Як часто тернополяни використовують мову ворожнечі? (фото)

Нещодавно, у ТНПУ відбулася пара-семінар, що стосується медійного дискурсу тернопільських медіа (мова ворожнечі).

Студенти, викладачі, представники ЗМІ – усі брали участь в обговоренні питання використання мови ворожнечі в повсякденному житті. Чи потрібно користуватися цим в роботі журналістам, якою вона буває та до чого призводить, оскільки часто представники видань зацікавлюють читача, саме завдяки використанню подібних термінів.

Як зазначає доцент кафедри журналістики Галина Синоруб: «Свобода слова, прояв патріотизму не повинні бути в мові ворожнечі, яка, навпаки, підігріває конфліктні ситуації, дискримінує людину та соціальні групи за різними ознаками.».

Довідка. Мова ворожнечі - систематичне застосування промов, які спрямовані на проявлення агресії направленої на людину або групу осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Загалом, порівнюючи використання мови ворожнечі у газетах та на інформаційному порталі можна говорити про те, що українські журналісти певною мірою дотримуються своїх стандартів та переважно уникають використання мови ворожнечі. При згадці про російських військових на території України, зазвичай фігурують слова «сепаратисти», «бойовики» та «окупанти», що можна назвати нормальним визначенням. Хоч зустрічаються і інші, більш сильніші словечка, але вони притаманні в більшості цитатам російських бойовиків про українських військових та український народ загалом: «бандерівці», «укропи» та інші.