кривчому шляхтичів Контських. Нащадки Контських, брати Кароль, Аполлінарій і Антоній, уславилися у XIX столітті. Перші двоє були відомими скрипалями, а Антоній (1817–1899) – композитором, піаністом, автором фортепіанного капризу «Пробудження лева». Останній був знайомий з Тарасом Шевченком.

Ну і на останнє, легенда. Який же замок без неї? Замок в Кривчому – не виключення. Кривченська легенда розповідає про скарб, який зібрав у замку турецький паша. Та назбирав він його стільки, що не міг і вивести, коли поляки повертались, відвойовуючи свої землі. Паша тоді наказав скласти все награбоване золото у бричку і закопати її «під п’ятою кривченською скелею, напроти Яськового млина» для того, щоб колись повернутися за своїм добром. За скарбом так ніхто і не повернувся, та місцеві жителі займаються його пошуками вже не одне століття. Якщо бричка з золотом і була, то вона може знаходитися в одній з декількох печер, розташованих в околицях села.

Головною цікавинкою Кривче, заради якої сюди їдуть з усієї країни, безумовно, є печера Кришталева. Вважається, що печеру відкрив монах єзуїтського ордену Габріель Жанжинський (1664 – 1737). У виданій ним у 1721 році книзі “Натуральна історія королівська Польського” вперше згадується печера. Дослідження печери продовжувалися протягом ХІХ і на початку ХХ століть. Але детальне її вивчення проведено спелеологами лише у 1961 – 1971 роках. Тоді ж було здійснено і картування печери.

Хоча ні граму кришталю в печері немає, вона отримана назву “Кришталева” (або “Кристальна”) завдяки гіпсовим утворенням – різнокольоровим кристалам. Загальна довжина розвіданих на сьогодні ходів печери – близько 23 кілометрів. Довжина туристичного маршруту лабіринтами печери складає 2,5 кілометри, тривалість – близько півтора годин.

Печера є сухою і легкою для проходження. Маршрут має електричне освітлення. Тут немає шкідливих для людини мікроорганізмів. Постійна температура всередині печери – 10,6 градусів.

Осінь в Кривчому:

Краєвиди навколо села:

381

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора