Музейниці з Тернопільщини зберігають класичний рецепт куті
Співробітниці Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігають класичний рецепт місцевої куті.
Про це повідомляє «Суспільне».
Головну різдвяну страву починали готувати ще напередодні Святвечора.
За словами завідувачки відділу обласного краєзнавчого музею Наталії Українець, спочатку господині йшли в клуню, брали решето, насипали собі змолоченої пшениці й очищали її від полови. Очищене зерно висипали в ступу, били товкачем, додавши води. Далі пшеницю просушували та ще раз чистили.
За день до Святвечора кутю замочували на ніч. Вранці горщик ставили в піч - тут пшениця мала бути 2-3 години. Вона мала впарюватися, її не можна було помішувати ложкою.
- Тим часом готували мак. Заливали кип’ятком, макітру закривали, залишали на 15-20 хвилин. Зливши зайву воду, бралися його розтирати. Кожну зернинку маку треба розтерти макогоном до стінок макітри, так щоб зернинка побіліла й пустила молочко, – розповіла наукова співробітниця музею Леся Сута.
Коли два інгредієнти куті – пшениця та мак були готові, їх змішували разом. До куті додавали горіхи.
- Вони символізували родючість, розум, плодючість і добробут. Подрібнювали горіхи за допомогою качалки та полотняного мішечка. Потім їх висипали в кутю, - розповіла наукова співробітниця Оксана Гулик.
Також до куті додавали мед.
- На території нашого краю кутя була густою, помірно густою і рідкою. Густину регулюють ситою, тобто цукровим сиропом. А на півночі нашої області розріджували кутю за допомогою узвару. Його варили з сушених яблук, груш, слив та вишень, – повідомила Оксана Гулик.
Кутя – це та страва Святвечора, яку куштували першою зі всіх страв.
Фото з сайту Суспільного
