Українська література пережила не один складний період у своєму формуванні, а багато авторів, які боролися за право стати класиками, мало хто знає в обличчя. Та все ж настав час, коли українське слово має силу та цінується.

За останні десятиліття на порогах видавництв з’явилося багато письменників, які просувають сучасну українську літературу. Її скорочено можна назвати одним словом – сучукрліт. Саме про неї говорили на лекції, яка відкрила другий день фестивалю «Ї».

Лекторка – виконавча директорка Центру літературної освіти Litosvita Світлана Привалова, яка дала 7 важливих порад, які можуть допомогти сформувати власний стиль, надихнутися для створення літературних робіт.

Саме лекція «Humans and Heroes», поєднала ті кроки, які допоможуть знайти себе в літературі, аби створені вами текстові рядки запам’ятовувалися читачам.

– Для мене література існує тільки для єдиного – плекати душу. Всі решта завдання: виховувати, освідчувати, – це для інших людей. Особисто я, у літературі, займаюся тільки тим, що виховую та плекаю душу, – зазначила Світлана Привалова. – Варто зауважити, що авторство це важка робота і не все так легко, як здається зі сторони.  

Одним із перших кроків, який допоможе зрозуміти себе в літературі, це класики, які творили слово та просували європейське в українське середовище. Хоча цьому вони не навчалися у закордонних університетах, але змогли настільки освоїти європейськість на місці, що намагалися її просувати у наше суспільство.

Тому перший лайфхак зі списку: у літературі можна постати там, де справді є дискусія та світогляд. Це той момент, коли ти можеш запозичити щось із іншої культури, проте вкласти у неї власний світогляд та бачення, щоб зробити переворот.

Та багато імен тих, хто намагався перевернути українську літературу, не відомі сучасним читачам. Наступний крок для обрамлення себе в класику: класик і сучасник = культурна українська мапа.

Для третього кроку варто важливий перцептивний гачок – це та річ, яка чіпляє, хоча ти не можеш зрозуміти, що саме. Це те, що виділяє серед інших, запам’ятовується та привертає увагу. З цього випливає лайфхак: перцептема – це тема. Окрім того, важливо уміти знайти ту літературу, не тільки українську, яка допомагає побачити її по іншому, це список, який допоможе пройти в літературу. Наприклад, «Сто років самотності», Г. Маркес, «Улісс», Дж. Джойс, Біблія, «Перевтілення», Ф. Кафка.

Must have – Must read. Якщо ми читаємо книги, варто звертати увагу на слова автора та текст, адже саме у нього він вкладає сенс та розказує не тільки історію героїв, але й свою. Тому ще однин лайфхак: читай не між рядків, а в них. Також важливим для правильного входу у літературу та творення текстів і для того щоб розумітися у всіх речах, треба мати зв’язок із письменниками. Останнє правило стосується письменників, які стали класиками, але ще у своїх творах передбачили свою трагічну долю. Тому остання порада із списку звучить: чим раніше підеш – тим краще.

Для того, аби творити українську літературу, треба навчатися на попередньому досвіді, адже класики стали тими, хто не боявся перевернути думку та втілити ідеї, аби інші змогли побачити нову сторону літератури. А для того, щоб творити, треба навчатися і шукати власні, індивідуальні теми, особливості, аби привернути читача, який не захоче вас відпустити.

Фото авторки