Один птах із майже пів сотні, що трималися берега Дністра в районі нижнього парку в Заліщиках, був окільцьований в угорському місті Komarom-Esztergom, що на межі з Чехією.
Про це науковці дізнались, отримавши відповідь з Українського центру кільцювання на наш запит з повідомленням номера кільця. Цього лебедя закільцювали у лютому 2017 року, коли йому було вже понад два роки. Ще кілька разів до 18 лютого 2017 року цього птаха спостерігали за місцем кільцювання, після цього ніякої інформації про його переміщення не було.
Тернопільські науковці теж окільцювали п’ять птахів із тієї зимової групи.
Може колись отримаємо звістку про їхні мандрівки світом. Хоча надія невелика, бо за статистикою зі ста окільцьованих птахів зворотня інформація буває лише про трьох-чотирьох. Сучасні цифрові технології дають фантастичні можливості дослідження міграцій птахів. Чимало нового вчені дізнались, використовуючи мікро-GPS-трекери, які прикріплюють до тіла птаха і дають можливість відслідковувати переміщення в режимі реального часу. Часто інформація про перебування птахів доступна на різних ресурсах on-line, - йдеться у повідомленні на сторінці національного парку.
У попередні роки, зокрема, один птах із групи з двохсот лебедів, що зимували 2017 року на Дністрі поблизу села Вільховець, був окільцьований на річці Вісла у центрі польського Кракова. Цей факт пояснив, чому деякі групи лебедів не бояться людей.
Вони беруть корм ледь не з рук. Це птахи, які гніздуються на водоймах Європи, часто у межах великих міст. Там вони звикають до присутності людей, як і інші птахи, що живуть в урбанізованому середовищі.
У 2015 році до Парку надійшла інформація під польських учених, що один із лелек з таким приладом чомусь надовго зупинився біля села Дзвиняч, що на Тернопільщині.
На вказаному місці науковці знайшли мертвого птаха, що найімовірніше загинув від контакту з повітряними лініями електропередач. Цей факт показав, що уже на початку серпня у наших краях перебувають пролітні зграї білих лелек з півночі Європи.
Фото зі сторінки Національного природного парку «Дністровський каньйон» у фейсбуці
