Цінні поради для тернополян

Screenshot_4

Трохи не встиг виконати свою обіцянку – написати 100 порад саме до дня свого народження. Тим не менше, від цієї ідеї я ніяк не відмовився, але вважаючи її чудовим способом самоаналізу, продовжую далі над нею працювати. То ж нині вашій увазі чергова порція. Ще раз зазначу, що в мене не було спеціальної мети зробити їх підкреслено релігійними. Деяким читачам цей факт, чомусь, видався дивним. Відповім, що для тих моїх друзів, які систематично читають мої богословські тексти, кількість у них цікавих і корисних саме церковних і релігійних порад і думок вже давно достатня настільки, щоб починати втілювати в життя. Водночас, я б не хотів повторювати одні й ті самі думки в різних статтях без особливої потреби. То ж сьогодні ми продовжуємо говоримо про життя у його повноті, не тільки акцентуючи увагу на глобальних, світоглядних речах, але й звертаючись до побутових, майже дрібних сторін, чимало з яких ми вперто не помічаємо, пише на сайті Bogoslov отець Євген Заплетнюк.


64 (01). Всі опускаються та підіймаються. Наше життя динамічне, сповнене різних, часто незрозумілих нам подій. Когось доля за тиждень може зробити з іподиякона митрополитом, а хтось, навпаки – за дві години з митрополита може стати безробітним. Тому, очевидне нагадування всім нам. Поки ти митрополит, помалу готуйся стати знову іподияконом. Зовсім недавно померла людина, архієрей, який не зміг пережити пониження в службі. При чому, це було доволі тимчасове та технічне «пониження», і цілком вірогідно, він з часом міг би все виправити. Але він так цим перймався, що організм не витримав. Як правило, головна помилка людей, які роблять стрімкий злет у кар’єрі, чи швидко досягають іншого якого благополуччя в тому, що вони не сприймають свою вдачу випадковою чи тим більш – тимчасовою. Мій особистий життєвий досвід, як і спостережливість, переконують знову й знову, що немає нічого вічного і більш стабільного за наші пристрасті. «Пускай свій хліб по воді, щоб по багатьох дня знайти його знову». (Еккл.11:1) Поки маєш можливість робити інвестиції в майбутнє, роби їх. Промисел Божий обманути не можна, але можна й потрібно з ним співпрацювати. Розділяй отримані ресурси, готуючи себе до часу, коли краник твого благополуччя закриється. І в першу чергу, готуй людей, які зможуть стати в майбутньому твоєю фортецею. Надійні люди поруч – найкраща інвестиція у власне майбутнє.

65 (02). Наше життя цілком справедливе, бо в ньому неймовірно гармонічно поєднано успіхи та поразки, досягнення та втрати, радощі та сум. Саме ці контрасти дарують нам радість повноти життя. У людей, які не пережили жодних втрат, бід і проблем життя «зацукрується», кам’яніє та відмирає зсередини. Уявіть собі ситуацію, коли вас посадили за кермо автомобіля та наказали терміново доїхати з Тернополя до Києва. Однак, поставили єдину умову: вам дозволено повертати кермо лише в правий бік. Якщо цю умову виконувати, швидше за все, ви навіть не виїдете зі своєї вулиці, постійно кружляючи по колу. Ця аналогія – чудова наука для людей, які очікують від свого життя лише благословінь і земного благополуччя. А кожного разу зустрічаючи прикрощі падають у відчай, депресію, озлобляються на людей та нарікають і проклинають Бога. Ми маємо знати, що наше життя – це чергування знахідок і втрат, чорного та білого, правого та лівого. Звісно, м не маємо спеціально шукати чи просити в Бога для себе скорбот, втрат чи потрясінь. Але коли вони прийдуть, то маємо зустрічати їх, як своїх добрих друзів та вчителів. Біда не в «чорних смугах» у житті, а в тому, що ми не хочемо й не робимо з них здоровихвисновків. А незасвоєні уроки нездібним учням слід повторювати знову й знову, поки ті не навчаться. Загубив чи вкрали гроші? Не тримай їх легковажно, не носи з собою всю суму в одній кишені. Будь наступного разу більш уважний. Купив щось таке, що в сусідньому магазині на 100$ дешевше? Надалі не роби необдуманих покупок, якщо не можеш собі це дозволити. І поки це не стане нашою другою природою, ми будемо постійно губити гроші чи витрачати їх швидше, ніж заробляємо.

66 (03). Якщо ви стоїте в черзі, скажімо, виходячи з маршрутки, найбільш розумний спосіб виходу – спочатку виходять ті, хто стоїть, а потім ті, хто сидить. Сидячим пасажирам не варто без особливої потреби рватися до виходу, бо по людських головах вони все одно пройти не зможуть. Просто дайте собі спокій і дозвольте собі посидіти ще 1 хвилину. Вона не грає ніякої ролі. Окрім того, розумно спочатку пропустити більш молодих і швидких людей, а літнім людям, з сумками, клунками, мішками та паличками, вийти вже після всіх, не закорковуючи собою прохід. Якщо хтось спішить, то за 1 зупинку до виходу може просто встати та добратися до дверей, щоб потім вийти першим. А взагалі, коли стоїш у черзі, дуже мудро думати не тільки про себе. Нещодавно я мало не побився з хлопцем у кафе, який мив руки пів години в той час, коли позаду нього було вже людей п’ять чи шість. Іноді, ознакою інтелекту може бути не лише докторська дисертація, але й твоє вміння адекватно оцінювати ситуацію, в яку ти потрапив. Не заважати людям – новий щабель в духовному та розумовому розвитку багатьох із нас.

67(04). Зараз я відкрию вам таємницю, до якої не змогли самостійно дійти мільйони людей по всьому світу. Вона про мистецтво фотографії. Як ви вже могли здогадатися, фотографія для мене це не тільки спосіб розваги чи самолюбування, а спосіб фіксації історії нашого життя. А це, погодьтесь, для нас найголовніший аспект в історії існування всесвіту взагалі. Отже. Коли ви приїхали до якогось цікавого місця, під час праці чи відпочинку, перестаньте фотографувати пейзажі чи артефакти без самого себе. Цінність вашої фотки вигляду на Колізей чи Михайлівський монастир дорівнює нулю. У відкритому доступі лежать мільйони фото кращої якості як першого, так і другого. Єдине, чого ніде немає, так це вашого зображення на фоні Колізею чи Михайлівського собору. Розумієте? Вам треба фотографії, на яких будете саме ви. Робіть селфі, просіть інших вас зазнимкувати, фотографуйтеся з друзями. Все інше можна знайти в мережі та легально завантажити.

Вам треба фотографії, на яких будете саме ви.

68 (05). У кожного з нас (я сподіваюся), є папка з цінним документами, втрата яких означатиме втратити значну частину здорових нервових клітин. А ще, в нас існують старі фото з дитинства, зроблені ще на плівку, а також, відеозаписи на касетах. Тут моя зовсім неоригінальна порада – все це слід якомога швидше оцифрувати та зробити кілька копій – на вінчестері, двох фізичних дисках і на хмарі. Уявіть собі, що тепер я можу переглянути копію свого диплому з академії з будь-якого місця планети. А сусід, коли послухає моєї поради, навіть у випадку, коли в нього згорить хата, здохне корова, згорить комп’ютер чи посиплеться жорсткий диск, все одно буде мати всі свої документи під руками. Юридичної сили вони, правда, мати не будуть. Але це й не завжди потрібно. Годі говорити про фото з вашого дитинства, хрещення бабусі чи урочистого розлучення. Радісні моменти повинні зберегатися для історії. Якщо ви цінуєте свою фамілію та дорожите її цінностями.

69 (06). Будьте позитивні. Як говорив один літературний герой, найбільші дурниці в житті робляться людьми з максимально серйозним виглядом обличчя. Наше ставлення до гумору –  це непідкупний тест на нашу адекватність. Я знаю безліч людей, які ніколи не сміються. І це не тільки тому, що в них немає реальних підстав для веселощів. Справа трохи в іншому. У них поламана психіка саме в тому місці, яка відповідає за позитив, адекватне сприйняття життя, інтелект, імпатію чи ще кілька важливих нюансів. Звісно, весь час ходити і сміятися це теж занадто (й дуже страшно). Але не менш страшно прожити цих кілька десятків своїх років не насолоджуючись життям, а вічнно страждаючи та напружуючись, йдучи по життю не від одних радощів до інших, а від однієї проблеми до іншої. Існує думка, що Христос ніколи не сміявся, й тому це гріх для нас. Це, звісно, не так. Саме тому, що сміх це риса чистої, простої, дитячої та ангельської природи, сміятися не міг Юда. Ну, звісно, він теж сміявся. Як сміявся Понтій Пилат чи Варрава. Але це був зовсім інший сміх. Сміх та самоіронія – дієвий спосіб долання гордині. Святі отці сміялися самі з себе, а диявол навпаки – ставиться до себе дуже серйозно і вимагає, щоб у нього брали розблагословення та цілували розблагословляючу їх лівицю.

70 (07). Завжди модно бути не модним. Люди, які хочуть бути «в тренді», мріють постійно бути модними, насправді, мріють про два протилежних стани. Вони хочуть бути оригінальними, і ні на кого не схожими, і в той самий час прагнуть досягнути цього саме тим, що копіюють настрої та вподобання інших людей. Цих двох речей досягнути одночасно неможливо. Ти або такий, як усі, з подертими штанами і мештами на босу ногу, або взагалі не такий як усі, маючи свій власний стиль. І, знаєте, це стосується не тільки моди на одяг. Це можна сказати про все в людини – її світогляд. Бути не таким як усі – це спосіб бути наймоднішим і найбільш оригінальним у будь яких умовах. Купити собі айфон за 30 тисяч гривень і продовжувати їздити в метро та маршрутках це тупість. Не тупість – жити з розумом, відповідно до своїх реальних доходів і можливостей.

Завжди модно бути не модним.

71 (08). Ще одна порада для людей, які їздять маршрутками. Якщо ти сидиш із лівого боку, де ряд двох крісел, намагайся не займати одразу два з них. Я не раз бачив, як людина сідає на одне крісло, а на сусідньому катає свою сумочку. І це в той час, коли інші люди в салоні стоять, не маючи для себе місця та сміливості зробити зауваження. Особисто для мене немає проблем зробити зауваження просто запитавши, чому сумка повинна їхати з такими почестями, а я мушу стояти. Але я щодня бачу безліч людей, які соромляться навіть голосно крикнути водієві про власну зупинку та ідуть на чужу. Несміливі люди – несміливі у всьому. Якщо ви не знаєте, як себе вести в такому випадку, починайте розмову прямо, без прелюдій: – Посуньтесь, я сяду. Якщо ви почнете єлейно та кучеряво «просити дозволу звернутись із проханням», то на ваше питання «не могли б ви..» вам, швидше за все, скажуть «ні, не міг бо не хочу». Ваше завдання в цьому випадку – не цікавитися тим, що це бидло думає про ситуацію, а сісти.

72 (09). Зараз я скажу щось таке, за що пересічний українець мене може зненавидіти. Попрошу цього не робити поки у вас не спадуть зайві емоції. Так ось. Якщо ви трохи часу проводите в соціальних мережах, ви не могли не зустрічати різного вигляду таблиці, де запропоновано «дешеві вітчизняні аналоги дорогих закордонних ліків». Автори цих безцінних способів розбагатіти  та вилікувати рак клізмою мають рацію настільки ж, скільки ті люди, які стверджують про дешеві вітчизняні аналоги автомобілів, комп’ютерів, побутової техніки чи інших речей, які у нас виробляються. Дійсно, навіщо вам купляти ковбасу за 280 гривень кілограм, якщо можна її дешевий аналог за 70? Навіщо вам якісне італійське взуття, якщо микулинецький побут комбінат робить доволі непогані мешти? Принцип тут той самий. Більше того! На відміну від класичних рецептів ковбаси, медицина, зокрема фармакологія, не стоїть на місці. Лікарські засоби постійно вдосконалюються. Збільшується лікувальний чи знеболюючий ефект, а зменшуються побічній дії. Це досягається лише в процесі постійного вдосконалення як виробничих технологій, так і теоретичного вивчення генези самих хвороб. Тож якщо у вас є мета сильно зекономити на ліках, я раджу вам не обмежуватися «дешевими вітчизняними аналогами», а взагалі відмовитися від будь-яких. Економія буде більш суттєвою. Якщо ж у вас є проблеми зі здоров’ям, а лікар рекомендує приймати конкретні ліки, ви маєте прийти в себе, і не лікувати головну біль листком капусти чи шматочком крейди з написом «анальгін», а купити «золмігрен» за 200 гривень, як це роблю я регулярно. Здоров’я, в тому числі фізичне здоров’я, це найдорожче, що у вас є. І це вже точно не та сфера, на якій треба економити. Завжди виходить дорожче.

Здоровя – це вже точно не та сфера, на якій треба економити.

73 (10). Я часто виступаю перед великою кількістю народу. Уже багато років поспіль. І можу сміливо стверджувати, що не існує жодного вдалого виступу без підготовки. Незалежно від того, перед ким ви збирається говорити, які ідеї хочете їм донести, ідея вашого виступу та сенс повинен бути вам зрозумілим ще перед самим його початком, а не народжуватися «в прямому ефірі», в процесі багатогодинного монологу. Йдете на весілля? Продумайте хоч тезово про говорити молодятам. Йдете на День народження? Не може такого бути, щоб ви не мали казати вітання імениннику. А якщо так, то присвятіть цьому час за кілька годин, у спокійній домашній атмосфері складіть кілька речень, які будуть доречними в такому випадку. Якщо не готові до виступу – скажіть про це прямо, не бійтесь відмовитися. Це не боягузтво. Це уникання зайвих проблем і переживань. Люди не люблять коли до них хтось говорить дуже довго ні про що. Не карща ідея випити “сто грам” перед виступом “для хоробрості”. Боягуз не перестає бути боягузом, в нього просто вимикаються рецептори, які відповідають за адекватне сприйняття реальності. А тому, після  “дрінку” ви будете більш сміливим, але ще дурнішим, ніж були до того.

74 (11). Ми часто повторюємо про те, що хочемо робити подарунки не лише в день свят, але й весь рік. Чому б просто сьогодні не зробити приємне своїм друзям? І ще, одне. Дуже важливе. Здорові люди мають внутрішню потребу дарувати та приймати подарунки. Вони з радістю витрачають гроші для того, щоб подарувати радість іншим людям, і не відмовляються від приємних несподіванок, які роблять для них люди. Не знаю, наскільки буде коректно у кожному випадку просити в людей те, що хочеться. Але коли хтось нам уже щось дарує, треба з великою вдячністю приймати та дозволити людині побути в ролі нашого доброчинця, приятеля. Коли ми не беремо в людини, ми цим відмовляємося не просто від подарунка, а від самої людини. Цілі покоління наших співвітчизників ніяк цього не можуть збагнути. Якщо тебе запрошують за стіл, не змушуй людей ТРИЧІ принижуватися, набиваючи собі ціну. Просто скажи: – дуже дякую за запрошення! Із величезним задоволенням складу вам компанію. Не варто через власні неврози та комплекси робити проблеми та незручності іншим людям. Особливо тим, які до нас чудово ставляться.

75 (12). Кожного разу везучи групу на екскурсію чи паломництво, я особливо звертаюся до людей, які не вміють керувати часом і орієнтуватися в просторі. Є певна категорія осіб, які вічно відстають від групи. І якщо ви думаєте, що ваш автобус кожного разу випадково затримують різні люди, то хочу вас розчарувати. Так поступають постійно одній й ті самі. При чому, не випадково. Це стиль їхнього життя, якого вони не будуть позбавлятися заради когось, тим більш, під час випадкових подорожей. Відверто кажучи, це один із симптомів хвороби, тому бути надзвичайно критичними до хворих не варто. Якщо ви саме така людина, я б радив вам все таки попрацювати над своєю проблемою не чекаючи, поки хтось хоче провчити вас неприємними методами. Шістдесят людей в спекотному автобусі не можуть вічно чекати, поки ви миєте руки та розмовляєте з кимось у рецепції. Колись вони вас обов’язково залишуть на весь день у готелі чи просто підуть із зустрічі, так і не дочекавшись вас. Не треба бути майстром тайм-менеджменту, аби розуміти кілька елементарних речей. Зокрема те, що краще прийти на 5-10 хвилин швидше, ніж запізнитися до початку важливого заходу. А коли не встигнете на автобус – будете оплачувати таксі. Все просто.

76 (13). Якщо ви безробітний безхатченко, який ні за що не відповідає, а обов’язки має лише стосовно самого себе, то вам, звісно, не потрібно перебувати на постійному зв’язку з родичами та колегами по роботі. Якщо ж ви сьогодні маєте родину, чоловіка чи дружину, батьків або дітей, ваш обов’язок завжди знати де вони зараз, що вони в безпеці, і там з ними все гаразд. Раніше такий контроль був нереальним, а сьогодні у всіх є мобільні телефони, смартфони та Інтернет. Мобільних зв’язок особливо потрібен, аби тримати руку пульсі бізнесу чи своїх особистих справ. А тому, не будьте такими безвідповідальними. Ідеальний варіант, звісно, мати два телефони. А ні, то купіть найпростіший телефон, який підтримує дві сім-карти. Одну картку тримайте для рідних і друзів, іншу для роботи. Це дасть можливість розділяти робочий і вільний, особистий час. Із іншого боку, привчіть себе до обов’язку регулярно заряджати телефон. Є люди, які носять із собою в сумці постійно зарядку. Але оскільки проблема не в зарядному пристрої, а в їх голові, то телефони в таких людей все одно постійно розряджені.

77 (14). Якщо у вас є дружина, чоловік або діти, яким ви хочете, але боїтеся давати трохи більшу ніж звичайно суму коштів із собою до школи, у подорож чи просто для потреб, просто оформіть у банку картку, на яку можна буде скидати гроші при потребі. Вони, зазвичай безкоштовні. Лише невеликий відсоток знімається за поповнення чи отримання коштів. Нехай вона спочатку буде порожньою, але ви завжди зможете перевести на неї гроші, навіть за допомогою мобільного додатку, якщов  цьому буде термінова потреба. Так і дитина буде мати доступ до грошей, а ви будете контролювати її великі витрати. А ще ті гроші не зможуть вкрасти, поки вона їх не зніме з банкомату. І, звісно, не забудьте переписати для себе номер картки перед тим, як даватимете її дитині.

78 (15). Я ніколи не писав про секс, і це мій недолік. Треба ж поради робити різнобічними. Отже. Ніколи не займайтесь сексом із людиною, з якою не хочете мати дітей. Секс це не тільки насолода, але й відповідальність. Тому, 1. Ніколи не займайтесь сексом із одруженими чи заміжніми людьми. 2. Ніколи не займайтесь сексом із людьми, яких добре не знаєте. Думку, яку я хотів сформулювати для ілюстрації цього правила, уже відома з реклами презервативів: ви можете довіряти своєму партнеру, але не можете довіряти всім попереднім партнерам вашого партнера. Колись, я розповідав про це підліткам, називаючи це правилом 5*5. Давайте домовимося, що в середньому доросла людина за життя «кохалася» з 5 партнерами (звісно, хтось міг трохи менше, але хтось суттєво більше). Отже, на її здоров’я впливає здоров’я цих інших п’яти людей. Якщо ж ваш партнер також мав 5 партнерів, то кількість людей, від яких залежить ваше здоров’я збільшуються ще – десь до 25 чоловік. Це якщо у людини було не мене п’яти партнерів. Зазвичай, люди діляться на дві категорії: на тих, у кого сексу взагалі немає та тих, у кого проміскуїтет – невпорядковані статеві зв’язки, які від цифри 5 лише посміхнуться, або запитають, що я маю на увазі: п’ять за місяць чи за тиждень. Чи може за вихідні? Отже, якщо ви лягаєте з кимось в ліжко, і це не ваш чоловік чи дружина, думайте про інших 25 людей, які невидимо присутні серед вас. Найкращий секс – це чиста совість та коханий єдиний чоловік. Блуд і перелюб не подобається Богу не тому, що Він заздрить вашому особистому щастю, а тому, що Бог як ніхто з нас добре знає, що секс – це не саме щастя, а лише одна з його складових, причому, зовсім не основна.

Секс – це не саме щастя, а лише одна з його складових, причому, зовсім не основна.

79 (16). Сьогодні багато людей говорять про внутрішній розвиток. Усі хочуть бути творчими людьми, розвиватися та вдосконалюватися. Це дуже правильно, бо є одним із завдань людини на землі. Тим не менше, справжній розвиток людини це не фізичний, і навіть не психічний чи інтелектуальний, але духовний розвиток. Не соромтеся вірити в Бога. Відвідуйте частіше храм, моліться, познайомтесь із священиком, читайте книжки, подружіться з людьми, яким теж це цікаво. Читання книжок і захоплення музикою, мистецтвом не робить вас кращими людьми. У вас може виробитися певний культурний світогляд, збільшитися сума знань, але якщо ви були покидьком, ви покидьком і залишитеся  Змінити вас якісно може зробити лише життя з Христом, згідно Євангельських цінностей.

80 (17).Не робіть тупих сюрпризів. Дуже добре та правильно робити людям подарунки. Але кожен подарунок повинен бути адресним, себто, таким, аби максимально підійшов людині, якій його заплановано дарувати. Завжди думайте про цю умову. Якщо подарунок адресний, то його ціна не має значення, навіть коли він дуже простий та дешевий. Якщо ж  він виявляється “мимо” цілі з самого початку, то навіть найдорожчий із можливих втрачає свій сенс. Якщо річ не потрібна людині, яка її отримує, це говорить не тільки про вашу байдужість взагалі, але про вашу неуважність до самої людини. Вам не лише начхати, чи буде доречним ваш подарунок, але й ви ще й не знаєте, чим дорожить інша людина, що вона любить, а що ні. Простіший шлях до вашого успіху – прямо запитати людину, що їй подарувати. Бажано не в останню хвилину, а за місяць. Ще простіший – подарувати гроші. Це може й банально, але в такому разі є більше шансів в кінцевому результаті отримати адресний подарунок. Коли мені кілька людей подарували по 100 гривень, я об’єднав їх і купив собі річ, яку поодинці ніхто б не міг мені подарувати.

81 (18). Невпевнена в собі та недолюблена людина не вміє вести себе серед здорових людей. Вона не минає нагоди принизити та покепкувати хоч із трохи гірших і трохи слабших від себе навіть у той час, коли поруч із сильними, впливовими та кращими боїться сказати слово. Багато з них на повному серйозі вважають дієвим, і чи не єдиним для себе способом для самоствердження – це приниження інших. То ж зараз я хочу дати вам в руки неймовірної ваги інструмент, який реально може змінити вам характер стосунків із іншими. Цілком безкоштовно. Отже, запам’ятайте! Якщо ви хвалите інших людей, плюсики до авторитету збираєте все одно ви, а не той, кого ви похвалили. Як це діє? Людина не вірить тому, в чому не переконається сама на досвіді. Вона знає, що ваше сприйняття інших людей може бути суб’єктивним, і не завжди може співпасти з її смаком. Однак, те, що перед нею стоїть хтось, хто реально, вже й зараз говорить хороші речі про іншого – показує те, яким ти є насправді, й тому дорого вартує в її очах. Якщо ти хороший – тобі всі люди виглядатимуть хорошими. Якщо ти покидьок – для тебе всі інші будуть покидьками.

82 (19). Бідність не є підставою одягатися, як клоун. Безсумнівно, і я вже не раз про це писав, зовнішній вигляд людини насамперед говорить про її внутрішній стан. Якщо ти молода людина, будь ласка, приводь себе до вигляду відповідно твоєму віку. Якщо ви старші люди – молодіжний стиль не робить вас молодими, а тільки показує, що ви починаєте сходити з розуму. Я знав чималу кількість дівчат, які одягаються в той самий одяг, який при потребі могли б носити їх матері. І швидше всього так і було. А ще, в таких дівчат переважно проблеми з пошуком кавалерів. Випадково, не знаєте чому? Бо на них у першу чергу реагують однокласники її мами. Бабуся з кросівками які світяться вночі це дуже круто. І ця крутість має конкретну назву: деменція, старечий маразм і розпад особистості. Кожен вік прекрасний для здорових і цілісних особистостей. Передчасто себе старити чи вперто намагатися молодіти – не наш шлях. Слава Богу за все. Сорок то сорок. Дев’яносто шість то дев’яносто шість.

Розповідайте собі майбутньому, що вас зараз особливо турбує..

83 (20). Скільки часу у вашому дні належить тільки вам? Чи можете ви щодня просто, без напруги вимикати всі свої турботи на годину і нічого не робити й ні про що не переживати? А на дві? А на три? Якщо ви не зможете ствердно відповісти на це просте питання, у мене для вас погана новина: ви проживаєте не власне, а чуже життя. І так далі жити не можна. Для кращого самоналізу, оберіть зручний час у добі та ведіть щоденник. Розповідайте собі майбутньому, що вас зараз особливо турбує, що змушує радіти, а що сумувати. Це не лише допоможе розставити буйні думки по поличках, але й часто допомагає знайти вихід із ситуацій лише тим, ііщо думаючи, обмірковуючи все ми бачимо проблему наче «з боку». А це значно краще, ніж бачити її через призму особистих емоцій та пристрастей. Ведіть щоденник, і ви ніколи не будете про це жалкувати.

Вибір читачів за тиждень

Відео