21 Лютого 2020, П’ятниця


Відео
Тернополяни масово скуповують респіраторні маски у аптеках міста (відео)

Фотофакт
На Тернопільщині обабіч дороги знову сміття (фотофакт)

Фотофакт
У Тернополі водії не толерантні до перехожих (фотофакт)

На Тернопільщині пройдуть змагання Дитячо-юнацької Футбольної Ліги України

Це цікаво
21 лютого в історії Тернопільщини

20 Лютого 2020, Четвер


Погода
На Тернопільщині попереджають про туман

Анонс
Тернополян запрошують на презентацію проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України»

У Тернопільській області назвали інтригуючі показники

Тернополяни у Китаї розповідають про причини повернення додому

На Тернопільщині оприлюднили те, про що всі здогадувалися

У Тернополі вшанували загиблих на Майдані 6 років тому (фото)

Терміново
Знайшли водія, який сьогодні вранці збив на смерть людину на Кременеччині (фото)

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Відео
Любителі поезії Єсеніна залишили у Тернополі неприємний «автограф» (фото, відео)

Тернопільські огорожі, крізь які проросли дерева (фото)

Анонс
У неділю в Тернополі відбудеться зимовий фестиваль

У Чорткові вшанували пам’ять героїв Небесної Сотні

Погода
Тернопільських водіїв попереджають про погану видимість на дорозі

Відео Фотофакт
У Тернополі посеред будмайданчика спалюють відходи (фотофакт, відео)

«Буковинський» прокурор Тернопільщини отримав у заступники двох місцевих фахівців (фото)

Меркушина та Підручний в одиничному міксті на чемпіонаті світу через нечесну гру колег лише десяті

Спецслужби спростували інформацію про витік аміаку на Тернопільщині

У Тернопільській громаді візьмуться за благоустрій

У 2020 році виробництво курятини в Україні зросте на 8,61% (Агроновини)

Раптова ревізія у лісі на Тернопільщині виявили несподіване 

Громада на Тернопільщині задумала розширитися

У Чорткові відкриють фотовиставку «Від Майдану до війни» загиблого в АТО Віктора Гурняка

На Дружбі незаконно зрізали два здорові каштани: міська рада відреагувала (фото)

На Тернопільщині покажуть «Цифровий світ як він є»

Тернополяни можуть повторити акцію, коли допомогу бійцям ледь помістили у бус

Держпродспоживслужба дослідить – чим дихають діти у Ланівецькій школі (фото)

Причину масового отруєння дітей наразі не з’ясували

Фоторепортаж
У Тернополі нацгвардійці спробували на собі роботу рятувальників (фоторепортаж)

Дітей з Тернопільщини запрошують на зимовий табір в Зарваниці

Правоохоронці перевіряють дії медпрацівника на Тернопільщині

Відео Фоторепортаж
У Кременці стартував захід, на котрий цілий рік чекали понад сотню медиків з різних країн (фоторепортаж, відео)

Через різке гальмування автомобіль викинуло у кювет

На Гусятинщині жінка стала жертвою шахрая

Фотофакт
Дитяча записка в одному з храмів Кременця розчулила парафіян (фотофакт)

Відео
Чому жителі Тернопільщини кричали «Ганьба!» директору санаторію «Медобори» (фото, відео)

На Кременеччині сільські ради з’ясовували «футбольні стосунки» (фото)

Фотофакт
Чемпіон світу зізнався, що важливим критерієм перемоги є підтримка рідних (фотофакт)

На Кременеччині чоловік вчинив ДТП та втік з місця події (фото)

У Вишнівецькій ОТГ скоро зроблять кращі дороги

Відео
Успішний тернопільський холостяк взяв участь у відомому всеукраїнському проекті, аби знайти дружину (відео)

Фотофакт
Один із директорів тернопільських шкіл придумав хороший спосіб для заохочення учнів (фотофакт)

У Ланівцях відремонтують спортзал однієї зі шкіл

Це цікаво
20 лютого в історії Тернопільщини

19 Лютого 2020, Середа


Погода
Погода в Тернополі 20 лютого

Відео
Правоохоронці розшукують чоловіків, які побили двох жінок у Тернополі (відео)

Тернопільські пішоходи на зебрі завдяки Верховному суду завжди матимуть рацію

Відео
«У нас немає можливості прийняти борт із Китаю», – стверджує головний медик Тернопільщини (фото, відео)

Історія стін. Для чого Роман Василик із Копичинців колекціонує цеглу (фото)

Понад триста екземплярів цегли з різними клеймами, починаючи з XVII і закінчуючи XX століттям, із України, Польщі, Росії, Чехії зібрав Роман Василик із Копичинців.

Філобрікія — так називається цей вид колекціонування — захоплення досить рідкісне. Так, на Тернопільщині, за словами пана Романа, таких колекціонерів усього троє. Співрозмовник почав збирати цеглу навесні цього року.

Чим особлива цегла, навіщо її колекціонувати та які історії вона розповідає — про це та інше я поспілкувалась із Романом Василиком.

   — Філобрікія стоїть осторонь інших колекціонувань і через формат, і через те, що її краса розрахована, скажімо так, на поціновувача — тут немає блиску монет, шурхоту банкнот чи, приміром, пишноти нагород. І все ж. Чим вас приваблюють цеглини?

— Для мене це колекціонування особливе своєю рідкісністю. Мені хотілось збирати таке, що майже ніхто не збирає.

Цегла — це своєрідна флешка пам’яті. Приміром, у мене є такі, на котрих залишились сліди лап, очевидно, коли цегла сушилась, по ній пробігли тварини. Є цегла з відбитком ноги, інша — руки. Тих, котрі залишили ці сліди, вже точно нема в живих, а їх відбитки — збереглись…

Цегла до цегли і постане будинок. З історії цеглин відтворюється наша історія — і міста, і майстрів, котрі спричинились до його розвитку. Якби люди знали, скільки історії в їхніх стінах, вони би здивувались.

— Розкажіть детальніше про особливості старої цегли.

— Кожен майстер мав своє клеймо, іноді їх могло бути кілька. Клейма були своєрідними знаками якості. Це означало, що виробники відповідали за свою продукцію. Вони остерігались недопалу чи перепалу, використовувати низькоякісні матеріали.

Клейма різних років відрізняються. Найстаріші — так звані пальцівки, замість клейма на них — сліди пальців майстра, зроблені, коли цегла була ще сирою. Цегла XIX століття мала опуклі клейма, а сучасніші — тиснені.

Ще у минулому-позаминулому столітті цеголень було досить багато. Транспортна система була не надто розвинута, а цегла — не надто зручний багаж для переміщення на великі відставні — одна важить в середньому три з половиною кілограми, тобто для того, аби звести навіть простий будинок, треба було перевезти дуже великий за обсягом і вагою вантаж. Вигідніше було мати цегельню, котра задовольняла місцеві потреби, хоча для цього теж треба було мати ресурси, зокрема, поклади глини, котра годиться для виготовлення цегли.

Для того, аби визначити, де саме виготовлена цегла, найчастіше раджусь із товаришами по захопленню. За їхньою порадою створив на телефоні два альбоми — в першому сфотографовані та описані цеглини, котрі є в моїй колекції, в іншому — вироби різних цеголень та інформація про них. Зараз я зберігаю свою збірку в гаражі, але міркую про те, щоби перенести її в будинок. 

Наразі у мене є близько трьохсот різних клейм — найстаріший клеймований зразок позначений тисяча сімсотим роком, наймолодший — тисяча дев’ятсот двадцять шостим. Коли тільки починав колекціонувати, думав, що без проблем зберу тисячу. Проте все виявилось не так просто. Так, це цікаве, заняття, проте свою мету реалізовую помалу.

— Яка цегла становить для вас найбільший інтерес?

— Мене приваблює та, котра містить клейма з назвами міст. У колекції є з клеймами Рогатину (Івано-Франківська область), Попівки (Київська область), Красючина (Львівська область) найбільше з Тернопільської області — Тернопіля, Скала-над-Збручем (нині – Скала-Подільська), Залужжя, Збаражу, Острова, Теребовлі, Бережан, Білої, Скалату, Загребелля.

— Як до вас зазвичай потрапляє цегла?

— По-різному. Зазвичай знаходжу її випадково. Приміром, влітку на своєму подвір’ї копав фундамент і натрапив на цеглу із клеймом тисяча дев’ятсот тринадцятого року. Прикметно — попри те, що вона тривалий час пролежала в землі, збереглась досить добре.

Іншим разом натрапив на цікаві зразки на купі будівельного сміття біля залізничної станції Копичинців — серед цегол із клеймами місцевих виробників була одна із клеймом Таммісуо, міста у Фінляндії. Очевидно, коли будували залізницю, цеглу завозили з різних куточків світу.

Ще одну привіз із відпочинку в Єгипті. Знайшов цікаву цеглу з ієрогліфами, котра мені сподобалась. Єгиптяни, котрі побачили, що хочу забрати її, були здивовані. Я розповів про своє захоплення — вони перейнялись ним. Ця цегла зацікавила мене екзотичністю.

Нерідко обмінююсь цеглою із однодумцями, так нещодавно колекція поповнилась цеглою із Межигірського монастиря, що на Київщині. Вона прикметна тим, що досить малого розміру — шістнадцять на вісім сантиметрів, а розміри стандартної — двадцять сім на дванадцять.

Буває, цеглу дарують. Недавно товариш спрезентував одну із клеймом ROK, наразі не вдалось ідентифікувати її виробника.

— Оскільки про місто розповідає архітектура, то й цегла теж може про нього розповісти. Отже, коли говорити про історію Копичинців у цеглі, якою вона була б?

— Більшість цегли, з якої побудовані будинки в містечку, привезена — на ній клейма виробників із Тернополя, Білої, Скалата. Проте були й місцеві виробники. Цікаво, що замовлення гміни на побудову адміністративних приміщень отримав саме копичинецький майстер — Кость Елиїв. Історики, які цікавляться філобрикією, кажуть, що у Копичинцях було дві цегельні — Костя Елиїва та Миколая Москалюка. Яке було клеймо у виробів останнього я не знаю. А ось щодо першого, то переконаний, що більшість різновидів клейм його цегельні в моїй колекції є — зараз їх десяток. У одного майстра клеймо могло час від часу змінюватись. Так, ті, що виготовлялись у цегельні Кості Елиїва, мали клейма К. Е.; Е. К.; К., а ще я з товаришем дійшов до думки, що цегла із клеймом у вигляді тризуба, теж належить його цегельні — таких у моїй колекції є кілька. Припускаю, що цей знак був для майстра символічний. Я добре знаю правнука Костя Елиїва, а моя бабуся, котрій зараз 96 років, пам’ятає Костю — це родина патріотів. Звичайно, що цегла з Копичинців — серед улюблених. Приємно, що у рідному місті є коло небайдужих. Недавно у мистецькій Фейсбук-спільноті Delirium розпочалася серія публікацій про цеглу, в тому числі ту, котру виготовляли у Копичинцях.

Анна Золотнюк

Фото надані Романом Василиком

855

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора