Ідейники з URBAN.te​ розповіли, як створювалася «Циганка» і кого шукають в команду

281877e93bb4eb76042e521d2adfeb76a332959b

Команда архітекторів хочуть, щоб Тернопіль став сучасним і комфортним містом. Разом створили громадську ініціативу URBAN.te. Працюють у вільний від роботи та власних проектів час. «Треба щось змінювати, не сидіти на місці» Команда URBAN.te – друзі-однодумці, семеро архітекторів та один менеджер проектів. Працювати почали з січня 2015-го. Поштовхом до об’єднання стали події в країні. Першим кроком до комунікації з громадою була презентація декількох ескізів громадських просторів Тернополя. – Жвава дискусія, зацікавлення людей дали зрозуміти, що так – зміни потрібні, але люди не знають, як вплинути на них. Якщо бути відвертими, то і ми тоді не знали. Але розуміли одне: йти до влади потрібно не з проблемами, а з готовими рішеннями, — говорить Леся Чернець. Усі учасники вирішили створити ескіз реконструкції набережної «Циганка». Адже, попри занедбаність, вона залишалася популярною. Його представили громадськості та владі на місцевому фестивалі «Вуличний ринок» у серпні того ж року. – Ми хотіли показати що таке дійсно якісний, доступний, захищений та цікавий громадський простір для різних людей. Нас надихнули популярні приклади в світі, процес їх створення, як ці простори «живуть». До того ж використовують сучасні матеріали та дизайн, — продовжує Леся. На фестивалі ескіз реконструкції отримав схвальні відгуки від людей та міського голови. Під час розробки робочого проекту внесли не суттєві технічні та уточнювальні зміни. А навесні розпочали будівельні роботи.

«Не потрібно імітувати старе, бо не розумієш, що справжнє» Сьогодні, за словами учасників, більшість українських архітекторів не розуміють, що далеко не кожна нова споруда повинна бути акцентом. З цим проблема загалом в Україні. – Часто у сформованому середовищі вже є акцент, і важливо не «перекричати» його своїм втручанням, потрібно вміти творити фонову архітектуру. Кожен архітектор намагається створити пам'ятку архітектури, і бажано у палацовому стилі, — пояснює Анастасія Джула. Міжнародна професійна спільнота давно прийшла до згоди. При реконструкції не потрібно імітувати старе, бо не розумієш, що справжнє. Зараз у центрі міста хочуть відновити тернопільську ратушу. URBAN.te таку ідею не підтримують, бо вважають, що не потрібно створювати ще один акцент поряд з наявним, драматичним театром. – Стиль, який існував півстоліття тому, змінять. Між надбудовою і теперішньою старою будівлею не залишиться відмінності, а отже, не буде зрозуміло, що це автентична споруда, а її надбудова створена нещодавно, — каже Дмитро Райфшнайдер.

«Псевдокласика вводить в оману людей» Архітектори з URBAN.te вважають, що проектувати у XXI столітті потрібно так, щоб нащадки через 50–100 років, дивлячись на споруди чи простори, знали, що це збудовано у 2010-х, а не у 1810-х роках. – Тернопіль – місто з історією. Хоча, якщо заглибитись в архітектурну спадщину, більшість споруд, які багатьма сприймаються як витвори XVIII-XIX століття, насправді, збудовані за часів Радянського союзу. Це саме той випадок, коли псевдокласика вводить в оману людей і творить у них відчуття належності тих чи інших будівель до інших часів, — розповідає Олена Джула-Райфшнайдер. У Тернополі подібні обмани з архітектурою тривають й зараз. Називають його історичним «іміджем» міста. – У Західній Європі, в історичних центрах стародавніх міст споруджують ультрасучасні будівлі, які не тільки не шкодять старовинним будинкам, а навпаки, – підкреслюють їх автентичність. І це круто, справжня повага до історії, — додає Дмитро Райфшнайдер.

– Багато архітектурних рішень, які зараз модні у Європі чи США, нам просто недоступні за ціною. Часто від нестачі якісних засобів творення будівлі у нашому місті (і країні) звертаються до псевдокласики, адже пінопластові карнизи та гіпсові балясинки коштують небагато, а виглядають помпезно, — каже Олена Джула-Райфшнайдер. Нещодавно громадська ініціатива Urban.te закінчили роботу із воркшопом та концепцією на парк Національного Відродження. Наразі не брались за нове. Учасники займаються власними комерційними проектами, паралельно долучені до створення молодіжного центру та скверу Волонтерів пам’яті Віктора Гурняка. У планах на літо та осінь проведення освітніх заходів в Тернополі на тему урбаністики із залученням професійних лекторів з інших міст.

«Якісна архітектура та сучасне місто не за горами» Загалом учасники URBAN.te вважають, що в Україні рух у правильному напрямку все ж існує. Поки що, щоправда, здебільшого у Львові. Тернополяни часто орієнтуються на місто Лева, тому і ми скоро почнемо частіше бачити якісну сучасну архітектуру в Тернополі. Через двадцять років архітектор Дмитро Райфшнайдер бачить Тернопіль сучасним та успішним. Середовище – безпечне і дружнє. – Місто, у якому більше місця для людей і менше для автомобілів, у якому людина на інвалідному візку може дістатись до будь-якого закладу без допомоги інших. Щоб реклама та навігація займала лише 2–3 % фасаду будівель. Архітектура має бути такою, щоб чітко було видно різницю між епохами. Сьогодні спільнота намагається втілити ці ідеї в життя. Тому, якщо серед тернополян є ті, хто хоче змінити своє місто на краще, готовий багато часу присвячувати справі, яка не оплачується, громадська ініціатива URBAN.te запрошуює. – Було б чудово, якби склад команди доповнили: графічний дизайнер, журналісти, юрист. Також завжди раді колегам-архітекторам, — Олена Джула-Райфшнайдер.

Наталя Колодій, сайт новин «Доба»

Вибір читачів за тиждень

Відео