Світлини фотомитця з Тернопільщини – у книзі оприлюднених уперше картин-притч художника світової слави
Світ побачило видання ранніх творів Івана Марчука.
У Києві, в Укрінформі презентовано книгу «Іван Марчук. Картини-притчі (ранній період)». Сюди увійшли роботи, створені художником упродовж 1965-1981 років.
Відкриваючи імпрезу, Тамара Стрипко - мистецтвознавець, організатор та куратор численних виставок Івана Марчука в Україні та за кордоном (Литва, Німеччина, Польща, Бельгія, Йорданія), автор низки статей про мистецтво, екологію та педагогіку розповіла присутнім, що у виданні зібрано твори, написані митцем у той час, коли він тільки шукав свій авторський почерк, власну світоглядну систему. Картини-притчі, написані понад півстоліття тому за допомогою символів і алегорій, закодованих смислів спонукають до філософських роздумів про одвічні категорії, над яким замислювалось та замислюється людство – життя і смерть, добро і зло, любов та ненависть.
Цікаво, що такі сюжети народжувались у проміжках роботи Івана Марчука на посаді художника в Інституті надтвердих матеріалів у Києві. Писав тушшю чи темперою на невеличких аркушах картону, аби увечері, після роботи можна було їх потайки винести через прохідну.
Під час презентації книги Іван Марчук розповів, що власне, саме колеги-фізики й були першими глядачами та оцінювачами його творчості, а виставки художника облаштовувалися на квартирах знайомих, у тому числі і в Москві. Було саме так, адже митець з Тернопільщини, «західняк», перебував під пильним оком «органів». Подібним алегоричним роботам, які не вписувались у стандарти «соцреалізму», не було місця у радянських виставкових салонах. Тож нічого дивного, що авторські роботи Іван Марчук передавав своїм друзям на збереження, знаючи, що може статися так, що «органи» одного дня вилучать створене і знищать картини, як зразки «шкідливого західного мистецтва». Але саме туди, на Захід мистецькі сюжети Івана Марчука потрапляли завдяки друзям. Тамара Стрипко розповіла, що наприкінці 70-х років 45 картин «емігрувало» на Захід. Невдовзі частина з них експонувалася в Українському інституті, що в Лондоні, потім у – Парижі, Мюнхені, на перших виставках сучасного конформістського мистецтва, організованих представниками української міграції. Через це, роботи, які презентовані у новому виданні, нині фактично розпорошені у різних країнах світу. Частину їх вдалося відшукати у музейних та приватних колекціях шанувальників творчості митця у США, Австралії, Німеччині, інших країнах. У книзі є полотна, які ніколи не експонувалися, вони надруковані вперше. Більше того, деякі з них навіть без назв, бо сам Івана Марчук каже, що коли починав їх малювати, часто не знав, яким буде кінцевий штрих, водночас, усвідомлюючи, що подібні роботи у той час не мали шансу потрапити до виставкових залів. Але така обставина нині дозволяє глядачеві самому подумки назвати ідею ранніх марчукових робіт, дати їм свою назву, яка б відображала філософський смисл твору.
І ще. Презентація видання відбувалася в арт-хабі Українського національного інформаційного агентства. Саме там, як і в найбільшій залі агентства для проведення прес-конференцій другий місяць поспіль експонується майже 50 світлин заслуженого журналіста України, власного кореспондента Укрінформу в Тернопільській області Олега Снітовського про Івана Марчука. Пригадується, після відкриття цієї фотовиставки «Вітражі душі», всесвітньовідомий художник в інтерв’ю телеканалу «ZIK» сказав, що готується видання його ранніх творів і він проситиме Олега Снітовського, аби журналіст продав йому два фото для книги, які б підсилили концептуальну ідею видання. Але, як стало відомо «ТЕРЕНу», процес «купівлі-продажу» не відбувся. Наш колега на знак поваги до митця, як прихильник та шанувальник його таланту, зрештою, як один із небагатьох фотомайстрів, котрому поталанило творити своєрідний життєвий фотолітопис про Івана Марчука, просто подарував йому згадані світлини. А самі фото зроблені кілька років тому у Москалівці під час чергової поїздки митця до рідного села. Нині ці світлини – одна, під «сепію», інша - чорно-біла й відривають книгу «Іван Марчук. Картини-притчі (ранній період). Тож нічого не було дивного у тому що саме Олегу Снітовському визнаний світом художник першому серед присутніх на презентації з вдячністю за співпрацю та приязні стосунки подарував кілька екземплярів унікального, майже 270-сторінкового видання із автографом і щирими побажанням.
Фото автора
