5 Березня 2021, П’ятниця


Це цікаво
Пенсіонер готується висадити дві сотні кущів розсади помідорів у центрі Тернополя

Це цікаво
5 березня в історії Тернопільщини

4 Березня 2021, Четвер


Погода
Зима ще нагадає про себе на Тернопільщині

Прогулянки Тернополем. Те, що на поверхні 

Угорщина доставить на Тернопільщину апарати ШВЛ

Звання «Мати-героїня» отримали 29 багатодітних жінок з Тернопільщини

Чортків оголосив конкурс на посаду начальника управління

Відео
Путівка в Єгипет, поїздка в Буковель, політ на повітряній кулі: сьогодні у Тернополі роздавали подарунки

У тернопільській школі фізкультурі не завадить ні дощ, ні сніг

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж Це цікаво
Таємне життя звірів від фотографа із Чорткова (фоторепортаж)

На Тернопільщині поліція розшукує неповнолітнього (фото)

Мандрівки Тернопільщиною. Схрестити лінії

Фоторепортаж
У Тернополі провели навчання для наречених майбутніх священників (фоторепортаж)

В Україні дорожчають яблука експортної якості (Агроновини)

Тернопільщина – на межі переходу до «червоної» зони епідемічної небезпеки

Фотофакт
У Тернополі діти окупували вуличні тренажери (фотофакт)

У Тернополі в дитсадку – спалах кишкової вірусної інфекції 

Неподалік Тернополя регулярно нищать лижну трасу (фотофакт)

У Тернополі водій маршрутки працював із підробленими документами

Інспектори виявили на Тернопільщині громадян, які знищували червонокнижні рослини

Чортківська міська лікарня отримала комп’ютерний томограф за 18,4 млн гривень

У містечку на Тернопільщині горів гараж із автомобілем

У районах Тернопільщини розпочали вакцинацію від COVID-19

Нардеп від Тернопільщини запропонував ввести для аграріїв замість ліцензування пального – декларування.

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Так приходить весна (фото)

Фотофакт
Одна з лікарень Тернопільщини показала вміст оновленого бебібоксу (фотофакт)

Відео Анонс
У Тернополі покажуть виставу, присвячену відомому українцеві (відео)

Мер Чорткова: «На заняття з плавання будемо безкоштовно возити дітей зі всієї громади»

Містечко на Тернопільщині хоче відновити залізничне сполучення зі столицею

Ціни на АЗС Тернопільщини знову поповзли угору

На Тернопільщині заблокували 4 сайти, через які продавали підроблену горілку

Тернополяни своїми копійками можуть допомогти добрій справі

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Про огорожі мовою тіней (фото)

На Тернопільщині підприємство незаконно зрубало дерева

Жінка, яку побив співмешканець-ревнивець, померла

15-річна тернополянка потрапила під колеса таксі, бо переходила дорогу на червоне світло

Юні спортсмени з Тернополя довели у Києві, що з ними варто рахуватися

На Тернопільщині горів будинок

Сьогодні без водопостачання частково залишатиметься місто Ланівці 

Банда, що грабувала «валютчиків» у Тернополі, постане перед судом

На Тернопільщині з кожним днем кількість хворих на коронавірус все більше зростає

Кременецька поліція розшукує жінку, яка має психічні розлади (фото)

Роботи на всіх фронтах: чим займаються і що планують комунальники у Чорткові

Це цікаво
4 березня в історії Тернопільщини

3 Березня 2021, Середа


Погода
Погода в Тернополі 4 березня

Одна з громад Тернопільщини оголосила конкурс на керівну посаду

Пішохідний міст за 12 мільйонів гривень скоро стане власністю громади Тернополя (фото)

У Тернополі за лютий оштрафували майже 500 водіїв, а 100 автівок опинились на штрафмайданчику 

Тернопільщина посіла 8-ме місце в Україні, хоча влітку прогнози були песимістичними (фото)

Нове медичне обладнання на мільйони гривень отримали на Тернопільщині завдяки друзям з Америки 

Тернопіль має на кого рівнятися

Мандрівки Тернопільщиною. Змінні та константи Теребовлі (фото)

Коли пишеш про містечка, прагнеться вилущити суть, котра робить їх привабливими, розрахувати силу їхнього притягання. 

