Оксана Бучко

Тернополяни для успішного навчання мають подбати про дещо важливіше, ніж IQ

emotional-inteligence-5

Вибір правильних методів, правильних вчителів і правильних захоплень у відповідності до явно виражених талантів все ж не допомагають деяким дітям сприйняти матеріал. Якщо емоційний фон є неправильним, крізь нього не може пробитись жодне слово чи дія педагога. Вагомий вплив на це робить атмосфера, створена в сім’ї.  Тож тернополянам варто зрозуміти, що таке емоційний інтелект та як  вони можуть допомогти сформувати його своїм дітям.

Емоційний інтелект створюється вже у ранньому віці, причому несвідомо. Таке навчання відбувається в емоційні моменти. І навіть якщо дитина, яка не має правильного спрямування від батьків щодо своїх емоцій, стане професіоналом своєї справи завдяки наполегливому навчанні, у більшості випадків вона не зможе бути хорошими командним гравцем та лідером.

Три типи помилок батьків щодо поведінки з емоціями дитини зауважує психолог Джон Готман, пишуть на rescentre.org.ua.

- Батьки, які відкидають емоції. Вони роблять вигляд, що переживання дитини - це дрібниця, намагаються відвернути дітей від них.

- Батьки, які не схвалюють емоцій. Вони сприймають негативні емоції як неправильні та часто карають дітей за них.

- Батьки, які не втручаються. Вони бачать дитячі емоції, але не знають, як допомогти дітям, тому роблять вигляд, що нічого не відбувається.

Психолог  радить батькам:

- Якщо дитина зробила щось небажане, дайте коментар вчинку і ваших почуттів. Наприклад: «Я хвилююся, коли ти не піднімаєш слухавки» замість: «Ти жахливо себе поводиш».

- Покажіть зацікавленість в проблемах дитини і беззастережну підтримку. Постарайтеся знайти приводи, щоб похвалити його, а не те, за що можна насварити.

- Намагайтеся зрозуміти, яку емоцію відчуває дитина. Пам’ятайте, що у дитини не такий багатий словниковий запас і життєвий досвід. Вона може просто не розуміти, що саме її засмучує. Тому питання: «Що трапилося?», може залишитися без відповіді. Краще вистежити ґрунт навідними питаннями: «Ти не сильно втомився?», «Я бачу, що тобі погано, може, тебе образив однокласник?». Вислухайте відповідь дитини і допоможіть їй описати словами свої почуття .

- Обговоріть з дитиною, як можна вирішити її проблему зараз і що можна зробити, якщо вона повториться.

Найкращий ефект у розвитку дитячого емоційного інтелекту буде у батьків, які самі мають його у правильно розвинутій формі.

– Буває, що дитина лише хоче яскравих картинок і пісеньок, зовсім не вдумується у зміст почутого, автоматично може повторити слова, але не запам’ятовує їх, – розповідає тернопільська викладачка Ірина. – Це не означає, що дитина має такий темперамент. Найчастіше у сім’ї своїх емоцій не контролюють батьки, не передають правильного розкладу, правильної атмосфери затишку, спокою, не подають цікаво навколишній світ. Якщо батьки зриваються на дитині або не ставлять рамки дозволеного – вона не зможе тримати рамки при вчителеві. Тоді уроки перетворюються з подачі та засвоєння навчального матеріалу в заспокоєння і боротьбу з емоціями. А це робота як мінімум психолога, не викладача.

Дорослим можна звернути увагу на те, що їхні емоційні рішення щодо дитини і загалом контрольовані мигдалеподібним тілом у мозку, так званим емоційним розумом. Він надсилає сигнали при стресових ситуаціях значно швидше, пояснює автор книги «Емоційний інтелект» Деніел Гоулман, який раніше працював редактором колонки новин у сфері науки у The New York Times. Але ці сигнали при тривалішому часовому проміжку повинні пройти ще неокортекс – мислячий мозок. Якщо ж людина не дає часу на це, можуть статись так звані піратські захоплення емоційні – емоційні вибухи, які ведуть до необдуманих, а часом і непоправних дій.

На фоні нестачі функціонування неокортексу батьки є емоційними, що не приносить плюсів ні їм самим, ні дітям – дітей це руйнує. Завжди буде легше вилити на малюків гнів і злість, тільки ніколи це не дасть результатів. Дуже часто ефект бенгальського вогника у собі люди вважають оригінальною особливістю характеру, тоді як цей вогник потрохи палить усі можливі здобутки. Часто причиною такого ефекту є відсутність відпочинку, коли організм не оновлюється, мозок перестає бачити вирішення проблем і природно для нього вибухає. Тож психологи рекомендують задля своєї успішності у графік обов’язково включати відпочинок, який забирає час заробітку, але і звільняє людей від неефективної роботи та емоційного вибуху із наслідками для здоров’я.

Поставивши на місце свій власний емоційний інтелект, дорослі можуть розвивати його у дітей за допомогою різноманітних вправ, які можна знайти на ranok-school.com.

«Скринька емоцій» для дорослих це уявна скринька, а разом із дітьми можна зробити справжню. Це буде так звана «скринька щастя», куди слід покласти все, що асоціюється з щастям п’ятьма органами чуття: візуально, на слух, смак, нюх та дотик, - і у важкі моменти діставати це звідти. Для дитини, наприклад, це може бути:

-зір - улюблена або бажана іграшка,

-слух - мамина колискова,

-смак - морозиво,

-нюх - запах ялинки й мандаринів,

-дотик - пухнасте кошеня.

«Компас емоцій» гра, що дуже добре розвиває емоційний інтелект, вона не лише знайомить дитину з різними почуттями, а й демонструє, у якій ситуації людина відчуває те чи інше. Її суть от у чому: існує набір карток, на кожній із яких написане одне почуття (наприклад, радість, цікавість, страх, сум, здивування, злість, довіра тощо). Кожний отримає по такому набору. Потім один із гравців придумує ситуацію й обирає емоцію, яку він відчуває під час цієї події. Він кладе картку в центр написом донизу й загадує цю ситуацію, а решта гравців мають відгадати, яку емоцію вона викликає у гравця.

Дітям важко висловлювати свої емоції, а в грі вони легше їх розкривають. Так, наприклад, до ситуації «1 вересня» мати може обрати картку із написом «радість», а дитина обере «страх».

Батькам першокласників психолог радить розповідати «тактильні казки». Слід покласти до сумки різні на дотик предмети (щось пухнасте, колюче, те, що шелестить, рідину у флаконі тощо), зав’язати дитині очі пов’язкою й розповісти казку, дістаючи кожний предмет і пропонуючи його на дотик дитині. Такі казки знімають стрес у першокласників, а також формують унікальний контакт між дорослим і дитиною.

І взагалі казкотерапія, на думку психологів, дуже важлива для формування в дітей емоціонального інтелекту. Адже слухаючи казку, дитина має змогу прожити ті емоції, які проживає герой. Таким чином можна добре попрацювати зі страхами, наприклад.

Також про чотири способи формування емоційного інтелекту пише Анна Партрідж Едукатор - шкільний учитель, мати трьох дітей, письменниця – на empatia.pro.

-розпізнавати емоції та пояснювати причину;

-показувати свої емоції, дати зрозуміти без звинувачень наслідок поведінки дитини;

-впізнавати і обговорювати атмосферу вдома;

-впізнавати і обговорювати атмосферу поза домом.

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео