Попри санкції, м’ясо та м’ясні вироби з Росії у великих обсягах завозяться в Україну, до того ж обсяги поставок зростають. 

Про це повідомив аналітик сільськогосподарських ринків та експерт ФАО Андрій Панкратов на своїй сторінці у Facebook.

«Обходити санкції російським постачальникам вдається обходячи українські митниці. Так, мова йде про м’ясо для ОРДЛО, яке йде через неконтрольовану ділянку українського кордону. Це можна побачити зіставляючи зовнішньоторговельну статистику України і Росії», - зазначив він.

1502

«Почалося це в 2015 році, напевно, не без допомоги тих самих білих фур. В той рік на територію України було завезено 22 тис. тонн «сірого» (не зареєстрованого офіційно як імпорт в Україні) м’яса і м’ясних продуктів. В 2016 році поставки зросли ще в два з половиною рази, сягнувши 54 тис. тонн. За п’ять місяців 2017 року такий «імпорт» склав 29 тис. тонн, що на 28% перевищує відповідний показник минулого року. Йде, в основному, курятина (37 тис. тонн в 2016), свинина (9 тис. тонн), а також ковбасні вироби (4 тис. тонн)», - додав експерт.

За його словами, і в 2015, і в 2016 роках поставки в ОРДЛО були другими за обсягами (після Казахстану), а в 2017 році взагалі вийшли на перше місце, склавши 27% від всього російського експорту м’яса.

«При цьому, необхідно зазначити, що незважаючи на своє ембарго і бульдозери на митницях, Росія залишається нетто-імпортером м’яса. Імпорт в 2016 році склав 1,04 млн тонн, експорт - 221 тис. тонн», - зауважив Панкратов.

Він додав, що Україна ж, навпаки, вже третій рік перебуває в статусі нетто-експортера м’яса. В 2016 році імпортовано було 160 тис. тонн, експортовано - 235 тис. тонн.

«В українському споживанні імпортне м’ясо складає зараз 7%. Обсяг споживання м’яса в окупованих регіонах Донбасу виявити неможливо, але якщо припустити, що він такий же як і в Україні (насправді, не дуже високий - 51 кг на душу населення в 2016), то виявляється, що поставки з Росії забезпечують 35% споживання. Це навіть більше, ніж я нарахував по молочних продуктах (близько 20%)», - підсумував експерт.

В Україні поки що не популярна торгівля через біржі

Чому важливо продавати ліс саме на електронних аукціонах, і наскільки просто отримати акредитацію на продаж майна ліквідованих банків, розповів директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч.

1501

Податкові перевірки в пошуках готівкових розрахунків, пограбування аграріїв, які отримали за зерно готівку, та решта явищ, які провокує тіньовий сектор економіки, повертає увагу до електроних торгів. Але, хоча Аграрну біржу було створено ще у 2005 році із завданням «формувати ринкову ціну на агропродукцію в Україні», аграрії нею переважно не користуються. Багато великих працюють по прямих контрактах з трейдерами, або самі є трейдерами. Малі та середні надають перевагу безпосереднім контактам з покупцем.

«Серед тих, хто оцінив переваги торгівлі через біржу - ПАТ «Аграрний фонд» та деякі приватні компанії, зокрема що входять до ТОП 20 національних експортерів. Якщо говорити в цифрах – цього року через Аграрну біржу лише ПАТ «Аграрний фонд» в рамках весняної форвардної програми (врожаю 2017 року) провів закупівлі на суму 2,5 мільярди гривень. Наші аграрії ще не звикли працювати з товарними біржами, їх треба до цього привчати – привчати до прозорості торгівлі своєї продукцією, оскільки все, що проходить через електронні торги, стає прозорим. Сподіваюсь, з часом виробники зрозуміють, що лише на електронних аукціонах товар досягає своєї дійсно ринкової ціни, де попит і пропозиція формуються вільно, як того вимагає чинне європейське законодавство», - каже директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч.

Вартість мінімального продуктового кошика знизилась вперше від початку року

У липні 2017 року середньомісячна вартість мінімального продуктового кошика (МПК) становила 1 421 грн для працездатної особи, або 84% від рівня прожиткового мінімуму для цієї категорії населення; для особи, яка втратила працездатність - 1 086 грн, або 83% від рівня прожиткового мінімуму для цієї категорії населення.

Ціни на цукор на минулому тижні зросли на 0,33%.

Про це повідомляє Економічний дискусійний клуб (ЕДК).

1503

Зазначається, що таким чином, липень став першим місяцем у цьому році, коли відбулося зниження вартості МПК.

У абсолютному вимірі, у липні порівняно з червнем, вартість МПК зменшилася на 124 грн (-8%) для працездатної особи, для непрацездатної особи - на 98 грн (-8,3%).

«Щоправда на таке суттєве здешевлення мінімального набору продовольства, яке відбулося в липні, навряд чи слід очікувати у наступні місяці, оскільки головним та єдиним чинником такого тренду виступив фактор сезонності, що підтверджується і розрахунками», - зазначили в ЕДК.

Так, найбільше здешевлення МПК відбулося за рахунок зменшення вартості плодоовочевої продукції. Вартість товарів у групах «овочі та баштанні» знизилася на 37% (-62 грн), «фрукти та ягоди» - на 24% (-50 грн), «картопля» - на 24% (-19 грн). Досить помітно зменшилася і вартість яєць - на 16% (-3,5 грн).

В той же час зберігалися тенденції попередніх періодів до підвищення вартості МПК за рахунок подорожчання м’ясопродуктів на 2% (+7 грн). Менш помітно, але пішла догори вартість рибної та молочної продукції, цукру, олій рослинних.