З дрібного ківі можна виготовляти не лише джеми, варення та соки, але й алкоголь.

Про це у коментарі для AgroPortal.ua розповів фермер з Ужгорода Генріх Стратон.

Зокрема, він виготовляє два види алкоголю: ківовицю — напій, який утворюється після дистиляції, та ківіскі, яке витримує в діжках близько року.

«Це поки не бізнес, це — можливість, результат експерименту, так би мовити. Я зараз закладаю додаткові площі під фруктом — і коли буде великий вихід продукції, можливо, я робитиму це не лише для себе, а й отримаю ліцензію чи працюватиму з іншими підприємцями», — зазначає він.

Фермер виготовляє напої з фрукту власного сорту під назвою Карпат Стратона Валентайн. Нині завершує роботу над селекцією Аурум Карпат Стратон — жовтоплідного ківі.

Також Стратон додає, що, на його думку, в Україні склалися дуже сприятливі умови для ведення органічного бізнесу, що стосується саме ківі.

«У нас не потрібно обробляти плантації отрутохімікатами від шкідників і хвороб. В Україні їх немає у порівнянні з державами з субтропічним кліматом. Наприклад, як Нова Зеландія, де ківі вирощують традиційно. Там практично немає екологічно чистого продукту», — підсумовує фермер.

Він вважає, що у цьому випадку Україна має гарний потенціал щодо експорту ківі.

В умовах нового клімату експерти радять вирощувати ефіроносні культури

Зона ризикованого землеробства в Україні зміщується на 200-300 км на північ, а це потребує змін видової і сортової структури посівів культур, строків посіву і густоти рослин.

Про це повідомив професор Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук під час конференції «Український трав’яний бізнес», організованої Фондом «ЛАСКА» за фінансової підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, пише agroportal.ua.

Михайло Федорчук відмітив, що у найближчі 10 років зима буде такою ж теплою, як цього року. Ростуть суми ефективних температур, і сільгоспвиробникам потрібно шукати нові культури. У нашому новому кліматі себе чудово почувають ефіроносні культури.  Експерт вважає, що за таких умов шавлію лікарську аграрії можуть вирощувати, як люцерну.

«Наприклад, сорт Шанс має середню врожайність п/с сировини (листя) 21,2 ц/га, насіння — 3,1 ц/га, вміст ефірної олії у сировині становить 1,8%. Ефірна олія містить понад 20% камфори. Маса 1000 насінин 8,0 г», — зазначає Михайло Федорчук.

9fadbb0--------------2

За його словами також можна вирощувати шавлію мускатну, що інтродукована в Україну як перспективна харчова пряносмакова культура. Шкідниками та хворобами вона не пошкоджується. Є цінною ароматичною культурою, що використовується в харчовій та переробній промисловості у свіжому і сухому вигляді. Урожайність зеленої маси — 22,0-25,0 т/га, насіння — до 400 кг/га. Шавлія належить до посухостійких рослин, разом з тим вона чутлива до зволоження, особливо в період проростання насіння. Вона поглинає води в 3,5, а плодова оболонка — в 40 разів більше за свою масу. До ґрунтів шавлія мускатна маловибаглива. Її можна вирощувати навіть на бідних кам'янистих ґрунтах, але кращими для неї є чорноземи і карбонатні суглинисті ґрунти, менш придатні легкі піщані.

«Ще одна цікава рослина — гісоп звичайний або лікарський. В південних регіонах гісоп може дати два врожаї сировини, для цього рослині після першого укосу потрібне зрошення та підживлення мінеральними добривами. В Миколаївській області середня урожайність зеленої маси гісопу лікарського у другий рік використання склала 26,5 т/га, сухої маси — 6,92 т/га», зазначає Михайло Федорчук.