Серед експонатів Кременецького краєзнавчого музею – виданий у 1922 році “Малий Кобзар” Тараса Шевченка.

Серед документів повітового товариства «Просвіта» один виокремлюється особливо. Це «Короткий огляд виникнення та діяльності комітету по вшануванню шевченківських свят в м. Кременці та повіті 10—12 березня 1922 року, пише інформаційний портал «Тернопільщина».

Ініціатором проведення шевченківських днів на Кременеччині став повітовий Союз кооперативів, який розгорнув жваву діяльність. Для популяризації творів Т. Шевченка та його життєвого шляху було вирішено видати книжки «Малий Кобзар» та «Коротку біографію Т. Г. Шевченка».

Напередодні 108-ї річниці від дня народження та 61-ої річниці з часу смерті Т. Г. Шевченка три тисячі «Малого Кобзаря» і 1970 примірників «Короткої біографії Т. Г. Шевченка» вийшли у світ друком.

00q

00r

Заслуговує уваги ще один документ: список шкіл Кременецького повіту, в які було безкоштовно направлено певну кількість обох книжок. «Малого Кобзаря» та «Коротку біографію Т. Г. Шевченка».

Найбільше їх було передано комерційній школі (відповідно 100 і 130), духовній семінарії (140 і 10), українській гімназії (80 і 60), старопочаївській (30 і 30), бережецькій (60 і 20), тощо. Всіх шкіл повіту перечислено 66. Подаровано різним особам 150 кобзариків і 16 біографій Т.Шевченка

Така передісторія «Малого Кобзаря» 1922 року видання.

Що ж являв собою цей «Малий кобзар»? Невеличка книжечка, форматом 16 x 10 сантиметрів, на 32 сторінки. На обкладинці у рамці, прикрашеній рослинним орнаментом, такий текст:

«Тарас Шевченко. Малий Кобзар. Учітеся, брати мої!.. Видання Кремінецького союзу кооперативів на Волині. Кремінець, 1922. Кремінець, друкарня братів Юзефових».

На форзаці — репродукція портрета Т.Шевченка з групової фотографії 1860 року.  Зверху на рамці дата народження Т. Шевченка 1814, а внизу — смерті 1861. Коротку біографію поета «Життя Тараса Шевченка» поміщено на 3-7 сторінках, а далі друкуються вірші або ж уривки поем Т. Шевченка, всього 22 твори.

Серед них на першому місці «Заповіт». В ньому пропущено 12 рядків — від «Як понесе з України» до «Волю окропіте». Слів «Кров ворожу», тим більше «Поховайте та вставайте» нема. Очевидно тодішня польська цензура пильно стежила, щоб у друковані україномовні книжки не проникала ніяка крамола. У поезії «Думи мої» пропущено останні вісім рядків. Вірш обривається на словах «Як я з вами плакав».

Два «Псалми» Т.Шевченка (перший і дванадцятий) видрукувано повністю. Крім цього, у книжці подано уривки з таких творів Т. Шевченка, як «Кавказ», «Неофіти», «І мертвим, і живим», «Катерина», «Тарасова ніч», «Москалева криниця», ін.

Проте ряд творів поета у цій книжці озаглавлено не за Шевченковими автографами. Зокрема «Садок вишневий коло хати…» зветься «Вечір», а «На Великдень, на соломі..» названо «Сирітка». Твори Кобзаря укладено не за хронологією написання, а довільно.

Упорядники, а це могли бути керівники управи комітету, перш за все професор Василь Біднов, подають Кобзаря як глибоко віруючу людину. Так уривок із «Кавказу» має назву «Віра в Бога», «Неофіти» — «Молитва до Божої Матері». Може це зроблено свідомо, щоб уникнути цензурних перешкод.

У ряді випадків, очевидно, також з цензурних міркувань, у «Малому Кобзарі» вилучено окремі фрази або ж слова «гайдамаки», «ляхи», «запорожці» тощо.

Це видання стадо бібліографічною рідкістю. Воно не вводилося в обіг у шевченкознавчих дослідженнях , не зареєстроване в бібліографічних виданнях, зокрема у п’ятитомному біо-бібліографічному словнику «Українські письменники».

Жодних відомостей про «Малий Кобзар» не знаходимо і в двотомному «Шевченківському словнику». Книжка стала унікальною. Нині відомо чотири примірники кременецького «Малого Кобзаря».

Один з них у книгозбірні академіка Михайла Возняка, автора дослідження «Перше видання «Кобзаря», опублікованого в журналі «Жовтень» (нині «Дзвін») № 3, 1965 ). Згаданий примірник «Малого Кобзаря» зберігають у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

Ще один примірник книжки у відділ славістичної літератури цієї ж бібліотеки попав із фондів колишньої наукової бібліотеки товариства імені Т.Шевченка.

Ще на початку 1970-х років XX ст. краєзнавцю Гаврилу Чернихівському пощастило виявити третій примірник «Кобзаря». Він зберігався у вчителя початкових класів Білокриницької СШ К. Вікторовського, великого шанувальника творчої спадщини Кобзаря. Нині цей примірник — у фондахКременецького краєзнавчого музею.

Наприкінці минулого року, перебуваючи у Львові, в родині колишніх кременчан Кобрин, побачив Кобзарика на полиці книгозбірні. Марія Олегівна погодилась передати «Малий Кобзар» Шевченковому залу Кременецького краєзнавчого музею.

Така історія примірників кременецького видання «Малого Кобзаря» Т.Шевченка, виданого у Кременці 1922 року. Вивчення архівних матеріалів дали можливість встановити місце знаходження друкарні братів Юзефових.

Друкарня знаходилася у підвалі будинку родини Кантор, нині він знаходиться на вул. Т.Шевченка, 36. Отож на тому домі встановлено пропам’ятну таблицю з таким написом «У цьому домі 1922 р. було видрукувано унікальне видання — «Малий Кобзар» Тараса Шевченка».