Золотий серпанок тернопільського ставу (фоторепортаж)
Світанки все частіше туманні. Поки проїдешся коло ставу, пройдешся біля трав, то всі ноги мокрі від роси.
Але то мінімальні жертви у порівнянні з розкошами побаченого та почутого: птахи натхненно виспівують гімни життю, пахне ніччю та вологістю, а про побачене тре окремо.
Так ось нині туман помалу щезав, підсвічений золотом. І те сяйво було таке ж невловиме, як туман - щойно наблизишся - зникає.
Вражіння від тої зникомості переповнюють - отак ненароком долучаєшся до щоденних таїнств.
Анна ЗОЛОТНЮК
Фото автора
