Для директора Гусятинського водоканалу Ігоря Бантроха голуби – не просто хобі. Він біля них відпочиває душею, пише Сільський господар.

Буває, прийду з роботи стомлений, а подивлюся на їхнє життя, на оцю вірність їхню голубину, і – заспокоююся, – каже Ігор Бантрох. – Моя любов до цих птахів з’явилася ще в дитинстві. У нашій родині ніхто не займався цією справою, тож я фактично став першопрохідцем. Коли був малий, завжди мріяв, що коли виросту, то обов’язково поселю на нашому подвір’ї голубів. Тоді я ще не знав, що розводитиму такі красиві породи. Двадцять років тому я навіть на картинках не бачив таких красенів. Тож коли з’явилася можливість, за першої нагоди придбав голубів.

Спочатку у дворі оселилися поштовики, павліни і дутиші. Потім чоловік почав відвідувати дедалі більше виставок-ярмарків у Тернополі, Івано-Франківську, Закарпатті, Львові, Хмельницькому. Познайомився з багатьма голубівниками. Згодом колекція пернатих друзів поповнилася англійськими дутишами, якубінами, кінгами, чехами.

Нині в Ігоря Бантроха понад шість десятків голубів. Для них господар спеціально облаштував підвальне приміщення з виходом у вуличний вольєр. 

Розводити птахів – справа не з простих. Та й коштують вони не дешево. За одного бувало доводилося віддати сто доларів. А ще треба врахувати корми. Вони мають бути збалансовані, адже птахи повинні рости здоровими і красивими. Тож купую для них кукурудзу, горох, вигу, просо, ріпак та соняшник. Голуби дуже турботливі батьки. Самка зазвичай відкладає два яйця. Пташенят висиджують по черзі з самцем упродовж шістнадцяти днів. Так само самовіддано вони вигодовують своїх діток, - каже чоловік.

Для голубів Ігор Бантрох і піклувальник, і ветеринар. Найпоширенішою недугою серед цих птахів є сальмонельоз. Завдання господаря – пильнувати та вчасно розпізнати хворобу.

А ще дбати про профілактику, – наголошує Ігор Бантрох. – Щовесни та щоосені голубів потрібно вакцинувати і пропоїти антибіотиками та вітамінами. Коли я лише розпочинав займатися цією справою, то одразу придбав книгу, з якої черпав усі знання про птахів. Також стали у пригоді поради інших голубоводів. Але найбільше я все-таки вчуся на власному досвіді. Щодня заходжу у голуб’ятник і спостерігаю за птахами. Якщо хтось із них ховається від сонця чи скулиться, одразу поміщаю в ізолятор і проводжу відповідне лікування. Я дуже люблю бути в товаристві своїх голубів. Від спілкування з ними отримую величезне задоволення. На пернатих красенів можна дивитися вічно. Бо голуб – це не просто птах. Це символ любові і посланець миру.

Фото Сільського господаря