8 липня в історії Тернопільщини

8

Цього дня народилися:

мистецтвознавець, громадська діячка Ісидора Боярська (1917 р., с. Пальчинці, нині Підволочиського району – 18. 12. 1996 р., м. Дундас, похована у м. Саут-Баунд-Брук, США)

директор КП ТМР «Парк Загребелля» Павло Іванов (1978 р.н.)

вчений-історик, релігієзнавець, педагог Олександра Киричук (1956 р. н., с. Юр’ямпіль Борщівського району)

киричук
киричук

інженер-механік, педагог, кандидат технічних наук Петро Кривий (1943 р., с. Іванківці Зборівського району)

кривий
кривий

поет, перекладач, громадський діяч Кирило Куцюк-Кочинський (1910 р., с. Якимівці, нині Лановецького району – 29. 11. 1991 р., м. Бухарест, Румунія, перепохований 1991 р. у Якимівцях)

куцюк
куцюк

лікар, науковець, педагог, творець львівської дерматологічної школи, колекціонер Володимир Лукасєвич (1860 р., Голошинці, нині Підволочиського району – 17. 02. 1924 р., м. Львів)

вчений у галузі механіки, доктор технічних наук, професор ТНТУ, заслужений винахідник України Степан Нагорняк (1947 р. н., с. Коржівці, Деражнянського району Хмельницької області)

нагорняк
нагорняк

психолог, член НСЖУ, військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч») Павло Римар (1980 р., м. Тернопіль – 01. 02. 2015 р., поблизу с. Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської області, похований у м. Тернопіль)

Римар Павло Андрійович.jpg

майстер декоративно-ужиткового мистецтва, режисер, педагог Петро Ткачук (1946 р., с. Золотолин, нині Костопільського району Рівнененської області – 03. 04. 1997 р., м. Теребовля)

ткачук
ткачук

вчений у галузі географії, педагог, громадський діяч Степан Трохимчук (1935 р., с. Оришківці, нині Лановецького району)

трохимчук
трохимчук

художник, педагог  Олег Федорів (1942 р. н., с. Криве, нині Козівського району)

учасниця національно-виз­вольних змагань, член. ОУН, авторка спогадів Мирослава Яцишин (1925 р., с. Прошова, нині Тернопільського району).

Цей день в історії Тернопілля:

Надвечір 8 липня 1917 р. німці захопили пе­редмістя Тернополя – Загребелля. Деморалізовані частини російської 11-ї армії, які мали перевагу сил і техніки, з великими втратами відійшли на схід за Серет.

1919 р. – до м. Борщів, де тоді перебував Євген Петрушевич, приїхав Симон Петлюра. На цій зустрічі, враховуючи складність ситуації, було прийнято рішення про перехід УГА та уряду Західної області УНР у Східну Україну.

1920 р. – в Києві сформовано Галицький революційний комітет (Галревком) на чолі з більшовиком із Поділля Володимиром Затонським. Тернопіль від 1 серпня до 23 вересня 1920 р. був столицею та місцем перебування уряду Галицької Соціалістичної Радянської Республіки – Галревкому  Загалом же ГСРР існувала на території 20 повітів, котрі Червона армія захопила протягом липня–серпня 1920 року.

1924 р. – в селі Глинна Козівського району засновано читальню “Просвіти” (голова Микола Малачинський).

Із звіту Бережанської міської управи Українському державному управлінню відомо, що 8 липня 1941 р. після приходу німецьких військ організовано міську управу на чолі з Пришляком. На порядок денний винесено питання – навести у місті порядок після боїв: поховати трупи людей, тварин та очистити вулиці. Насамперед було проведено громадський похорон політичних в’язнів, яких замордували більшовики; у похороні взяли участь 15 тис. осіб.

1943 р. – під час “Карпатського рейду” партизанського з’єднання С. Ковпака диверсійна група мінерів під командуванням майбутнього поета Платона Воронька, підірвала вибухівкою два залізничних мости на р. Гніздечна поблизу с. Дичків, нині Тернопільського району.

1943 р. – Скалат зайняло радянське партизанське з’єднання під командуванням С. Ковпака. Партизани захопили велику кількість мануфактури й продовольства, звільнили з ґетто близько 100 євреїв, підпалили німецьку жандармерію, замінували міст на дорозі зі Скалата до Тернополя.

1945 р. – з Бережанської тюрми до Тернополя більшовики вивезли близько 500 в’язнів, а з сіл району привели 60 заарештованих.

В Україні сьогодні відзначають День родини.

Український День родини відносно молоде свято і відзначається з 2012 року. Відповідний Указ Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят» був підписаний 30 грудня 2011 року. Святкування цього дня має щорічний характер і встановлено на 8 липня.

Родина являє собою організовану соціальну групу, а її представники пов’язані між собою не тільки спільністю побуту, але і взаємною моральною відповідальністю, а також соціальною необхідністю, яка зумовлює потребу суспільства в духовному і фізичному самовідтворенні, звідси, мабуть і пійшов вираз: сім’я - осередок суспільства. Звичайно ж, сім’я належить до найважливіших суспільних і державним цінностям. Деякі наукові теорії стверджують, що саме форма сім’ї могла протягом багатьох століть визначати загальний напрям еволюції основоположних макросоціальних систем.

familyjpg2
familyjpg2

Для дітей родина – це своєрідне середовище, в якому у дитини складаються умови його психічного, фізичного, інтелектуального та емоційного розвитку. Для дорослої людини вона є джерелом реалізації цілого ряду його потреб.

Необхідно відзначити, що в міжнародному співтоваристві День сім’ї засновано Генеральною Асамблеєю ООН ще в 1993 році і відзначається 15 травня, в Росії існує «День сім’ї, любові та вірності», який також відзначається 8 липня.

Іменини сьогодні святкують Денис, Давид, Євфросинія, Семен, Василь, Петро, Костянтин, Федір.

Вибір читачів за тиждень

Відео