Перебираючи спогади, думаєш — можливо, все через відчуття затишку, розлите тут, як ранішні тумани, або через простір, чий відбиток зарився, як сом, у спогади, й провадить автономне життя, котре немає майже нічого спільного з місцем реальним.

Власне старі міста, насичені деталями, дещицями та елементами, мають силу, сказати б, самовідтворення у пам’яті та автономного у ній проживання. Варто побувати в будинку із рипливими дерев’яними сходами, як у пам’яті раз по раз зринатиме їх образ, обростаючи деталями, набираючи нових ознак. І вже не ти відкриваєш місто, а воно пізнає тебе.

А ще складність (чи то пак радість) віднаходження причин замилування містечками в тому, що кожного разу поруч із місцями, куди повертаєшся з приємністю та настирливістю, з’являються нові.

 Тож доводиться просто визнати, що є місця, де особливо добре й куди хочеться повертатись.

Я зробила такий довгий вступ, аби спробувати пояснити — і собі теж — чому раз по раз їду до Теребовлі. Це ж бо маленьке місто, де більшість всього бачена, а я ходжу, намотуючи лігатури, одними й тими ж вулицями, зазираючи в одні й ті ж під’їзди, і в усіх тих нав’язливих описах чуюся, наче апологетка дескрипцій щита Ахілла.

Загальні складові мандрівки до Теребовлі незмінні — автовокзал, підзамче, центр, (опціонально) віадук і знову автовокзал.

Ця схема ні про що не говорить, як ні про що не говорить історична довідка про місто. Головне — як піщинки, котрі тікають крізь пальці, відміряючи час. Це не стільки те, що реально існує, скільки відчуття, тонка межа між є та нема. Між присутністю і відсутністю.

Це подих того, хто був у місці за мить до тебе. Цей хтось розклав білі серветки на підвіконні міжвоєнного будинку, набрав води у слоїк і поставив у нього півонії. Поки я приїхала, квіти встигли згубити частину пелюсток. Але й так красиво. Краса ж бо змінна та зникненна.

А є речі сталі (відносно) як ось вид з вікна. Я знаю будинок із вікнами-ілюмінаторами, з яких видно ратушу. Це — незмінне. Ратушу зараз ремонтують — а ось це перебутнє. А ще в тому ж під’їзді стояла стінка (здається, так це називається) з дзеркалом. Років зо три чи й чотири, коли бувала тут, фотографувалася біля неї. Тепер люстро закрили іншою стінкою. Так само сталі балконні галереї, на котрих тріпотить білизна, здається, вписані в місто та нікуди звідси не підуть. Одяг, котрий сушиться просто неба, особлива складова містечок. Ознака їхньої відкритості. Простір приватний ніби розширюється тим лопотінням, ще трохи — й сорочки та футболки полетять, щоби розім’яти крила. Або їхні тіні. Властиво, вони живуть своїм життям. Ось тінь від светра намагається сягнути рудиментарної поштової скриньки. Спустілі, вкриті іржею, покинуті, вони такі собі речі, замкнені на собі, проте налаштовані на діалог, тому не зникають. В одному під’їзді їх цілий ряд, на частині написано “пусті”.

Але місце ніколи не спустіє, бо повне деталей. Цим балясинам уже понад сто років, — думається, коли пірнаю в черговий під’їзд. Дерев’яні, вони розкішно риплять. Або інше дерево, живе — бузок біля одного з будинків підзамча. Якось побувала тут, коли він цвів — сецесійна вілла запнута трунком і заколисана в шумі листя. А ще ось кілька деталей — двері, завішені білим тюлем, великі вікна, черепиця. Цього разу розглядала співжиття старого дерева та огорожі. Стовбур вріс у метал. Тепер одне від одного не відрізниш.

Так само й ти просочуєшся крізь місто, майже як пісок крізь пальці, й на певний момент стаєш не просто його постояльцем, а таки мешканцем, його частиною.

Анна Золотнюк

Фото авторки

182

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора