Уже вдруге туристично-мистецький потенціал області представили на виставці «Благословенне Тернопілля». Діяла там і експозиція «TERNOPIL*YA».

Окрім того, участь у тематичних локаціях брали представники туристичної галузі регіону, а також фахівці Національного заповідника «Замки Тернопілля». Втім, це лише перший у цьому році масштабний захід, де про наш край розповіли широкому колу запрошених. Таких подій і заходів дещо іншого плану буде ще – чимало, каже начальник відділу туризму Тернопільської обласної держадміністрації Назар Яворський. Із ним «Терен» поспілкувався, зокрема, і про плани галузі на 2018-й (також читайте ТУТ і ТУТ – прим.).

Тернопільщина «вимальовує» для себе тренд сімейного зеленого відпочинку

Чи сталися торік дійсно значимі події у сфері туризму на Тернопіллі?

Звісно, сталися. Так, можливо, не все відбувається так швидко, як би нам хотілося, але поступ є… Тим паче, нам тепер легше працювати, тому що ми маємо повну підтримку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також Департаменту розвитку туризму і курортів. Тому плани, прописані у Стратегії розвитку туризму в області і у відповідній програмі, ми можемо почергово реалізовувати і розвивати.

Яворський_ф

А які особливості у туристичного сезону-2018?

Так, цього року ми зробимо акцент на розвитку і покращенні туристичної інфраструктури. Плануємо облаштувати туристичні маршрути, еколого-освітні стежки на території національно-природних парків, а також встановити інформаційні щити і дорожні вказівники. Інший дуже цікавий, як на мене напрямок, - агротуризм. Адже це дало б перспективу багатьом селам і місцевим громадам. Там можна було б створити багато робочих місць.

Карта

Також ми хочемо оновити і трохи в іншому форматі репрезентувати каталог інвестиційних проектів у галузі туризму. Водночас, для нас важливою є співпраця із громадськими організаціями щодо залучення міжнародної технічної та грантової допомоги. Ці кошти насамперед спрямуємо на покращення інфраструктури.

Крім того, у планах – активізація і продовження промо-діяльності. Окремої уваги потребує створення мережі регіональних бреднів. Адже існує світова тенденція брендувати не лише регіони, а й окремі міста, навіть туристичні дистанції. Приємно, що у громадах це розуміють. Там створюють туристично-інформаційні центри і ми матимемо із ким працювати. Також не варто забувати про гастрономію. Наприклад, галицька кухня, як на мене, досі до кінця не відкрита і незвідана. Тому це - дуже велике поле для пошуку. Адже зараз у Тернополі простіше піцу чи бургер купити, ніж якийсь традиційний галицький смаколик. Якщо якісь окремі страви у меню частини ресторанів знайти ще можна, то цілковито галицької кухні немає ніде. Так, основний акцент на гастрономічному туризмі, можливо, нам робити і не варто, але правильно обравши локації і якісно підготувавши контент, на таку цікавинку дійсно можна залучити чимало гостей…

100 табличок із QR-кодами для історичних пам’яток

Погодьтеся, ми програємо поруч із Карпатами і Львовом, тому треба вигадувати якісь новаторські починання…

Ви взяли до прикладу якраз ті місцини, із якими змагатися немає сенсу. Власне, я навіть потреби у цьому не бачу. Тернопілля – це особливий край, а тому його не варто порівнювати із іншими областями. Треба думати про особливий шлях розвитку.

Червоне

Нагадаю, Тернопільська область нині «вимальовує» для себе тренд сімейного зеленого відпочинку. Тому цей напрямок теж потрібно розвивати і вдосконалювати. Над чим ми і працюємо та працюватимемо надалі.

Чи запозичили ви щось на виставках, які торік відвідували?

Що стосується міжнародних виставок, то Тернопільщина уже вдруге була представлена на «World Travel Show-2017». Ця подія проходила у Республіці Польща. Також ми взяли участь у світовій виставці в Німеччині і в Батумі (Грузія). Досвід, здобутий там – різний, але однаково неоціненний.

Якщо підсумовувати наші дії в плані промоції краю, то для мене визначним є те, що за своєї ініціативи і за свої кошти до нас приїздили знімальні групи телеканалів «1+1», «Інтер», «ICTV». Це свідчить, що ми відомі, бо зуміли про себе заявити. Нами цікавляться, про нас пишуть і знімають програми. А ми не стоїмо на місці, працюємо над втіленням різних ідей. Зокрема, торік запустили пілотний проект – виготовили 100 табличок із QR-кодами для історичних пам’яток, які розмістили на туристичних об’єктах. Ці таблички зручні тим, що не потребують виходу в Інтернет, щоб отримати інформацію про той чи інший об’єкт. Її можна просто зчитати за допомогою QR-коду.

Крім того, ми виготовили 12 інформаційно-туристичних щитів, що слугуватимуть інформаційними вказівниками на автомобільних шляхах. Їх встановлять у малих містах і на дорогах державного значення, а також біля печер.

Печера

Чому не створити «картку туриста»?

Чим ще можете похвалитися?

Торік також облаштували еколого-туристичний маршрут «Скелі Словацького» на території національно-природного парку «Кременецькі гори». Реалізовуючи спільну ініціативу національно-природного парку «Дністровський каньйон» і на виконання Програми розвитку туризму, інженери вже розробили проект типової стоянки для туристів, які сплавляються річкою. Хоча будувати такі можна будь-де.

Дністер

Також наш регіон був одним із тих, хто приймав у себе Раду туристичних міст і регіонів при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. Інший великий проект, який ми реалізували, - «Тернопільське Придністер’я». До цієї дистанації входять відразу 5 районів, що географічно прилягають до Дністра: Монастириський, Бучацький, Заліщицький, Борщівський і частково Чортківський. Ціла група експертів розробила стратегічні плани, як на цих територіях можна без великих фінансових вкладень розвивати зелений і активний туризм. Саме це дозволить реалізовувати місцеві ініціативи та вирішувати питання із зайнятістю населення, про що я вже казав раніше.

Поясніть докладніше суть цієї ідеї…

Тернопільщина стала третьою областю, де розпочинає працювати проект «Тернопільське Придністер’я», спрямований на розвиток так званих Зелених Шляхів (Greenways). Подібні проекти успішно реалізують у Київській і Рівненській областях.

До підготовки і реалізації цього проекту на Тернопіллі залучені об’єднані територіальні громади, місцеві ради, підприємці, суб’єкти туристичної діяльності, зокрема готельєри, ресторатори, власники сільських зелених садиб, баз відпочинку, а також активісти громадських організацій.

«Стратегія розвитку туризму Зеленого Шляху «Тернопільське Придністер’я» розроблена на 2018-2022 роки. Документ підготували з урахуванням наявності ресурсів для туристичного розвитку, доступності і комунікацій, інфраструктури, управлінського і кадрового потенціалу. Діяльність Зелених Шляхів створює можливості для пожвавлення активності місцевих громад і розвитку щонайменше 15-ти видів підприємництва. Зелені маршрути також є основою для реалізації місцевих ініціатив соціального характеру і проектів, пов’язаних із охороною природи ландшафтів, збереженням культурної спадщини, екологічним туризмом і транспортом, що не забруднює навколишнє середовище.

Зрозуміло, що вздовж маршруту передбачена наявність малої інфраструктури: місць для відпочинку, щитів з інформаційними таблицями із графічними картами і логотипом маршруту. Йдеться також про велодоріжки.

Чи не відлякують туристів від обласного центру, зокрема, «картки тернополянина»? Адже гостям уже доводиться у транспорті платити більше…

Цікаве питання. Втім, як на мене, цю ідею можна розвинути. Чому не створити «картку туриста»? У світі це успішно використовують. Наприклад, гість міг би собі придбати таку картку в інформаційно-туристичному центрі (до слова, він – чи не єдиний в Україні, що працює цілодобово і без вихідних) і за пільговою ціною їздив би у транспорті, відвідував музеї чи інші цікаві локації…

Фото_Ягільниця

Фото – із відкритих джерел і сайту ternotour.com.ua

УВАГА! Усіх охочих і небайдужих до розвитку внутрішнього туризму на Тернопільщині просять долучитися до участі у щорічному обласному конкурсі «7 чудес Тернопілля». Торік у сімку переможців ввійшли такі об'єкти: печера «Кришталева» (Кривченська), Кременецькі гори, Тернопільський став, Дністровський каньйон, Джуринський водоспад і Збаразький замок. Порядок проведення конкурсу і заявку шукайте ТУТ і ТУТ.