17 Січня 2020, П’ятниця


Погода
Сильні південні вітри 18 січня передвіщають грозове літо

На Рівненщині своє здоров’я поправили військовослужбовці з Терноіпльської області

Тернополяни подорожуватимуть комфортніше

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Вишукана сецесія чортківських дверей (фото)

Вид відтискань, який використовують на розминці в армії, допоможе тернополянам наростити м’язи

Хвилинка грамотності для тернополян: розділові знаки при прямій мові

Мікрозелень вирощують у вертикальній фермі (Агроколонка)

Видання з Тернополя стверджує, що зазнало DDoS-атаки

Олена Підгрушна втратила «срібло» в естафеті Кубка світу

Вчителі з Хоросткова завіншували свого земляка (фото)

Двоє тернополян переносили в банці схожі на наркотики речовини

На Тернопільщині орудує злочинець

Тернопільщина замикає трійку лідерів важливого рейтингу

Тернополян просять посприяти в зменшенні експлуатації тварин в туризмі

Тернополяни можуть зберігати обіцянки міністрів на 2020 рік

У Тернополі іноземна студентка наклала на себе руки, дівчина випила отруту

Гризуни атакують поля Тернопільщини

Відео
У Чорткові освятили нове соціальне таксі (відео)

У Тернополі поліція цікавиться тими, хто хоче заробляти по 12 тис. грн

Відео
Про етнофестиваль «Василів день» у Чорткові телебачення зняло сюжет (відео)

Фотофакт
У Тернополі водії полюбляють паркуватись на газонах (фотофакт)

Це цікаво
17 січня в історії Тернопільщини

16 Січня 2020, Четвер


Погода
Погода в Тернополі 17 січня

Тернопільська зоозахисниця закликає прикладати зусилля заради підтримки власних переконань

Відео
Усі «хвости» перекинули на 13-ту сесію Тернопільської обласної ради (фото, відео)

Молодіжна міська рада у Тернополі зібралася на перше засідання

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж
Діти тернопільських військовиків отримали подарунки з-за кордону (фоторепортаж)

Зимові «сліпі» вікна Тернополя (фото)

Відео
У мережі показали жахливий стан дороги у селі на Чортківщині (відео)

У спринті Дмитро Підручний поступився срібною медаллю. Біатлоніст також прокоментував друге батьківство

Тернополяни від сьогодні можуть говорити про незаконність реклами російською мовою

Тернопільські патрульні знищили написи про розповсюдження наркотиків

Священник з Тернополя служитиме в Австралії

Фоторепортаж
Дещиці сторічних тернопільських будинків (фоторепортаж)

Погода
Аграрії Тернопільщини б’ють тривогу

Правоохоронці затримали злочинне угруповання, яке підробляло документи (фото)

Житель Теребовлянщини намагався відкупитися за скоєну ДТП

На Тернопільщині під колеса автомобіля потрапив пенсіонер

За фальсифікат чоловік з Тернопільщини заплатить майже 100 тисяч гривень

Фотофакт
У Тернополі посеред вулиць ходить лелека (фотофакт)

На Чортківщині злочинний дует намагався викрасти водяний насос

Тернопільських водіїв не зупиняє обмежувач висоти на Гаївському мості (фото)

Відео
Свято коляди у селі на Чортківщині зібрало хорові колективи із усіх населених пунктів краю (відео)

Відео
Ухвалювати такий Трудовий кодекс не можна, впевнені на Тернопільщині (фото, відео)

Це цікаво
16 січня в історії Тернопільщини

15 Січня 2020, Середа


Погода
Погода на Малахія вказує, якою буде погода у березні

Вебсайт Тернопільської ОДА має над чим серйозно працювати 

Відео
Тернополянам порадили щепитися і про всяк випадок підготували лікарні до навали пацієнтів (фото, відео)

Тернопіль має на кого рівнятися

Казкова історія Теребовлі в деталях від Олесі Хмелик

У День Теребовлі художниця Олеся Хмелик привернула увагу до збереження архітектурної історичної спадщини міста в незвичний спосіб. Вона створила розмальовку з архітектурними об’єктами «Доторкнись до історії. Розмалюй своє місто». Її видрукувати на банері й кожен зміг додати барв обраному місцю.

Нині Олеся мешкає в Теребовлі. Архітектурою цікавиться вже давно – досліджує її не тільки пильно розглядаючи, а й створює малюнки, на яких постають пам’ятки. Тож я поспілкувалась із художницею про те, чим її приваблюють давні кам’яниці, про ідею розмальовки з архітектурними елементами та любов до старих будинків.

– Олесю, розкажи, як сталось, що ти почала роботу над розмальовкою про Теребовлю?

– Ця розмальовка – одна зі сторінок майбутньої інтерактивної книжки про архітектуру Тернопільщини. Хочу осягнути в ній шість історичних міст – Бережани, Бучач, Тернопіль, Теребовлю, Чортків, Кременець. У ній будуть сторінки-карти із найбільш впізнаваною архітектурною спадщиною, сторінки-вімельбуки та розмальовки, на кшталт цієї. Задум хороший, а ось часу, щоби завершити його, на жаль, бракує.

– Що тебе пов’язує із Теребовлею?

– Теребовля – то «місто дитинства», дитячі канікули проводила саме тут. Маю багато яскравих спогадів – як грались на Замковій горі, ходили по суниці, яким був ще діючий басейн, як спускались на санчатах зі схилів, тусили на деревах (яких уже нема), і багато такого всілякого дитячо-цікавого та теплого. Але так чомусь склалось, що майже тринадцять років тут не була. І ось коли згодом повернулась, то щось наче відгукнулось всередині – історична спадщина, місця сили, навколишні ліси, місця, де можна (в)собі ненадовго загубитись… Словом, атмосферна ця Теребовля.

– Центральним елементом для розмальовки ти обрала плебанівський віадук. Чим він тобі подобається, які емоції викликає?

– Віадук вражає масштабами та середовищем навколо. Поряд прекрасні ландшафти, флора й дивна атмосфера спокою. В таких місцях забуваєш про час. На розмальовці він центральний, бо найбільш впізнаваний та відвідуваний об’єкт не лише для місцевих. Така собі туристична родзинка околиць Теребовлі.

– Цей міст наче розділяє місто на дві частини – теперішнє й те, де замешкують споруди, котрих уже нема. Чи то мені так здається?

– Так, справді, задум таким і був – показати спадщину, якої вже нема, і ту, яку ще можна вберегти. Це наче два світи – теперішній, де ще є що зберігати, і дзеркальний – те, що залишилось лише в спогадах старожилів чи на старих знимках.

– Як ти шукала складові для розмальовки?

– Деякі елементи зафіксувала ще коли вперше приїжджала сюди, деякі дофотографовувала пізніше чи просила знайомих пофотографувати. Ті об’єкти, які не збереглись, змальовувала з іконографій міста.

– Думаю, в тебе було візуальних об’єктів із запасом (принаймні, мені здається, що Теребовля такий собі згорток зі старосвітських деталей). Як ти відсіювала зайве? Який концепт роботи сформулювала?

– Направду, цю Теребовлю ще малювати й малювати, шукати й відшукувати (усміхається – А. З.). Для всіх історичних деталей потрібно щонайменше ще дві такі розмальовки. Вибирала я з тих об’єктів, які легко було б відшукати глядачеві, і з тих, чия історія бодай трохи відома чи досліджена. Прив’язувала елементи ліпнин до будівель, на яких вони розміщені. До прикладу, на фасаді колишнього народного дому, що на вулиці Князя Василька, дев’яносто дев’ять, близько семи різних видів деталей – мушлі, чортополохи, соняхи й інша рослинність – у розмальовці я зобразила їх поруч із будівлею.

– Розкажи детальніше про кам’яниці у розмальовці. Чому обрала саме їх? Яке значення вони мають для тебе?

– Ці будівлі – пам’ятки архітектури місцевого значення. Багато з них перебудовані до невпізнання, багато вже втратили свій пам’ятко-охоронний номер і виключені з реєстру нерухомих пам’яток. Але це ті будівлі, які мають в собі сліди історії міста, які формують середовище княжої Теребовлі, і які все ж залишаються цінними елементами-спогадами про мистецтво, зодчество та естетику минулих епох.

