Володимир Крутевич – молодий художник із Кременця. Він пише картини і виставляє їх на аукціон. Виручені кошти передає Збройним Силам України. Історію хлопця розповіли на сторінці Сільського Господаря.

Малювати Володимир почав ще в ранньому дитинстві. Мистецькі задатки помітив його батько і напророкував синові творче майбутнє.

За словами тата, який теж, до речі, є художником, коли я був ще зовсім маленьким і лише вчився ходити, одного дня добрався до його кабінету, взяв до рук пензля і почав по-своєму малювати, – розповідає Володимир. – Побачивши мій витвір, батько похвалив мене і сказав, що коли виросту, то стану також художником. Звісно, тоді це були малюнки, на яких я зображував свій дитячий світ. Доволі серйозні роботи з’явилися у старших класах.

Свою мистецьку діяльність Володимир Крутевич умовно ділить на кілька періодів. У першому він – творець портретів, які зображував простим олівцем. Юний художник не просто відтворює образ, а розкриває внутрішній світ героя в його індивідуальній неповторності. Згодом на своїх полотнах Володимир зображував пам’ятки архітектури древнього Кременця. 

Чи не найулюбленіша тема молодого митця – пейзажі. Їх він малює з натури.

Мені пощастило жити серед казкової природи Кременеччини, – каже Володимир. – До лісу – рукою подати. Там я і люблю працювати. Природа надихає мене творити і передавати в картинах її велич та неймовірну красу.

Після закінчення школи Володимир вступив до Міжрегіональної академії управління персоналом на спеціальність «Державне управління». Зараз він навчається на другому курсі. Це був його свідомий вибір. Хлопець зі шкільних літ цікавиться історією України, постійно стежить за її політичним та економічним життям. Проте при найменшій нагоді бере до рук пензля і починає творити.

У зв’язку з війною навчання в академії дистанційне, тож я повернувся до Кременця, – розповідає Володимир Крутевич. – У перші дні став волонтерити: розвантажував машини з гуманітарної допомогою. А потім я вирішив малювати картини, продавати їх на аукціоні, а отримані кошти перераховувати для Збройних Сил України. Нині кожен із нас по-своєму воїн. Моя зброя – це пензель і полотно. Вони також може приносити користь моїй країні. До того ж, у мене є нестримне бажання малювати. Саме за допомогою пензля і фарб я виливаю на полотно свої біль і переживання мого народу.

Перша робота Володимира Крутевича «Нас не здолати» швидко знайшла свого власника. Ним став місцевий педіатр. Після цього художник взявся малювати новий твір «Борітеся-побороте». За лічені дні його придбав житель Кременця.

Мені дуже приємно, що багато людей відгукнулося для участі в аукціоні, – каже Володимир. – Це свідчить про нашу єдність і велике бажання якнайшвидше наблизити нашу перемогу.