Про те, яким був 2020 рік для Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини кореспондент «Терену» попросив розповісти директора Центру Марину Ягодинську.
– Рік, що минув, став для нас роком підбиття етапних підсумків нашої роботи з вивчення та популяризації культурної спадщини Тернопільщини. Зокрема, ми завершили, мабуть перші в Україні, повну інвентаризацію пам’яток та об’єктів різнопланової культурної спадщини, доїхали майже до кожного села області, на власні очі побачили те, чим може гордитися наша область, зробили геолокацію майже всіх об’єктів.
– Про що конкретно йдеться?
– Це і пам’ятки археології – городища літописних міст, поселенські та поховальні об’єкти, архітектури – палаци, замки, церкви, костели і монастирі, історії – свідки подій, пов’язаних з світовими війнами, національно-визвольними змаганнями.
– Що нового було виявлено під час такої широкомасштабної роботи?
– Під час інвентаризації вже відомих та традиційних пам’яток – археології, історії, архітектури, сучасного монументального мистецтва нами був піднятий та введений у науковий та пам’яткоохоронний обіг цілий пласт нових цікавезних об’єктів (і знову, вперше в Україні) – сакральної скульптури.
– Йдеться про так звані «фігури?
– Не тільки. Так, наша область багата на скульптури Матері Божої, Ісуса Христа, різних святих. А є ще й скульптурні композиції та хрести – на честь скасування панщини, «Святої Тверезості», офірні, в пам’ять загиблих від різних хвороб, моровиць та пошестей – чуми, холери, тифу тощо.
– Скільки ж вдалося інвентаризувати таких сакральних пам’яток?
– Ми взяли на первинний облік 862 об’єкти ХVІІІ – першої половини ХХ ст. по цілій області.
– Після цього, напевно, головне завдання – доступно донести до широкого загалу таку інформацію?
– Безумовно. І, скажу відверто, цю проблему допоміг вирішити грантовий проєкт Українського культурного фонду «Культура в часи кризи: інституційна підтримка».
– У чому суть такого проєкту?
– Власне – популяризація сакральної спадщини нашого краю. У цьому контексті запланували розробити власний сайт, відкрити виставку про сакральну скульптуру області, розробити 9 паспортів на об’єкти культурної спадщини Тернопілля.
Всі завдання ми виконали. Зокрема, для виставки «Сакральна скульптура Тернопільщини» розробили 20 банерів і готові були її провести у звичному для виставок форматі – спілкуючись з відвідувачами. На жаль, наразі через пандемію ми не можемо зробити це повноцінно для широкого загалу.
– Який же вихід?
– Розробили варіант віртуальної виставки, де запропоновано для огляду прекрасну скульптуру Тернопільщини ХVІІІ – першої половини ХХ ст. Захід відбудеться завдяки грантовій підтримці Українського культурного фонду. Наразі, можна переглянути скомпоновану віртуальну виставку у відеоряді світлин.
– І наостанок. А чому установа, яку Ви очолюєте – Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини – вирішила привернути увагу громадськості саме до сакральної скульптури?
– Ідея створення проєкту, який би охопив усю сакральну скульптуру Тернопільщини, включаючи давні хрести, як сакральні символи, виникла уже давно, ще у 2003 році, коли працівники Тернопільського обласного центру охорони культурної спадщини (тоді ще Інспекції) на виконання обласної Програми збереження культурної спадщини розпочали суцільну інвентаризацію пам’яток області.
– Чим же був продиктований інтерес, зокрема, саме до кам’яної сакральної скульптури?
– Тут, напевно, є кілька чинників. По-перше, багато з таких пам’яток під дією руйнівних природних факторів нищаться, тому дуже важливо зберегти їх для нащадків хоча б у світлинах.
По-друге, мешканці багатьох сіл, містечок і міст задля надання фіґурам «естетичного вигляду» десятками років забілюють їх так, що втрачаються риси обличчя, основні деталі одягу, атрибуція. Ще кілька таких побілок і скульптури перетворяться на безликих святих, яких буде неможливо ідентифікувати.
По-третє, багато скульптур, які були в свій час поруйновані, зараз відновлюються. Це добра справа, але часто це робиться непрофесійно. Тому саме світлини можуть зафіксувати хоча б ті автентичні елементи, які збереглися.
І, нарешті, найголовніше – скульптура і сакральні символи, зібрані воєдино, наочно демонструють духовну культуру українців і характеризують нас, як цивілізовану націю, що живе за певними принципами і є складовою християнського світу. Оглянувши наш фотокаталог на сайті та у віртуальній виставці світлин, кожен скаже: Ми – частина європейської культури і нам нікому і нічого не потрібно доводити.
Фото Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини
427
