У час пандемії проблема насильства стала ще більш актуальною. Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родина» (Тернопіль, вул. Коновальця, 18) оперативно надає допомогу тим, хто зіткнувся із такою проблемою. Найголовніша із можливостей установи жертвам домашніх насильників – це проживання і харчування у цьому центрі деякий час. Тому усіх потребуючих допомоги керівниця закладу, психологиня Олена Нагірна закликає не ігнорувати таких проблем.

За її словами, з початком пандемії кількість звернень щодо фізичного насильства зросла на 20 %. А загалом, від січня у центрі уже проживало 20 клієнток. Протягом року цифра сягає до 50-ти осіб.

– У нашому закладі можна проживати 3 місяці, – розповідає Олена. – За цей час можна вирішити побутові питання. Тому жінкам не потрібно боятися заявити про проблему. Ми співпрацюємо з  мобільною групою поліції та з працівниками із надання безоплатної правової допомоги. Попри те, варто зазначити, що часто клієнтки не хочуть доводити справи до кінця, бо страх бути осудженими чи самотніми перемагає.

У той же час, керівниця центру відзначає, що переважно ті жінки, які звертаються за допомогою, є у жахливому стані. Це свідчить про те, що легкі форми насильства замовчують,  психологічне насильство не вважають насильством взагалі, також не розуміють наслідків для дітей такої поведінки у сім’ї.

– Психологічне, економічне насильство найчастіше не вважають проблемою, – продовжує Олена. – А от жінки часто приходять до нас  уже з вибитими зубами. Коли запитую, як діти проживають у таких обставинах – кажуть, а діти – маленькі, вони не розуміють. Але коли я проводжу психологічну діагностику, дитина малює сім’ю у темних кольорах, пояснюючи свою тривожність і кажучи уже у віці 8-10 років про небажання одружуватись. Вони асоціюють сім’ю з агресією і побиттям, і цей стереотип буде швидше за все важко розбити у дорослому віці.

Тож Олена Нагірна радить, як можна розпізнати насильника на початку знайомства:

– Багато хто дивується і не розуміє, як жінки можуть дозволити стосовно себе подібне ставлення. І, дійсно, ті, хто з таким жодного разу не стикався, впевнені, що побутове насильство від свого партнера схильні терпіти лише слабохарактерні люди. Але як показує практика, не все так просто, адже жертвами насильства можуть стати навіть впевнені в собі і вольові жінки.  

Відбувається це тому, що більшість з них не знають, за якими ознаками розвиваються такі відносини і вважають, що насильство можна розпізнати з самого початку його прояву. Але тут є безліч відтінків і проявів, аж ніяк не завжди це одні тільки побої. Тому вкрай важливо знати і розуміти, які дзвіночки в поведінці партнера означають прояв насильства. Це насамперед:

• Яскраво виражений негатив стосовно свого колишнього партнера. Особливо якщо це відбувається постійно і людина стверджує, що вони розлучилися через те, що він «нібито» розпускав руки. Як правило, це і була справжня причина розриву відносин.

• Занадто нав’язлива допомога і щедрість. Таким чином партнер може поставити вас у незручне становище або змусити відчути себе йому чимось зобов’язаною. Одним словом, доставити дискомфорт, що є поганим знаком.

• Надмірний контроль і вирішення за вас усіх питань. Особливо, якщо він починає дратуватися при вашій відмові в погодженні з його планами.

• Неповага і зневаг інтересів партнера. Адже це свідчення того, що партнера не вважають за особистість, і надалі цілком може початись проявлятись агресія, злість і навіть фізична розправа.

• Схильність до серйозної залежності. Особливо небезпечні: ігроманія, наркотична та алкогольна залежність. Тому, якщо вашому партнерові не вдасться отримати бажаного, він цілком може поводитися неадекватно, аж до побиття або навіть вбивства.

Тож насильство потрібно долати усіма можливими способами, підсумовує керівниця центру «Родина». Шляхи подолання домашнього насильства: не мовчати, знати про власні права та алгоритм дій, профілактика, впровадження кримінальної відповідальності.

Також на «Терені» можна більш детально ознайомитись із наслідками виховання дитини тиранічним способами.

Фото з архіву Олени Нагірної