– Мені дуже подобається, що твій малюнок насичений деталями. Надто ж припав до душі маскарон. Розкажи про ці деталі – чи всі з них мають реальні прототипи, де їх вишукувала?

– Усі деталі, які тут зображені – реальні. Всі ще можна побачити на фасадах будівель, якщо придивитись (усміхається – А. З.). Маскарон розташований на будинку номер чотири по вулиці Зазамче. Крім нього на фасаді ще чотири ліпнини, які також зображені в розмальовці.

– Як ти думаєш, до яких роздумів спонукала твоя робота?

– Направду, не знаю. Мене трохи дивувало, що під час того, коли люди розмальовували, впізнавали лише кілька відомих будівель і віадук. Та хотілось би, щоб через призму такого інтерактивного споглядання, людям відгувались унікальність міста, його самобутність і значимість. Аби такий спосіб сприяв ретельнішому дослідженню архітектури свого міста. Аби було відчуття причетності до історії, творення, а головне, збереження спадщини.

– До речі, якби ти мала розмалювати лише один елемент розмальовки, який би обрала?

– Протягом всього часу, рисуючи, дуже себе стримувала, щоби не додати кольорів. І от зараз подумалось, що, мабуть, розмалювала б лише наплічник. Не ліпнину, не архітектуру і навіть не кам’яну кладку віадука. А саме яскравий кольоровий наплічник. Бо цей розстібнутий рюкзак – ключовий елемент, з якого розплітаються мости, і розгортається казкова історія міста в деталях.

– Скільки часу ти займалась розмальовкою – і приготуванням до неї, і власне малюванням?

– Історія цього рисунку почалась два роки тому. Тільки тоді задум був дещо банальнішим. А потім я системно підійшла до творення – від пошуків об’єктів і фотофіксацій, загального формування композиції та ескізування будівель до конкретності деталей та заповнення пустих плям. Малювала по кілька тижнів-заходів. А потім зрештою поставила собі дедлайн – і першого липня замальовка вже була завершеною.

– Я пам’ятаю, що в тебе було багато рисунків старої архітектури. Чим тобі подобається їх створювати?

– Усе просто – мені не достатньо лише фотофіксації історичної архітектури. Коли зарисовуєш, наче маєш змогу доторкатись і вдивлятись у те, як цей об’єкт хтось колись проєктував, який був задум, посил, акцент; яка форма даху, яка композиція віконних чи дверних фрамуг, яка фактура кам’яної кладки та як це працює в загальній композиції міста.

– До речі, розкажи про сам процес малювання, адже, так розумію, ти маєш добряче надивитись на споруду, аби потім відтворити її деталі.

– То дуже цікавий, моментами навіть магічний процес. Рисуючи, помічаєш багато раніше недобаченого. Починаючи з розгляду загальної форми будинку, занурюєшся в його деталі та елементи. Дозволяєш собі дофантазовувати, як на папері ліпнина завивається навколо огорожі, як з наплічника розмотується міст, або як із залізничних шпал проростає консоль-чортополох.

– Яка архітектура (стиль, чи, можливо, архітектура якогось міста) тебе приваблює найбільше?

– Дуже люблю гуцульську сецесію. Такий собі синтез інженерії та мистецтва, атектонічного декоративного з конструктивним, чи претензійного з народним. Синтез пластики орнаментів, природніх матеріалів і геометрії форм. Люблю творіння Казимира Мокловського чи фабрики Левинського. Це той стиль, який дуже класно можна передавати графікою через текстуру природніх матеріалів і некрикливого естетичного декору.

– Розмальовку якого міста ти хотіла би створити?

– Хочу мати змогу більше часу приділяти урбаністичним зарисовкам. Маю страшенне бажання зарисовувати й таким чином розкривати унікальність багатьох історичних міст, і не лише Тернопільщини. Багато вже є розпочатого, але наступною планую закінчити розмальовку Бережан.

Анна Золотнюк

На фото Лесі Лупійчук Олеся Хмелик, інші фото надані Олесею Хмелик

413

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора