При вирощуванні часнику 63% витрат припадає на посадковий матеріал (Агро-новини)
Щоб виростити якісний часник, потрібно суворо дотримуватися технології вирощування: якщо якогось пункту не дотриматись, можна втратити доходи.
У структурі витрат при вирощуванні часнику 63% складають витрати на посадковий матеріал, бо вирощувати свій насіннєвий матеріал — дуже складний шлях.
Про це розповів засновник Української часникової компанії «Агро-Патріот» Ян Мішкевич в інтерв’ю «Інфоіндустрія».
«По-перше, урожай поливного часнику на 30-40% вищий. По-друге, перед висадкою необхідно правильно обробити ґрунт, а перед основною обробкою ґрунту вносяться добрива», — розповідає експерт.
Всі процеси Ян Мішкевич рекомендує механізувати і зазначає, що це ключ до нарощення обсягу.
«Проведення аналізу ґрунту — обов’язковий захід для якісного вирощування часнику. Застосування фунгіцидів та інсектицидів — це гарантія того, що урожай не перетвориться на пшик. Який би гарний часник не виріс, у вас є 10 днів на його збір, пізніше він почне тріскати», — радить Ян Мішкевич.
Експерт прогнозує, що вкладених коштів у часниковий бізнес стає більше, але прориву найближчим часом не буде. Площі під культурою, можливо, збільшаться в перспективі 3-4 років за умови, що виробники часнику отримуватимуть прибуток.
Україна збільшить експорт ягід до 40 тисяч тонн
Українське яблуко набирає популярності на світовому ринку. Серед пріоритетних та великих напрямків збуту сьогодні виділяється ринок Швеції.
Про це розповів комерційний директор «АУСП Фрут» Володимир Гуржій, говориться у повідомленні «Української аграрної конфедерації». Це ринок номер один серед цивілізованого і респектабельного експорту, вважає фахівець.
Також цікавими ринками для збуту українського яблука, де знають нашу продукцію, є ринки Великобританії, Голландії, Німеччини. Німецький покупець, як правило, споживає продукцію сам. Покупці з Голландії, Франції потім перепродають наші яблука.
Як розповідає представник компанії, для успішного збуту плодів недостатньо вирощувати їх у великих обсягах. Головну роль грає якісний логістичний ланцюг: післязбиральне зберігання, пакування, транспортування тощо. Подібна інфраструктура в сегменті збуту яблук більш-менш налагоджена. Особливо у порівнянні з ягодами.
Наприклад, окрім яблук, перспективними для експорту є українські черешня, лохина. Але період їх збуту вітчизняними виробниками обмежений приблизно двома тижнями, адже для цих ягід практично немає професійних сховищ.
«Це дуже гальмує ефективні продажі. Наприклад, професійні оператори на світових ринках проводять доставку своєї черешні протягом 50, а інколи і 70 діб», — говорить практик.
Він також уточнив, що у 2017 році Україна експортувала приблизно 35 тис. т свіжих та заморожених ягід. Цьогоріч очікувані обсяги — 40 тис. тонн.
