Регіональні банки кредитують аграріїв (Агро-новини)
У питаннях кредитування сільськогосподарських підприємств «Банк Львів» орієнтується на наявність в обробітку від 100 га землі у разі видачі кредиту господарствам, що займаються вирощуванням зернових, і утримання від 100 голів ВРХ для підприємств з тваринницьким напрямом.
Про це AgroPortal.ua розповіла менеджер бізнес-клієнтів «Банк Львів» Наталія Козак.
За її словами, на заході України під час весняної посівної сільгоспвиробники активно залучають кредитні кошти для придбання мінеральних добрив, ЗЗР, пального. Також чимало аграріїв користуються кредитними коштами для придбання техніки.
«Банк Львів» з початку цього року почав більше кредитувати сільськогосподарські підприємства, і вже зараз частка «аграрних» кредитів складає 25% від загального кредитного портфелю. Маємо програму по наданню кредитів під потреби, по терміну до 2 років, а також інвестиційні — до 5 років», — зазначає представник банку.
За словами Наталії Козак, обов’язковою умовою кредитування є наявність заставного майна, але при цьому фінансова установа не прив’язується виключно до нерухомості, у випадку з аграріями заставою може слугувати обладнання чи техніка, навіть вживані.
«Я не можу сказати, що «Банк Львів» має найнижчі ставки по кредитуванню, вони на рівні 19-20% річних при кредитуванні в гривні. Але ми забезпечуємо швидкість в прийнятті рішень. За умови, що клієнт подав з першого разу всі необхідні документи, рішення з надання кредиту приймається протягом 4-5 днів», — зазначає Наталія Козак.
В Україні перенасичується борошномельний ринок
Конкуренція на борошномельному ринку України у 2018 р. загостриться. Зокрема, борошномельні підприємства очікує щоденне перенасичення на 2-3 тисячі тонн.
Таку думку висловив директор Української борошномельної компанії Ігор Кобеля. За його словами, багато українських бізнесменів-романтиків кинулися у цю галузь. Простежується аналогія із олійним сектором, де виробничі потужності вже на 25-30% перевищують власні об'єми вирощування соняшнику.
Проте є і перспектива у розширенні експорту борошна. «У басейні Чорного і Середземного морів українська продукція — одна з кращих за якістю і друга в ціновій категорії. Росія виходить на нижчі ціни завдяки дотаціям. А от Туреччина навчилася вправно диверсифікувати ринок, відходити від штампів, гостів, сортів — у них кожне підприємство продає за 5-6 специфікаціями», — пояснює експерт-практик.
Крупний експортер борошна — Казахстан — не вступає у конкуренцію через свій географічно обмежений суходолом ринок.
«Наші перспективи могли б розширитися завдяки найбільшим споживачам борошна, таким як Бразилія, Китай, країни ЄС, але ці ринки вправно захищені і поки що не доступні для української продукції», — констатує Ігор Кобеля.
