Тема банкрутства колись відомого на всю Україну агрохолдингу «Мрія» уже тривалий час не сходить зі шпальт періодичних видань та телеканалів. Воно й не дивно, адже цей своєрідний український МММ наробив переполоху в ділових і банківських колах не лише Європи, а й за її межами. У результаті, постраждав імідж аграрної України та й власники земельних паїв сьогодні залишись у підвішаному стані.

Найбільшою несподіванкою для Тернопільщини став поки що не до кінця зрозумілий інтерес мільярдера Ахметова до родючих земель нашого краю. Небезпідставний висновок напрошується із кадрового призначення у «Мрії». Сьогодні її очолює нещодавній топ-менеджер донецького багатія, такий собі Саймонд Чернявський, який у нього відповідав за аграрний бізнес. Зазвичай, випадковості у таких справах не буває.

Метушливе пояснення обласної влади про те, що це, мабуть, випадковість, виглядає не зовсім переконливим. Особливо на фоні того, що Ахметов втрачає свій металургійний бізнес і цілком природно, проявляє інтерес до аграрного бізнесу, а, отже, до  щедроврожайних галицьких чорноземів. Тим паче, що останнім часом високопоставлені дійові особи з Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів офіційно заявляють про неминучий продаж землі найближчим часом.
Поза сумнівом, землю будуть купувати ті, хто володіє потужним фінансовим ресурсом. Цього не зможуть собі дозволити аграрні підприємства Тернопільщини. Тому що через здорожчання паливно-мастильних матеріалів, міндобрив, засобів захисту рослин, а тим паче техніки переважна більшість із них втратила свої обігові кошти і не має фінансів для забезпечення виробництва. Виглядає, що зовсім скоро українська земля належатиме товстосумам, яким, звичайно, не буде жодного діла до долі українського села.

З часу проведення наради в облдержадміністрації з керівниками господарств області пройшов уже тиждень. Втрачається дорогоцінний час, щоб засіяти пустуючі поля «Мрії», але, на жаль, далі розмов і прожектів справа так і не зрушилася з місця.
 А тим часом, «Мрія» нав’язує господарствам Тернопільщини ідею суборенди необробленої землі, знаючи заздалегідь, що це є юридичною маніпуляцією. Для менеджменту агрохолдингу головне, щоб ця земля, не без допомоги влади, таки залишилась за «Мрією». Адже її купівля-продаж не за горами.

Тож власникам земельних паїв варто добре обмізкувати облудливі обіцянки маститих маніпуляторів у листівках, аби, не дай Боже, селяни не втратили свою землю.