4 Серпня 2020, Вівторок


Як тернополянам стати наставниками над дітьми-сиротами  та дітьми позбавлених батьківського піклування?

Молоді серед тернополян стане менше через новий закон?

Онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч» проведуть на Тернопольщині

Тернопільщина має знати: названо нардепів, які завдяки своїм ініціативам захистили агросектор від «покращень» з боку уряду

Тернополянин разом із спільниками постане перед судом через наркодилерську діяльність

Відео Фоторепортаж
Від Теребовлі майже до Яблунева: як за тиждень на Тернопільщині просунулося будівництво дороги (фоторепортаж, відео)

В Україні знижується ціна на моркву (Агроновини)

Тернополяни можуть покращити можливості працевлаштування в IT-сфері

Мер Чорткова Володимир Шматько: «Податки за землю мають працювати на громаду!» (фото)

Обрати владу Чортківської громади на наступних виборах можна буде без чортківської прописки

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Фактура міжвоєнних сходів (фоторепортаж)

У розсаднику на Тернопільщини виявлено смертельні знахідки

У Тернополі відремонтовано прибудинкову територію (фото)

Затятого рецидивіста з Тернополя скрутив місцевий мешканець під час крадіжки

Зухвалого грабіжника затримали у Тернополі

Відео
До толоки у Заліщиках долучається і малеча (відео)

У футбольному клубі Тернопільщини – поповнення

На Тернопільщині перевіряють перукарні та салони краси: знайдено порушення

У Чорткові відбувся турнір з волейболу «Співдружність громади» (фото)

Анонс
Тернополяни мають змогу виграти смачний приз та квитки на цікавий захід

На Тернопільщині коронавірус відступає

Відео
Тернопільських випускників вітали класні мами (відео)

Жителька Тернополя поскаржилась на недобросовісну роботодавицю (фото, відео 18+)

Відео
У Підволочиській ОТГ зайнялись капітальними ремонтами (відео)

Фотофакт
У Тернополі водії паркуються на газонах (фотофакт)

У Тернополі горіла текстильна фабрика (фото)

Це цікаво
4 серпня в історії Тернопільщини

3 Серпня 2020, Понеділок


Погода
Погода у Тернополі 4 серпня

Мисткиня з Тернопільщини  каже, що мистецтво для неї – це її спосіб взаємодії із світом (фоторепортаж)

Тернопільську пенсіонерку обікрали іноземки

На Тернопільщині можуть ініціювати перехід у «жовту» зону 

Поліцейські Тернопільської та Хмельницької областей затримали ймовірних шахраїв

Тернопільська випускниця обрала на свято рок-стиль (фотофакт)

Тернопіль під час карантину втратив майже сто мільйонів гривень 

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

У Тернополі ситуація з поширенням COVID-19 відповідає усім критеріям

У Чорткові лунатиме сирена – перевірятимуть систему оповіщення. Що треба робити?

Відома телеведуча побачила у Тернополі «клаптик Європи» (фото)

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Півколо із кахлі (фото)

В Україні названо, чому ціна на цибулю цього року вдвічі нижча минулорічної (Агроновини)

На Тернопільщині судитимуть чоловіка, який побив вагітну

Як із двох англійських букв тернополянам прочитати один звук

На Тернопільщині лікарі не хочуть працювати за 4723 гривень зарплати

Фоторепортаж
Палац на Тернопільщині став місцем оригінального майстер-класу (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Як у Чорткові випускний бал пройшов (фоторепортаж)

Тернополяни можуть скористатись онлайн-сервісом виборця (відео)

Депутата районної ради Тернопільщини судитимуть за алкогольний фальсифікат

На Текстильній нетверезий водій на авто врізався у стовп (фотофакт)

Тернопільський футболіст перейшов у естонський клуб

У центрі Чорткова встановили першу веломайстерню (фото)

На кількох вулицях Бережан два дні не буде газопостачання

Відео
На Тарнавського буде додаткова смуга руху (відео)

Мертвий сезон у Тернополі описав письменник з Нью-Йорка

Відомий український поет, есеїст із тернопільським корінням, який зараз мешкає у США, у своєму новому есе образно описав останній місяць літа в Тернополі

*Кожне місто належить літературі. Звичайно – усе залежить від масштабу міста та кількості письменників, котрі хотіли б про нього написати. От Нью-Йорк точно переповнений літературою, а Тернопіль чи Чортків? Так, але меншою мірою. І які тут можуть бути образи? Хоча як цю пропорцію виміряти, за якою шкалою? – розмірковує Василь Махно на сайті Zbruch.

*Отож, у Тернополі, видивляючись у смужку «дальнього пляжу», бродячи вуличками, сидячи по кавярнях, міркував про те – як же накладається література на саме слово «Тернопіль». Почав згадувати імена і тексти. Зрозумів, що літературою місто заповнено на якихось може десять відсотків. Для порівняння – коли ви дивитеся, скільки місця на вашому комп’ютері залишилося для нових файлів чи світлин, і бачите, що дев’яносто відсотків вільного, то це тішить. А коли література привласнила собі тільки десять відсотків простору та історії твого міста – бентежить. Або з містом щось не так, або з літературою. Мусить же бути якась спонука, щоби місто оживало у літературі. Біографія, для прикладу, мого Тернополя – куца. Вона обмежується улюбленими вуличками, а також дев’яностими роками. Можна сягнути до історії. Будь-який будинок, що зберігся у центрі міста, цілком може стати цікавим оповідачем. Незгірш якого-небудь романіста. Історія будинку розпочинається від фундаменту, далі ви почуєте, хто у ньому мешкав і що з ними трапилося. І оце що з ними трапилося – буде, на моє переконання, найважливішим у тій розповіді. Бо не каміння говорить, а люди. У людському житті усього намішано, що і є головним зацікавленням для того, хто описує, і того, хто читатиме. Оця мить, коли з будинку виходять люди і не повертаються – зіткана з питань, припущень, здогадів, людських голосів і бажання промовити. Переказати. Залишити слід. Зрозуміло, що таких історій Тернопіль приховав чимало. Якщо пригадати дві війни, які перейшлися містом у двадцятому столітті, то лише цього для літератури вистарчить з чубком. Може, література своєрідний кадастр міста? А за кадастровий паспорт править вірш або ж роман? Тим паче, література не відповідає за точні кордони словесного кадастру, тому цей полюбовний зв’язок літератури з містом, видається мені, схожий на життя «на віру».

У серпні в Тернополі – мертвий сезон. Частина мешканців виїхала до Одеси на море, частина – порпається на городах, хтось – взагалі виїхав, але вечорами місто прогулюється над ставом, споглядає на фонтани, їздить на роверах. Рибалки вечірніми човнами допливаються до своїх берегів. Водії нервово смикаються перед пішохідними переходами. Іржаві тролейбуси після десятої вечора залишають місто для таксистів і водіїв маршруток. Повсюди продається квас. Місто завалено сливками, прозорим виноградом і пізньою малиною. У центрі пахне піцою і кавою. На околицях – соком роздушених у торбі помідорів. Місто порожнеч, яких не видно ні мені, ні іншим, – оточує нас. Однією із порожнеч Тернополя є література. І якщо задерти голову, можливо, вона – звізда, що прокльовується на нічному небі? А, можливо, серпнева злива з блискавицями, схожими на тату? Чи пес, що сидить біля під’їзду маминого будинку? Якою літературою може бути цей шолудивий пес? Які порожнечі він затуляє? Від кого? Кожен мій приліт продовжує біографію Тернополя. Мене для мене.

Театр чекає на відкриття сезону. Картинна ґалерея – пожертв і ремонту. Пес біля під’їзду – доброго слова. Література приходить до цього міста у травні під час фестивалю «Ї», інколи до книгарні «Є». На цих літерах абетка літератури й закінчується. Далі розпочинається зооморфізм, тобто «Коза». Не буду вдаватися в тлумачення символіки кози і цапа у різних релігіях та міфологіях світу, їх предостатньо. Скажу тільки, що тернопільська «Коза» – місце, в якому місто підключене до мікрофона, як пацієнт до крапельниці. І коли приміщення, прорите світлом софітів, колихається від ритму слів, і коли солодкий піт від прочитаного вірша зупиняється на губі, і коли Ґертруда Стайн стає музикою, а література хлібом і вином, чіпсами і пивом, ліктем і литкою, – тоді, саме тоді затираються порожнечі міста.

Хоча, звісно, тих порожнеч не уникнути. І колишнє – не стане теперішнім, бо його нема. Воно ще є, але навіть фізичне зусилля торкнутися чиєїсь руки потребує перельоту через океан. «Листами і повітрям» чи «Паризькими віршами» намагаєшся вкутати в літературу цей тремтливий голос, який ти чуєш через стіл. А стіл чомусь такий безмежний. І фруктовий чай – замість кави. І мовчання – замість слів.

І чи можна заповнювати порожнечі, якщо не знати, в якому місці стіни вони утворилися?

Згадалося: у деяких міфах коза – втілення нечистої сили, а у деяких вона пасеться на небесних галявинах. Можливо, воно й так, бо творчість – усе-таки спокуса і насолода.

Принаймні для літератури в Тернополі настав час «Кози».

Довідка Терену. Василь Махно народився у Чорткові на Тернопільщині 8 жовтня 1964 року. Український поет, есеїст, перекладач, літературознавець, кандидат філологічних наук, член міжнародного ПЕН-клубу.

Фото з допису

165

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора