Тернопільська бук-блогерка оглядає книжки у відеоформаті і ділиться із глядачами новинками (відео)

книги

В Україні набирає обертів новий спосіб популяризувати читання — BookTube. Таку назву отримало середовище книголюбів, які знімають відгуки на різну літературу і викладають їх на YouTube. Тернопільська бук-блоґерка Анна Лисенко упродовж року оглядає книжки у відеоформаті і ділиться із глядачами новинками на видавничому ринку. На своєму каналі AnnikaBlog вона зібрала вже понад тисячу підписників. В інтерв’ю MediaLab Анна розповіла, у чому користь відеоформату для літературних рецензій, хто є аудиторією бук-блоґерів та як запустити і урізноманітнити власний BookTube-канал, повідомляє Media Lab.

Кому потрібні відеорецензії

До запуску власного YouTube-каналу я вела блоґ про книжки в Instagram. Завдяки ініціативі письменників Марка Лівіна і Катерини Бабкіної bookchallenge_ua — прочитати по 200 книжок за рік — я прийняла виклик і на доказ кожної прочитаної книги постила фото. Проте сфотографувати книжку не означає її прочитати.

Тому вирішила, що для експерименту потрібно додавати опис. Цього виявилося замало, оскільки Instagram не дає можливості писати рецензії, а довгі тексти у цій соцмережі нікому не потрібні. Відтак за цим блоґом стежили лише декілька людей, які знали, чим я займаюся.

Спочатку я доволі стисло розповідала про книжки, беручи до уваги лише назву, і що мені сподобалося чи не сподобалося. В якийсь момент зрозуміла, що лінуюся писати рецензії, оскільки їх потрібно довго вичитувати, а для мене дуже важливо щоби текст був читабельним. Так з’явилася альтернатива — записувати відгук про книгу на відео.

Перше відео було дуже примітивним: я просто показувала книгу і коротко розповідала про що вона, залишаючись у цей час за кадром. Пізніше подруга порекомендувала з’являтися у ролику самій. І вже із третім відео я зрозуміла, що це BookTube. Почала читати про цей напрям, знайшла українських буктюберів і поступово влилася у цей процес.

Я аналізувала кожні три прочитані книжки. Цей формат видався дуже зручним, оскільки довго говорити про одну немає жодного сенсу. Мені здавалось, що моє завдання — зацікавити, а решту інформації людина може прочитати у Вікіпедії. Саме тому у своїх перших відео я лише ділилася власними враженнями.

Розлогі рецензії критиків для звичайних людей часом можуть бути незрозумілими. Беручи до уваги тих, хто не звик читати текстові відгуки, є зміст викладати відео на YouTube. Цей формат є набагато простішим. Так легше зацікавити тих, хто майже не читає книг, і не шукає спеціальних рецензій.

Про контент

YouTube-блоґерство можна порівнювати із лайфстайловими каналами, у яких люди розповідають про своє життя, побут і подорожі. Буктюбери фокусуються суто на книжках. Цим може займатися кожен, хто любить читати і прагне кудись подіти свою любов до книжки.

Явище книжкового блоґерства не є чимось новим в Америці і навіть у Росії, де його вже частково переросли. Натомість в українському YouTube ця ніша залишається незаповненою. Українськомовних буктюберів дуже мало, тому глядачам важко знайти книголюба на свій смак.

На сьогодні в Україні є близько трицятьох буктюберів. Проте багато з них знімають свої відеоогляди рідко або взагалі з часом перестають цим займатися. Справді активних є лише п’ять-сім, і всі один одного знають. Запозичувати щось нове серед українських бук-блоґерів дуже важко, оскільки ми усі перебуваємо на одному і тому самому рівні. Я часто стежу за тим, які відео популярні в американському, англійському чи російському BookTube, і що варто було б запровадити у нас.

Варто розуміти, що BookTube — це не лише огляди, а безліч відео іншої тематики і формату. За кордоном часто практикують оригінальніший виклад, наприклад  «Топ-5 книжок до Різдва», або «Мої улюблені книги», чи навпаки список тих, що сподобалися найменше. Усе це — дуже важливий елемент блоґерства, який суттєво урізноманітнює контент. Лише огляди можуть видатися нудними для глядачів.

Це взагалі як

Я оглядаю усі прочитані книги. Зараз приблизно 60-70 відсотків літератури, яку я читаю  — це та, яка в топах. Відповідно, якщо люди зацікавилися якоюсь новою книжкою, то відразу можуть переглянути у мене відповідний огляд. Видавництва помітно розвиваються. З’являються новинки, які потребують оперативних оглядів.

Зазвичай, я намагаюся знаходити в книзі хороше, а негативи висловлюю у легкій манері. Якщо книжка не справила на мене враження, я об’єдную кілька таких в одне відео під назвою «Суб’єктивно про книги», і тоді вже «гуляю» по них з усім завзяттям.

Однак таких відео одиниці: є не так багато творів, які я хочу критикувати. Наприклад, нещодавно читала книгу, в якій, на перший погляд, здається, що автор на початку використав усі відомі йому фразеологізми та звороти, а потім розслабився і почав писати простою мовою. Відповідно, критикувати цю книжку з огляду на те, що перші сторінки були не дуже вдалими, нелогічно. Я оглядаю літературу, в залежності від того, що тримає мою увагу. Передусім це сюжет і манера написання. Люди розуміють, що це особиста думка, і нормально до цього ставляться.

Усі відеовідгуки записую вдома. Спочатку знімала раз у тиждень, а потім вирішила виставляти двічі — у вівторок і п’ятницю. На початку кожного місяця складаю приблизний план.

Спочатку, я думала, що знімати відео про книжки набагато простіше, але як виявилося є чимало підводних каменів. Це те саме що писати текст, де потрібно виважувати кожне слово. Відеоогляд мусить мати сценарій. Однак я намагаюся відходити від завчених фраз, аби огляд не виглядав награним. Позапланово я знімаю лише анонси новинок, а пізніше роблю на них ґрунтовні відгуки.

Кожне відео триває близько 7 хвилин — практика доводить, що  коротші огляди не ефективні. У відгуках я орієнтуюся виключно на власний смак. Якщо мені 2-3 огляди якогось блоґера сподобаються, і наші смаки співпадають, то мені не страшно купувати книжку за його чи її порадою. Аналогічно у мене в коментарях: якщо людина після мого огляду напише, що книжка викликала схожі враження, то надалі вона довірятиме моєму смаку.

Про BookTube-аудиторію

Я постійно стежу за своїми підписниками і вивчаю їхні смаки. Коли починала займатися блоґерством, мій канал переважно дивилися дівчата. А нещодавно помітила, що 40 відсотків моєї аудиторії — чоловіки. Глядачі постійно змінюються. Долучаються нові люди. Якщо спочатку було більше підлітків, то зараз здебільшого підписники віком від 25 до 34 років. Також змінюється і спосіб перегляду. Раніше більшість приходила зі сторонніх сайтів, коли я постила відео у соціальних мережах. Тепер люди підписуються на мій канал і переглядають блоґ цільово. Є користувачі, які регулярно коментують. Залишають як негативні, так і позитивні відгуки. Зазвичай, більшість з них не про зміст відео, а про стилістику мого викладу. Буває, слово якесь не так сказала, суржик вжила чи щось переплутала. Суто про книжки — приблизно третина коментарів. Хоча BookTube — явище суб’єктивне, ти завжди знайдеш людину, із якою ваші смаки збігатимуться.

Я з дитинства багато читаю, і для мене дуже важливо, щоб вдома були книжки. Від мами залишилася велика бібліотека, тому література у нас всюди. Люблю починати суботній ранок з книжкою у тихому кафе. Часто читаю у транспорті. BookTube — мій читацький щоденник, який дозволить через кілька років проаналізувати, як та чи інша книжка на мене вплинула, оскільки дуже часто думка про прочитане змінюється. Інколи книжку треба відкласти і повернутися до неї пізніше, аби ще раз її переосмислити і по-новому зрозуміти.

Зображення: pexels.com

Сніжанна Беляєва

Вибір читачів за тиждень

Відео