17 липня в історії Тернопільщини

17

Цього дня народилися:

єврейський письменник, лауреат Нобелівської премії Шмуель Йосеф Агнон (справжнє – Чачкес; 1888 р., м. Бучач – 17. 02. 1970 р., м. Ґдера, Ізраїль);

агнон
агнон

громадський діяч, інженер Павло Борушенко (1902 р., с. Бариш, нині Бучацького району – 14. 12. 1980 р., м. Курітіба, Бразилія);

вчена в галузі україно­знавства, доктор історичних наук, професор Оксана Гомотюк (1968 р. н., смт. Гусятин);

гомотюк
гомотюк

громадський діяч, педагог Прокіп-Петро Ґайовський (1892 р., с. Озеряни, нині Борщівського району – 21. 11. 1974 р., Канада);

польська художниця, сценограф Тереза Дароха-Клехта(1939 р., м. Чортків – 08. 02. 2008 р., Польща);

вчений-економіст, педагог, доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Григорій Журавель (1949 р., с. Новосілка Підволочиського району);

журавель
журавель

свя­щеник, літератор, перекладач Тарас Коковський (1956 р. н., м. Зборів);

коковський
коковський

художник, музикант, самоді­яльний актор Євген Копач (1937 р., с. Великий Глибочок, нині Тернопільського району – 04. 04. 2005 р., там са­мо);

копач
копач

науковець, кандидат економічних наук Іван Костецький (1941 р. н., с. Ілавче, нині Теребовлянського району);

костецький
костецький

полковник Ярослав Красник (1958 р. н., с. Мартинівка Бучацького району);

красник
красник

публіцист, поет, культурно-громадський діяч Василь Криса (1904 р., с. Купчинці, нині Козівського району – 26. 08. 1969 р., м. Відень, Австрія);

криса
криса

тернопільський журналіст, літератор Зенон Михлик (1949 р. н., м. Ходорів Львівської області);

михлик
михлик

тернопільський педагог, громадський діяч Олександр Остапчук (1958 р., с. Рисвянка Рівненського району Рівненської області);

остапчук
остапчук

фольклорист, пе­дагог Марія Прончук (1932 р., с. Бережанка, нині Лановецького району);

прончук
прончук

громадсько-політичний діяч, доктор права Франц Свістель (1887 р., м. Бучач – 04. 07. 1966 р., м. Сірак’юс, США);

учасник національно-визволь­них змагань, командир роя «Лемківські потоки» Михайло Сивак (1911 р., с. Ласківці, нині Теребовлянського району – 24. 01. 1946 р., с. Завадка Морохівська, нині Сяноцького повіту, Польща);

вчений у галузі економіки, педагог, кандидат економічних наук Анатолій Тибінь (1955 р., смт Козова);

тибінь
тибінь

тернопільський філолог-полоніст, педагог Наталія Ткачова(1956 р., м. Стрий Львівської області);

директор КП «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Олег Фляк (1968 р.н.);

фляк
фляк

тернопільський спортсмен, футбольний суддя Олександр Циганков (1962 р., смт Липовець Вінницької області).

циганков
циганков

Цей день в історії Тернопілля:

1410 р. – перші письмові згадки про с. Золотники та с. Зубів на Теребовлянщині.

(15–17 липня) 1651 р. – командуючий коронованими військами польський магнат Микола Потоцький після Берестецької битви перебував на нараді в короля Яна ІІ Казимира в маєтку біля с. Орля (нині с. Вірлів Зборів. району).

Відступаючи під натиском переважаючих сил противника, УГА й керівництво ЗУНР 16–17 липня 1919 р. перейшли Збруч на схід і вступили у Велику Україну. Втративши свою територію, ЗУНР як держава перестала існувати, хоч її уряд до березня 1923 р. продовжував діяти в еміґрації (у Відні). Зокрема, вранці 17 липня 1919 р. жителі Ланівців Борщівського району були свідками відходу УГА за р. Збруч, а в селі Боднарівка Гусятинського району переправився через р. Збруч на територію УНР 1-й корпус УГА. Цього ж дня у Кам’янці-Подільському Кабінет міністрів УНР ухвалив рішення про надання допомоги біженцям з Галичини.

16–17 липня 1944 р. відбувся бій між боївкою УПА, що діяла поблизу с. Горошова, нині Борщівського району і загоном НКДБ. Загинули 33 повстанці (14 – із Горошови), 19 узято в полон і ув’язнено у чернівецькій тюрмі (11 – горошівчан). Восьмеро з них розстріляно; М. Боднарчука, І. Антонійчука й А. Лопатнюка засуджено на 20 років сталінських концтаборів.

1945 р. – Самооборонний Кущовий Відділ знищив в с. Сапогів, нині Борщівського району молочарню і сільраду.

1947 р. – внаслідок зіткнення вояків УПА з МВС біля села Коржова Монастириського району знищені 4 військовослужбовці.

1988 р. – в Зарваниці єпископ Павло Василик із кількома священиками зі своєї підпільної семінарії провели богослужіння, на якому були присутні кілька тисяч греко-католицьких вірних. Натхнені цим богослужінням греко-католики почали спроби проводити і в своїх селах недільні відправи, але влада і спецслужби не допустили цього.

2003 р. – Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 438-р «Про виключення із складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври».

Третій понеділок липня в Японії – День моря (Умі но хі).

Закон визначає це державне свято як день подяки океану і надії у процвітання морської країни, тобто, Японії. До 1996 року свято було відоме як День пам'яті моря, і тільки опісля стало державним святом з фіксованою датою - 20 липня, але в 2003 році була внесена поправка і День моря тепер - третій понеділок липня. З Умі но хі починаються літні канікули і купальний сезон - до свята вода вважається дуже холодною (закривається він 15 серпня, так як вважається що після цього моменту в морі з'являються отруйні медузи). Традиційні коріння свята порівняно неглибокі, тому для більшості японців це просто додатковий вихідний день.

Результат пошуку зображень за запитом "День моря (Умі но хі)"

Іменини сьогодні святкують Андрій, Богдан, Єфим (Юхим), Марфа (Марта), Федір, Федот.

Вибір читачів за тиждень

Відео