Наша соціальна справедливість як дишло, особливо, коли йдеться про розподіл землі. Інколи беззахисні краяни не можуть приватизувати кілька соток землі, а ті, що вміють усе «рішати», преспокійно приватизовують по кілька гектарів воістину золотої земельки…

Мова йде про землі Бучацького заводу «Астрон». Колишні працівники та акціонери підприємства понад 20 років на засадах суборенди використовують земельні ділянки, які «Астрон» отримав в користування від Заривинської сільської ради. Ділянка площею у 23 га – колишнє летовище. Працівники ж отримали для ведення городнього господарства всього 5 га (50 колишніх працівників та акціонерів - по 10 сотих).

«Завод функціонував  ще за Радянського Союзу під назвою виробниче об’єднання металовиробів. Як і належало, кожне велике підприємство займалося відгодівлею тварин. Для цього спочатку нам виділили землі у самому Бучачі, та згодом запропонували іншу ділянку площею у 23 га, що належала до Заривинської сільської ради, але була поза межами населеного пункту, – розповідає перший директор ЗАТ «Астрон» Олексій Гойняк. – Ця ділянка колишнє летовище, яке функціонувало ще за воєних часів. Відповідно ми викликали саперів, а згодом окультурили ділянку: повивозили каміння, сміття. Частина землі – 5 га, була передана у користування працівникам і акціонерам заводу. Люди засаджують свої 10 сотих городу вже протягом 20 років, але і їх хочуть забрати».

Із 2013 року з ініціативи в.о. директора Івана Рибака бучачани намагалися приватизувати городи, однак виявилося, що за їхні гроші це зробив сам пан Рибак, прибравши до рук не лише людські городи, але й усі 23 га, що були в користуванні заводу.

Керуючись «законом», чоловік оформив по 2 га на всіх членів своєї родини та найближчих друзів.

«Астрон» орендував землі Заривинської сільської ради. Договір про користування  був підписаний на 49 років.  У квітні 2013 року відбулося зібрання людей, які мають городи. Нас зібрав в.о. директора «Астрону» Іван Рибак та наголосив на необхідності негайно зібрати кошти для погашення заборгованості перед Заривинською сільською радою за використання нами тих 5 га землі. Мова йшла, що в разі погашення заборгованості ми зможемо приватизувати город. Отож люди зібрали по 200 гривень і почали готувати відповідні документи на приватизацію. Весь цей час Іван Іванович тішив нас обіцянками, що скоро будуть всі документи. Але цього року під час весняно-польових робіт ми дізналися, що земля приватизована. Більше того, ділянку, яку ми обробляємо, приватизував пан Паращув, який немає жодного відношення до Бучача», – розповідає колишня працівниця заводу «Астрон» Надія Велищук.

Люди почали бити на сполох, коли новий власник обкопав городи ровами так, що зараз на ділянку неможливо зайти. Бучачани подалися за допомогою до місцевого антикорупційного комітету, керівництво якого активно відстоює інтереси громади. З відповідною заявою люди звернулися і до Генерального прокурора України Віктора Шокіна, але… цю справу доручили розслідувати прокурору Бучацького району Миколі Нестору.

«Виявляється, коли треба було погасити борг, то люди гроші здали, а наш керівник Іван Рибак від землі відмовився. Відповідно вона автоматично перейшла на баланс Бучацької РДА. Тодішні чиновники землі забрали і продали. Ми ж уважаємо, що колишній голова Бучацької РДА В. Савка, керівництво заводу «Астрон» та, ймовірно, голова Заривинської сільської ради допустили зловживання службовим становищем. Адже ми користувались городніми ділянками понад 20 років і згідно з чинним законодавством користуємося першочерговим правом їх приватизації», – продовжує пані Надія.

Вочевидь, землі роздали за домовленістю, адже серед прізвищ нових землевласників – вся родина в.о. начальника Івана Рибака та його перший заступник Ярослав Шептицький (див. документ).

Важливо, що ця ділянка знаходиться обабіч об’їзної Бучач - Івано-Франківськ, тобто місце ідеальне для розвитку готельно-ресторанного бізнесу. А там, де є можливість "косити бабло", про людей вже ніхто не думає.

Однак і бучачани просто так не здадуться, адже 10 сотих землі для багатьох із них є єдиним способом прогодувати сім’ю. Відтак громада готує позов до суду.