26 Травня 2020, Вівторок


На Тернопільщині «на гарячому» зловили поліцейського при отриманні хабаря

Троє осіб, які понад пів року виготовляли підроблений алкоголь, постануть перед судом

У майнових злочинах поліцейські підозрюють тернополянина

Фотофакт
Деякі жителі Тернополя викидають сміття просто через вікно машини (фотофакт)

У Бережанах скаржаться на недотримання санітарних норм на базарі (фото)

Тернополяни заплатять за газ менше

Фоторепортаж
Незвичні поверхні тернопільських вулиць (фоторепортаж)

Фотофакт
У Бережанах послаблення карантину спостерігається із порушеннями (фотофакт)

Коронавірус на Тернопільщині потроху відступає

Відео
Через хімічну обробку полів в Україні масово гинуть бджоли: на Тернопільщині завчасно подбали про наслідки (відео)

Кременчан просять буди уважнішими в супермаркетах та перевіряти чеки на покупки (фото)

На кількох вулицях Тернополя пару годин не буде води

Фоторепортаж
На Тернопільщині пожежі ледь не залишили людей без даху над головою (фоторепортаж)

Це цікаво
26 травня в історії Тернопільщини

25 Травня 2020, Понеділок


Погода
Погода у Тернополі 26 травня

Фотофакт
Із стадіону в болото: як розважаються на Тернопільщині (фотофакт) 

Очільник Тернопільщини оновив декларацію про доходи

Фотофакт
Колія в жахливому стані: як бережанці добиратимуться до Тернополя? (фотофакт) 

У Ланівцях облаштували відпочинкову зону на набережній (фото)

Як тернополянам повертатись в офіси під час карантину

На Тернопільщині місцеві жителі забули про повагу та людяність 

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Лінії давніх тернопільських дверей (фото)

Відео
Тернопільський шоумен Сергій Притула розповів про ще одного вихідця з Тернопільщини

Адаптивний карантин на Тернопільщині: що чекає на краян

Найбільшої шкоди коронакриза завдала українським овочівникам (Агроновини)

На Тернопільщині кажуть, що асфальт – справа серйозна

У Кременці знову смерть через COVID-19 (фото)

Як тернополянам вчасно завершити англійське «у»?

У Тернополі катастрофічно не вистачає лікарів та медсестер. Найбільше платять директорам та логістам

У Тернополі затримали водіїв з підозрілими документами

Тернополяни нарешті зможуть отримати закордонні паспорти та візи 

Жителя Бучаччини спіймали на продажі незаконних баз даних

Тернопільщина може побачити майстерню людини, яка презентуватиме українсько-польський проект

У Тернополі судитимуть групу, що підробляла документи та голографічні елементи

Шість автопригод за три дні трапилося на Тернопільщині

Це цікаво
Заліщицьке диво у Чехії та Бразилії (фото)

Фоторепортаж
Майже музей кахлі в одному з тернопільських під’їздів (фоторепортаж)

«Плюються, агресивно поводяться і псують товар» – кременчани скаржаться на психічно хворих

Працівників тернопільських дитячих садочків тестують на COVID-19, – батьки можуть не турбуватись

Тернопільський хакер за злив баз даних може сісти у в’язницю на п’ять років

Відео
«Якщо ви йдете через пекло, не зупиняйтеся», – на що перетворили ліс на Бережанщині (фото, відео)

Спортивний огляд тижня: Тернопіль готується до проведення міжнародних змагань

За підробку документів шахраї можуть сісти за ґрати на 5 років

Відео
Тернопільська благодійна організація дбає про безхатченків (відео)

Відео
У Підволочиську є загроза затоплення вулиць під час сильної зливи (відео)

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Візерунки модерністичної підлоги (фоторепортаж)

Врятувати тернополянку просять небайдужих жителів

Фотофакт
У Тернополі водії придумали собі нову парковку (фотофакт)

На Тернопільщині зафіксовані нові випадки коронавірусу

Тернополянам на замітку: гривня дещо зміцнилася

Відео
Тернополяни висловили невдоволення діями президента (фото, відео)

«Страх усім ногам надав крила». Про хвороби в історії світу та України розповідає історик із Чорткова

«Масові хвороби мали не менший вплив на історію, ніж політики та військові, — каже історик із Чорткова Ярослав Дзісяк. — Людство знало чимало пандемій з мільйонними жертвами. До речі, неодноразово хвороби приходили зі сходу». Я поговорила з дослідником, аби дізнатись більше про це.

— Розкажіть про давні епідемії. Скільки гинуло від них, що спричинялось до поширення хвороб?

— Однією з перших відомих потужних пандемій — чумна в першій половині 300-х років, котра прийшла в Римську імперію з Китаю — між цими країнами були тісні торгові зв’язки. Населення деяких міст імперії скоротилося на половину, а в деяких на 70 відсотків. Це, власне, й стало головною причиною занепаду Римської імперії. Настала бюджетна криза, послабилось військо, котре не могло дати відсіч набігам (а їх число зросло).

Приблизно тоді ж у Китаї, Кореї та Японії лютувала епідемія віспи, яка забрала близько чверті населення континентальних країн і сорок відсотків Японії.

Перша пандемія чуми тривала з 541 по 574 рік. Розпочалась в час правління імператора Візантії Юстиніана І. Ймовірно, хвороба прийшла з Єгипту, звідки експортували зерно. Лише у Європі від неї загинуло від 20 до 50 мільйонів, зокрема, сорок відсотків населення Константинополя. Хвороба швидко поширювалась. Ослаблені масовими смертями, країни Близького Сходу та Північної Африки легко підкорилися ісламському завоювання — так виник могутній Арабський халіфат. Чорна смерть знову завітала в Європу у XIV столітті. Один із шляхів поширення — з матросами торговельних кораблів, інший — з військами Золотої Орди. Осередком виникнення хвороби вважають пустелю Гобі. Почавшись на території Китаю, вона дісталась до Європи. Загалом від чуми, у котрої було три пандемії, загинуло, за різними даними, від 75 мільйонів до 200 мільйонів осіб.   

Варто згадати й про таке. Епоха великих географічних відкриттів — це не тільки награбоване в індіанців золото й срібло, затяжні війни з автохтонами, а й масові смерті місцевих від звичайних для європейців хвороб. Значно більше індіанців і представників інших корінних народів Америки померло від недуг, аніж від мечів і куль конкістадорів.

У XVII-XVII столітті у Європі панувала віспа, котра забрала близько півтора мільйони жертв. У другій половині XIX століття і аж до 1875 року від цієї хвороби щорічно помирало близько мільйона людей. У минулому столітті від неї загинуло 400 мільйонів.

Холера неодноразово приходила у Євразію, виділять сім хвиль пандемій, перша з яких тривала з 1816 по 1824 рік, остання — з 1961 по 1975 рік. Жертвами хвороби стало 40-60 мільйонів осіб.

Іспанський грип називається так не тому, що виник у цій країні, а тому що газети цієї держави, нейтральної у Першій світовій війні, першими в 1918 році написали про масову смертельну хворобу — цензура країн, котрі брали участь у війні, замовчувала поширення недуги. Пандемія розпочалась у Китаї, до Європи її принесли кулі — робітники, які мали допомагати Антанті на фронті. Їх транспортували в Європу через США і Канаду, поширюючи хворобу. У країни Африки хвороба потрапила з кораблями. Від іспанки загинуло від 60 до 100 млн.

— Як щодо хвороб, котрі були на території сучасної України?

— У Львівському літописі згадується про мор у Галичині в 1595 і 1599 роках. Мор 1623 року «імпортували» у Львів із Кракова. Бургомістр Львова та історик Бартоломей Зиморович писав: «Два нерозлучні супутники війни — голод і зараза — вже від двох років оселилися у Львові, однак, завдяки старанням радних, були віддалені. Павло Дуратій, монах-кармеліт привіз із Кракова заражені речі, а з ним згубу… Скрізь по домах, вулицях, полях лежали розпростерті тіла, з похованням яких не могли впоратися гробарі. Страх усім ногам надав крила».

Холера прийшла в Україну 1830 року. Її розповсюдженню сприяли російсько-турецька війна. У 1831-1832 роках епідемія охопила всю Європу, в тому числі й Галичину, досягнувши апогею у 1831 році. Відтак були й інші пандемії цієї хвороби.

Під час першої пандемії в Тернополі жертвами холери стало понад 1500 мешканців — більше 10%. Богослужінь не проводили, ринки не діяли, люди ховалися по хатах, тіла хворих ховали на спеціальних цвинтарях за межами міста.

На державному рівні тривогу забив посол (депутат) Тернополя у Відні Іван Федорович. «Одержав я 31 серпня відомості о тім, що холера страшенно шириться в Тернополі і в сусідніх громадах. Щоб не тратити часу, звернувся я до вис[окого] міністерства з просьбою, щоб в дотичних округах не тільки не хибло лікарської помочі, але також щоб з кас урядових видано потрібні задатки для позакладання больниць. Мене запевнено, що все те якнайшвидше буде зроблено. Але отсе наново завзивають мене мої комітенти, щоб їм донести, що в тій справі зроблено і що я сам удіяв… В Тернопільщині около половини вересня холера почала притихати».

Ліку від хвороби не знали, тож траплялись випадки, коли селяни вважали, що для того, аби припинити її розповсюдження, варто позбутись, тобто вбити, ворожбитів, кілька таких випадків описав Іван Франко.

Наступна хвороба вплинула на розвиток військових подій. Багато дослідників і учасників визвольних змагань 1917–1920 років вважали, що кампанія осені-зими 1919 року була б успішнішою, якби не епідемія тифу. Сучасник тих подій, дослідник Лев Шанковський називав епідемію результатом застосування бактеріологічної зброї. Таке ж припущення висловила сестра-жалібниця польового шпиталю УГА Марійка Янів: «Вояки УГА були б побідили, але може це була перша спроба бактеріологічної війни і вони опинились у шпиталях. Тоді не було Об’єднаних Націй і світ тим не цікавився». Епідемія лютувала на Поділлі, забравши тисячі життів українських воїнів. Це була чи не найвагомішою причиною переходу частина УГА на сторону Денікіна.

Плямистий тиф із Вінничини дістався Тернопільщини в 1930 році. Зокрема, в Чортківському повіті, у селі Джурин «починає ширитися дуже скоро. Недуга перекидається від хати до хати», — писала газета «Діло» від 21 серпня 1930 року. Хвороба забрала мільйони життів.

Інна Шимовська

Фото із фейсбук-сторінки Ярослава Дзісяка

325

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора