26 Лютого 2020, Середа


Інфекційне відділення у Тернополі готове до прийому пацієнтів із коронавірусом на 80% (фото)

Тернополяни мають чим замінити поліетиленові пакети

Тернопільські кордівці вибороли золото та срібло на змаганнях у Києві

На Львівщині запустять шокову заморозку фруктів та ягід (Агрроновини)

У Тернополі назвали вулиці, де цього року нібито не буде ям

Від сьогодні в Україні побільшало пам’ятних дат

Олена Підгрушна – срібна призерка чемпіонату Європи, ще дві українки – у шістці найкращих

Дмитро Підручний – бронзовий призер чемпіонату Європи

На Тернопільщині оприлюднили попередні причини харчового отруєння 27 учнів

На Кременеччині листоноша спокусилася на чужі гроші

Тернопільських правоохоронців вчили, як захистити себе від вірусних інфекцій

У Чорткові запрацювало соціальне таксі: хто та як ним може скористатись

У Заліщиках пенсіонерка звела рахунки з життям

Шестирічного тернополянина вже розшукали

У Тернополі розшукують шестирічного хлопчика (фото)

З 2020 року чисельність безпритульних собак контролює ТОВ «Дичків ХЕЛП»

Тернополянам на замітку: в українських аеропортах почали перевіряти потенційних носіїв коронавірусу

Жителів Тернопільщини, які брали участь у мирному протесті, допитують у поліції вже третій день

Нагрудний хрест з таємницею досліджували експерти Тернопільського НДЕКЦ

Відео
Чергова афера на Чортківщині: шахраї створюють фейкові сторінки священників та вимагають грошей (відео)

На Тернопільщині створять міжвідомчі робочі групи

Водій, який збив пішохода, втік з місця ДТП

Двоє кременчанок представили Україну на Кубку світу з лижних стрибків (фото)

Зареєструвати дитину до гуртка чи школи можна буде онлайн

Анонс
Всесвітньовідомий піаніст презентуватиме у Тернополі новий альбом

Спортсменка з Тернопільщини, якій 20 років тому грип змінив усе життя, привезла додому срібло

На Тернопільщині найбільша смертність через порушення ПДР

На Тернопільщині творчі колективи представили свої таланти (фото)

Фотофакт
У Бережанах з’явився новий «геній» паркування (фотофакт)

Тернополян закликають підписати петицію про відкликання Держпремії деяким медикам

На «Євробаченні» тернополяни вперше почують пісню українською мовою

До благодійності долучається тернопільська молодь (фото)

Тернополяни вперше переглянуть фільм за мотивами твору Тараса Шевченка

На Тернопільщині влада знайшла спільну мову з готельєрами, рестораторами і туроператорами

Це цікаво
26 лютого в історії Тернопільщини

25 Лютого 2020, Вівторок


Погода
Похмурий день 26 лютого передвіщає холодну і затяжну весну

Як Трансперенсі оцінили комунальні підприємства Тернополя

Фоторепортаж
Дітлахи з Тернополя помандрували у зимові Карпати (фоторепортаж)

Діджиталізація по-тернопільськи: майже 7 тисяч електронних ключів видали лише за місяць

У Чортківському державному медичному коледжі провели акцію «Дбаємо про сад»

Затримали псевдополіцейського, який промишляв на Тернопільщині

Нерухомість на Тернопільщині вже забезпечила майже 14 млн грн

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Тернополянам показують лайфхаки правомірного життя (відео)

На цій тернопільській вулиці здавна було багато фотографів

Пан Марек на Тернопільщині розповів, як не допустити трагедії

Соняшник залишиться однією з найприбутковіших культур (Агроновини)

На Тернопільщині пильно прислухаються до шелесту нових світло-рожевих банкнот 

У Тернополі оновлять покрівлі житлових будинків

У найстарішому місті Тернопільщини кілька місяців ліквідовуватимуть те, чим колись гордилися

Відео Фоторепортаж
Руїни замку у Бережанах: історія, яку ми втрачаємо (фоторепортаж, відео)

Анонс Це цікаво
У Чорткові хочуть встановити ще один рекорд України

Уляна Галич: «Містика – це також старі двори, захаращені всіляким мотлохом, мовчазні дерева…»

«Збірка не так описує місто, як окреслює його присутність – іноді майже невловиму. Це місто напівреальне, тому архітектура в ньому теж дещо фентезійна, готична – але обов’язково з елементами суворої індустріальної естетики. І, попри деяку похмурість, там багато простору, повітря – а в будинках обов’язково світяться вікна. І багато ліхтарів на вулицях. Місто елетрифіковане, однозначно – і воно зовсім не лякає, скоріше заворожує», — каже тернопільська письменниця Уляна Галич.

Ми розмовляємо про її найновішу поетичну збірку «Урбамістика». Я запитую про містику поезії та прози, прототипи й ліричних героїв…

— Місто й містика пов’язані одне з одним уже бодай фонетично. Принаймні, перегукуються. А що ти знайшла спільного в першому й другому?

— Гадаю, трохи містичного у нашому повсякденні можна віднайти за будь-яких умов та обставин. Це можуть бути певні події, якісь випадкові, на перший погляд, збіги, зустрічі. Певні алгоритми, що визначають наше життя, певні люди, які приходять до нас у якісь моменти – можливо, аби чомусь навчити чи, навпаки, винагородити за щось. Називати все це можна як завгодно – проте слід зізнатись, що твереза раціональна логіка не завжди спроможна пояснити те, що відбувається навколо. Інакше в цьому світі не зосталось би багатьох цікавих речей – тієї ж поезії, наприклад.

Щодо містичного в місті – то слід розуміти, що, проникаючи у семантику поезії, реальні речі, місця, топоніми дещо трансформуються – їхні контури загострюються, або, навпаки, стають більш розмитими. Коли ми говоримо про образ міста як один із центральних, що визначає мою книжку, то це не якесь конкретне місто – скоріше, його метафізичне втілення, певний знаменник, до якого зводиться внутрішній текст.

— І загалом – чому саме на цих двох темах і місці їхнього перетину вирішила сфокусувати увагу?

— Можливо, мене просто привабила красива алітерація. Або ці теми завжди були мені цікавими, і поява книжки стала підсумком тривалого періоду роботи – і результатом певного творчого прогресу.

Пригадую, минулого разу ми говорили про збірку містичних новел «Кроки за спиною». Чим її настрій відрізняється від настрою «Урбамістики»?

— Настрій відрізняється настільки, наскільки може відрізнятись поетична книжка від прозової. Хоча насправді в «Урбамістиці» багато сюжетного, там є свої персонажі, є якісь лінії, які можуть простежуватись. Одначе містики в збірці не так і багато – принаймні, це не акцентується навмисно – коли я починала роботу над збіркою, точніше її початковим варіантом, то концепт дійсно був доволі готичним і, певною мірою, похмурим. Однак з часом з’явились нові тексти, канва книжки набула нових відтінків і барв. Тож сьогодні «Урбамістика» – це скоріше не збірка готичної поезії, а якась інтимно-філософська візія оточуючого мене світу.

— І загалом – чому містика? Якими вона володіє виражальними засобами, котрі приваблюють тебе?

— Містика – це завжди цікаво і красиво, це дає величезні простори для творчості. Врешті, це вміння помічати якісь дрібні, але промовисті деталі в щоденній круговерті. Якщо підходити до трактування містичного як певної світоглядної категорії, як способу пізнання світу, то, напевно, кожен поет в глибині душі є трохи містиком. Навіть ті, котрі відкидають ідею трансцендентного, не можуть в окремі моменти не відчувати його впливу. Чим є процес написання поетичного тексту – якщо не проявом містичного в повсякденні? Інакше поезія перетворюється в накопичення словесних банальностей, – байдуже, римованих, чи ні.

