Сьогодні українці святкують не лише яблучний Спас, а й День пасічника. Тернополянин Андрій Іванів - інженер-технолог-механік за фахом, але вже 39 років захоплюється бджолами і вважає пасічництво другою професією.

За багато років захоплення пан Андрій, здавалось би, вивчив усі тонкощі поводження із «Божими комахами», але він каже, що це не так. Секретів, які хочеться розкрити, у житті бджіл є ще чимало.

Аномальна спека поховала надії на добрий урожай

Цей рік був надзвичайно складним для пасічників. За словами Андрія Іваніва, на урожай меду не варто розраховувати через кілька причин. Зараз літр цілющого продукту у нашому краї коштує 90-100 гривень, але під кінець року ціна зросте.

- На продуктивність бджіл дуже погано впливає спека, а цього року вона аномальна, тому урожай поганенький, - каже пан Андрій. - Минулого року я качав мед ще 11 вересня, а зараз сезон у мене вже закінчився.

Хоча погода й несприятлива, Андрій Іванів заготував чотири види меду, щоправда, небагато. Коли він починав займатися бджолярством, мав 33 бджолосім’ї, зараз їх 45. Навесні чоловік пережив, як зізнався, справжню трагедію.

- У мене загинуло 50 бджолосімей із 69, які мав, - каже тернополянин. – Ще жодного разу не було таких масових втрат. 

Підроблені хімікати – біда пасічників

Причина масової загибелі бджіл – неякісний препарат, яким пасічники обробляють вулики від хвороб. Найчастіше бджіл вражає кліщ варроа. Ця зараза менша за макове зернятко, але робить велику біду. Кліщ паразитує на комасі, висмоктуючи з неї всі соки.

- Що дивно, придбав препарат у ветеринара, з яким маю справу вже не один рік, - продовжує Андрій Іванів. – Хотів із ветеринаром судитися, але пошкодував його поважний вік. Йому вже під 90…

Втрати Іваніва склали 72 тисячі гривень. Це ще він не врахував збитків, через які міг отримати прибуток від продажу меду і продуктів з нього. Сума втрат велика, але чоловік духом не занепав. Він поступово відновлює пасічне господарство. Кілька сімей йому подарували, сам упіймав чотири рої і так помалу відживає.

- Мій знайомий із Теребовлянського району мав 109 бджолосімей, обробив їх таким самим препаратом, як я, то у нього залишилося лише вісім сімей, - каже співрозмовник. – Він уже старший чоловік, скаржився, що ледь не збожеволів. З горя запив…

Сконтактувавши із директором Інституту бджільництва Євгеном Галатюком, Андрій Іванів дізнався, що подібна біда спіткала багатьох українських пасічників, які придбали бракований препарат. Виготовляє його приватна фірма у Броварах.

- Я навіть думаю, що це диверсія, щоб виморити побільше бджіл, - поділився припущенням тернопоянин. –  Якщо вмирають бджоли, катастрофічно падає урожайність, а це загроза для сільськогосподарських культур, і, отже, - продуктової безпеки населення.

Ще одна серйозна причина, що шкодять бджолам, знижує їхню продуктивність, - застосування отрутохімікатів фермерами на медоносних полях. А ще комахам дуже не подобається випромінювання від мобільних телефонів. 

Любов до бджіл – від діда-прадіда

Захоплення мудрими і працьовитими комахами тернополянину передались від прадіда Івана і діда Ілька.

- Прадід мав 150 бджолосімей, - розповів Андрій Іванів. - Хоч я його не знав, бо він помер на два роки раніше, ніж я народився, але почуті про нього розповіді рідних запам'яталися. Син Івана, мій дід Ілько, тримав теж поза сто сімей. Всі літні канікули я проводив у селі у діда. Приглядався, допомагав йому вивозити бджіл на поля.

Пасічник свтерджує, що бджоли допомогли йому впоратися з багатьма проблемами зі здоров'ям, зокрема - нервовими зривами, які мав на роботі.

- У мене доходило до того, що відмовляли ноги, - каже пан Андрій. - Зараз цього вже давно не відчуваю. Часом, коли болить голова, підставляю руку під бджолиний укус, і біль минає.

Бджоли, продукти з меду здатні вилікувати чи не всі хвороби, переконаний пасічник. У бджільництві практично немає відходів – всі продукти життєдіяльності комах можна вживати з користю для здоров'я.

- Я для себе недавно відкрив ще одні ліки – екскременти воскової молі. Це єдині ліки, які лікують передтуберкульозний стан чи сам туберкульоз, розчиняють хвороботворні палички, - сказав Андрій Іванів.

На пасіці, яку тернополянин має на хуторі у Збаразькому районі, крім вуликів, є ще два примітні будиночки. Один із них бджоляр називає апітерапевтичним санаторієм, а другий – це кабіна Райха. Оббитий бляхою зсередини простір, в якому певний час пробуде людина, здатний, за словами пана Андрія, позбавити хворого задавнених недуг.

- Пасічництво дуже занедбане в Україні, - сказав на завершення розмови Андрій Іванів. - Якщо так далі піде, і на законодавчому рівні не приймуть нормальний закон, то ця галузь господарства зовсім зникне. В Америці, наприклад, пасічники – дуже шановані люди. Вони мають основний прибуток не від меду, а від того, що вивозять пасіку на запилення полів. Діяльність бджіл підвищує урожайність сільськогосподарських культур на 40-50 відсотків, тому за одну бджолосім'ю американський фермер платить пасічнику від 120 до 170 доларів. Це великі гроші. У нас, скільки б не викачав меду з вулика, подібного прибутку ніколи не отримаєш. 

На пасіці діда Ілька

Прадід Андрія Іваніва Іван

Наталія ТАРНАВСЬКА

Фото автора