Іменинники 30 червня на Тернопільщині

Цього дня народилися:

член ОУН, громадський діяч у Великій Британії Василь Воронович-Острога (1923 р., с. Вербів, нині Бережанського району – 19. 02. 2002 р., м. Лестер, Велика Британія)

вчений-економіст, доктор економічних наук, професор Олександр Дзюблюк (1971 р. н., м. Тернопіль)

музи­кант, скрипаль-віртуоз, аранжувальник, заслужений діяч мистецтв України Володимир Довбня (1954 р. н., с. Стара Могильниця, нині Теребовлянського району)

народний поет Василь Карачок (1870 р., с. Чернихів, нині Зборівського району – 12. 03. 1944 р., там само)

робітник, Герой соціалістичної праці Петро Кустра (1933 р., м. Тернопіль)

польський режисер і кіносценарист Ян-Еміліан Ломніцький (1929 р., м. Підгайці – 19. 12. 2002 р., м. Варшава, Польща)

громадський діяч, господарник, кандидат економічних наук Любомир Маланчук (1935 р., с. Кабарівці, нині Зборівського району)

правник, педагог, публіцист, громадський діяч Юліан Стечишин (1895, с. Глещава, нині Теребовлянського району – 24. 02. 1971 р., м. Саскатун, Канада)

вчений у галузі економіки, доктор економічних наук, професор Іван Фаріон (1947 р., с. Бурканів, нині Теребовлянського району – 13. 11. 2012 р., м. Тернопіль)

спортивний діяч Зенон Чорномідзе (1946 р., с. Колодіївка, нині Підволочиського району)

актриса Оксана Шимків (1977 р. н., с. Констанція Борщівського району)

Також 30 червня народилися: тернопільський балетмейстер, діяч культури Ольга Дацко (1956 р. н., м. Львів)

будівельник, господарський і громадський діяч Олександр Ягодинський (1935 р., м. Чита, нині Російська Федерація – 29. 07. 2003 р., м. Тернопіль)

30 червня 1649 р. козацько-татарське військо розпочало облогу Збаража. Сили шляхетського війська Речі Посполитої, за оцінками різних істориків, разом із слугами, обозними та цивільним населенням не перевищували 30 тисяч осіб, у т. ч. від 9 до 15 тисяч добре озброєних і досвідчених у військовій справі жовнірів, серед яких було 2000 кіннотників. Козацько-татарське військо з повстанцями становило 150–200 тисяч осіб. У місті, остерігаючись знищення з боку козаків і татар, знайшли притулок 6000 жителів довколишніх сіл.

 

На засіданні Головної Руської Ради (політична організація в Галичині) 30 червня 1848 р. було зачитано пропозицію з Чортківського циркулу, щоб циркуляри друкували українською мовою, зрозумілою для народу.

30 червня 1915 р. біля р. Гнила Липа, лівої притоки Дністра, відбулися запеклі бої, в ході яких російські війська, зазнавши поразки, змушені були відступити. За ними, втративши 10 вбитих, 30 поранених і 27 полонених, рушили на Тернопільщину й обидва стрілецькі курені.

30 червня 1941 р. в окупованому німецькими військами Львові уродженець Тернопільщини Ярослав Стецько урочисто проголосив Акт відновлення Української Держави, на Зборах також були присутні інші уродженці та жителі Тернопільщини, зокрема, - представник митрополита УГКЦ А. Шептицького, отець, доктор Йосип Сліпий; виступав редактор, видавець, громадсь­кий діяч Іван Вітушинський та ін. Повідомлення про проголошення у м. Львів Української Держави на чолі з Я. Стецьком та утворення місцевих органів самоуправління, котрі намага­лися встановити свій контроль над головними устано­вами Тернопільщини і Тернополя (староста Тернопільської області – В. Охримович, по­садники м. Тернопіль – С. Чумак, Голейко, О. Гринкевич) спровокувало репресії нацистів.

Цього дня у 1945 р. секретар ЦК КП(б)У К. Литвин надіслав у Тернопільський обком партії листа, в якому детально інструктував щодо ведення ідеологічної кампанії та організаційної роботи за ліквідацію УГКЦ. Повідомляв, зокрема, що "з метою організації роботи серед уніатського духовенства з переходу в православ’я в м. Львові створена так звана ініціативна група". Завдання партійних органів полягало в тому, щоб "сприяти православній церкві в роботі, яку вона буде вести з метою викриття греко-католицької церкви і переводу віруючих в православ’я, а також допомагати представникам ініціативної групи греко-католицької церкви проводити роботу».

30 червня 1945 р. під час облави в лісі поблизу с. Хмелева Теребовлянського району більшовики виявили криївку в якій перебувало 8 вояків УПА. Унаслідок бою загинуло 4 стрільців і 7 більшовиків.

Цього дня у 1947 р. поблизу с. Драгоманівка, нині Козівського району  під час бою з більшовиками (приїхали кількома автомашинами), щоб не здатися живими пострілялися окружний провідник «Шах» (Ярослав Бабій, 1914 р. н., с. Великий Говилів, нині Теребовлянського району), районовий провідник Козлівщини «Бескид» (Ярослав Дідик), районовий референт СБ «Тихий» (Ярослав Ткач), зв’язків «Тарас» (Петро Паламар), секретарка «Оля» (Ольга Стець) та районовий референт СБ «Сокіл» (Дмитро Ракуш).

 

 

 

Вибір читачів за тиждень

Відео