— А чим поетична містика (чи містика поезії) відрізняється від своєї прозової посестри?

— Проза – це завжди історія. Сюжет, персонажі. Чітка внутрішня логіка – читач має бачити, чому відбуваються ті чи ті події, байдуже, наскільки фантастичними вони є. Поезія не мусить прив’язуватись до певної структури, вона нічому нічого не винна. Поезія живе власним життям, іноді доволі безладним, але цікавим.

— Розкажи про містичні точки того міста, що у збірці

— Місто, яке у збірці – доволі похмуре, специфічне – воно не всім по зубах. Його містика – це безлюдні парки, порожні вулиці, непрацюючі світлофори. Це кучугури снігу на узбіччях, не розчищені тротуари, зграї бездомних собак. Однак собаки доволі сумирні, вони товаришують з місцевими безхатьками, а сніг падає легко і тихо. Містика – це також старі двори, захаращені всіляким мотлохом, мовчазні дерева, будинки, які могли б тут існувати – привиди будинків, якщо хочеш.

— А ще про те місто, що було прототипом, і те місто, котре стало ліричним героєм збірки.

— Ймовірно, Тернопіль як прототип присутній у збірці. Але не є її ліричним героєм. Це вже якесь зовсім інше місто – наче двійник із задзеркалля, або той Тернопіль, який міг би існувати, якби в його долю нищівним чином не втрутилась Друга світова. Іноді я відчуваю присутність оцього іншого міста дуже чітко – воно наче проривається в нашу реальність з якогось потойбіччя.

— Працюючи над «Урбамістикою» ти оформлювала відчуте чи за допомогою поезії досліджувала тканину міста?

— Скоріше, потроху і першого, й другого. Місто – це такий цікавий, живий організм, взаємодіяти з яким буває досить непросто. У відповідь на надмірну цікавість воно може проявити зверхність, брутальність чи навіть жорстокість. Але всі ці реакції насправді – не більше, аніж страх. І спроба певної втечі – тема втечі присутня в книжці досить відчутно.

— І, якщо говорити про поезію, – чим вона є для тебе – запитаннями чи відповідями?

— Запитаннями. На які іноді вдається знайти відповіді. А іноді – ні.

Розкажи про архітектоніку збірки – гадаю, як і спосіб будови міста, вона має вагоме значення.

— В книжці – п’ять розділів, у кожному з них по 20 текстів. Таким чином, разом виходить 100 віршів, кожен з яких є наче окремим кроком чи сходинкою. Певною мірою це символічне число, мені подобається його цілісність, приємна округлість, а разом і  з тим – потужний символізм, значний енергетичний потенціал.

Розділи книжки – наче окремі самостійні структури, проте міцно пов’язані одне з одним. Наче мікрорайони у місті – вони можуть бути дуже різними – елітними, приватними, спальними, навіть бандитськими – але тільки разом можуть витворити цілісний конгломерат.

— Наостанок розкажи про загальні координати книжки, тобто скільки часу над нею працювала, як з’являлися вірші, як знайшлася назва збірки

— Робота над збіркою почалася, либонь, років зо три тому. Але до неї увійшли тексти, написані значно раніше – деяким віршам вже до десятка років, вони були опубліковані ще на шпальтах сайту «Гоголівська академія», дописувачкою якого я свого часу була. Таких віршів у збірці небагато, але вони є. Також є і цілком нові тексти, написані за тиждень-другий до остаточного формування рукопису. Мені видається знаковим, що всі ці вірші вдалося поєднати в досить цілісну книжку – вона стала своєрідним етапом, підсумком цілого періоду творчості. Тепер я зі спокійною совістю можу працювати над новими проектами – і це вже будуть вірші зовсім іншого звучання, інших акцентів та інтонацій. Проте, безумовно, місто завжди буде присутнє  – неначе певна точка відліку, одна з визначальних координат.

Запитувала Анна Золотнюк

160

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора