Тамара Коблик

14 січня в історії Тернопільщини

14

Цього дня народилися:

Антків Богдан (1915, Острів, нині Тернопільського району — 22 грудня 1998, Львів) — український актор, драматург, заслужений артист УРСР (з 1952). Працював у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка (1948-1963 рр.). Від червня 1963 року - актор Львівського драматичного театру імені М. Заньковецької. Б. Антків проявив себе і як композитор, автор музики до багатьох вистав репертуару.

BAntkiv
BAntkiv

Ґжицький Степан (1900, с. Острівець, нині Теребовлянського району — 19 серпня 1976, м. Львів) — український вчений у галузі ветеринарії, основоположник ветеринарної біохімії в Україні. Брат Володимира Ґжицького. Доктор ветеринарної медицини (1931). Доктор біологічних наук, професор (1940). Дійсний член НТШ (1942). Член-кореспондент АН УРСР (1951). Член Української акадмії сільськогосподарських наук (1959). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1960). Почесний член Об'єднання українських лікарів США та Канади.

1.0.3
1.0.3

Різник Левко (1938, с.Нараїв, нині Бережанського району) — український письменник, ґрунтознавець, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України з 1978 року.

09-riznyk
09-riznyk

Шевчук Григорій (1914, село Верхівці Подільської губернії, тепер Ярмолинецький район Хмельницької області — 19 жовтня 1992, місто Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 4-7-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 8-10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1952–1986 роках. У вересні 1952 — червні 1968 р. — 1-й секретар Тернопільського обласного комітету КПУ.

Цей день в історії Тернопілля:

14 січня 1923 року - в Тернополі помер український актор, режисер театру Володимир Калин. Виступав у трупі «Тернопільські театральні вечори» (1915-1917), «Молодому театрі» в Києві (1917-1919), «Ново¬му Львівському театрі» у Тернополі (1919), 1-у театрі Української Республіки ім. Т. Шевченка та «Кийдрамте» (1920-1922).

14 січня 1943 року - у Польщі помер вояк УСС, офіцер УГА, кооперативний і громадсько-культурний діяч, диригент хору «Сурма», уродженець Бучаччини Ярослав Сім'янович.

14 січня 1943 року – в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області стратили Івана Бугайченка – Героя Радянського Союзу, відомого підпільника під час Німецько-радянської війни. Був секретарем комсомольської організації прикордонного загону. Від кінця 1938 — другий секретар Кам’янець-Подільського обкому комсомолу, від жовтня 1939 — перший секретар Тернопільського обкому комсомолу. У липні 1941 направлено до Тернопільської області для організації підпільної боротьби. Але, уникаючи викриття, Бугайченко опинився в селі Ляхова (нині — Осички Радомишльскього району Житомирської області). Йому вдалося встановити зв'язок між підпільними організаціями низки сіл Житомирщини, об'єднати 8 підпільних груп, що налічували понад 150 чоловік. Під керівництвом Бугайченка було створено продовольчі склади та склади зброї для партизанського загону. 6 січня 1943 Бугайченка разом з іншими підпільниками заарештували, а 14 січня стратили — в с. Потіївка закопали живим у землю. На честь Бугайченка встановлено меморіальні дошки в Житомирі та Тернополі. Раніше ім'я Бугайченка носила школа № 4 у м.Тернополі.

14 січня 1989 року – міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української гельсінкської спілки.

14 січня 1990 року – після десятиліть заборони у церкві Вознесіння Господнього с.Велика Березовиця відновлені діяльність та богослужіння греко-католицької громади. Від 14 січня 1991 року парафія офіційно стала греко-католицькою, було відправлено першу урочисту офіційну службу.

14 січня 1991 року - печера Млинки передана Державним комітетом з охорони природи спелеоклубу «Кристал» під охорону, видано відповідні документи та положення про заповідний режим.

14 січня 2016 року - під час несення служби помер Денисов Олександр – військовик 53-ї окремої механізованої бригади. Народився 22 грудня 1972 у с. Золотники Теребовлянського району. Сорокатрирічний Олександр Денисов був мобілізований влітку 2015 року. З липня 2015 року після короткої військової підготовки разом із іншими бійцями ніс службу на Дніпропетровщині. Похований в Золотниках.

Старий Новий рік завершує низку новорічних свят, які найбільш активно відзначаються в Україні. 14 січня заведено відзначати Новий рік за старим стилем, який відображає 13-денну розбіжність між юліанським і григоріанським календарями. Вчені підрахували, що з 2100 року його почнуть відзначати вже 15 січня, оскільки різниця між календарями збільшиться на один день.

У наш час це свято так само люблять, як і Новий рік, що відзначається в ніч з 31 грудня на 1 січня. У деяких сім'ях святкування старого Нового року відбувається навіть більш пишно, оскільки до 7 січня віруючі люди дотримуються посту, а отже, не можуть погуляти від душі на Новий рік.

Сьогодні святкування старого Нового року не обходиться і без релігійного підтексту, оскільки 14 січня ще тривають Різдвяні святки. У багатьох регіонах Україні в ніч на 14 січня заведено засівати будинки рідних і близьких пшеницею. Ця традиція символізує побажання щедрого врожаю та достатку в родині. А багатьом людям це свято навіть більше до душі, ніж Новий рік, оскільки воно не несе звичної метушні й гамору, які притаманні 31-му грудню.

svyatki
svyatki

14 січня православні християни відзначають історичну для себе подію — Обрізання Господнє, яке проводили на восьмий день після народження Ісуса Христа. Про цю подію нам повідало Євангеліє від Луки.

Обряд обрізання визначав приналежність дитини до Богообраного іудейського народу. Це був обряд на зразок християнського хрещення. До Обрізання Господнього також підійшли надзвичайно відповідально. Євангеліє говорить, що Пресвята Богородиця Марія і Йосип, що став уявним батьком Ісуса, принесли народжене немовля до храму. По закінченню Обрізання Господнього дитину нарекли ім'ям Ісус (Спаситель).

Православні християни визнають право іудеїв вважатися богообраними, вони шанують велике свято Обрізання Господнє, проте сам обряд обрізання у християн відсутній. Однак відомо, що перші християни, які походили з юдеїв, були обрізані, як і перші апостоли. Глибокий зміст свята Господнього Обрізання для християн полягає у підтвердженні чоловічої статі Богонемовляти Ісуса всупереч судженням єретиків, які часто спотворюють земний вигляд Сина Божого.

obrezanie_0
obrezanie_0

Іменини сьогодні святкують Василі, Григорії, Петри, Феодосії, Феодоти та Емілії.

Вибір читачів за тиждень

Відео