18 Січня 2022, Вівторок


Погода
Погода у Тернополі 19 січня

Як тернопільським підліткам виправити ситуацію у разі вчинення правопорушення?

В одній з громад Тернопільщини відновила свою роботу особлива перукарня

Анонс
На Водохреща у Тернополі відбудеться міжконфесійний молебень та чин освячення води

Фоторепортаж
Чого цікавого чекати від молоді з Тернопільщини? (фоторепортаж)

Фотофакт Це цікаво
П’ять старовинних ікон з Тернопільщини отримали нове життя (фото)

Визначився претендент на посаду керівника одного зі старостинських округів Тернопільської міської громади

Незаконний вилов риби: на Тернопільщині затримали шістьох рибалок

Як створюють смаки крафтових соків? (Агроновини)

«Ми віримо, що він живий»: на Тернопільщині рідні вже понад 7 місяців розшукують безвісти зниклого юнака (фото)

У Тернополі відбувся чемпіонат з риболовлі серед осіб з порушенням слуху

Талони на продукти можуть повернутися до України. Їх отримають незахищені верстви населення

20 ножових ран і 4 порізи: на Тернопільщині вбивцю 19-річної дівчини засудили до довічного ув’язнення

Зроби селфі у Тернопільському краєзнавчому музеї – отримай подарунок

Увага, тернополяни, допоможіть знайти зниклого чоловіка (фото)

Лікар-епідеміолог вказав на ознаки, що свідчать про наявність «Омікрона» на Тернопільщині

Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забої: наслідки ДТП в Тернополі

Фотофакт
26 ДТП трапилося вчора на дорогах Тернопільщини (фото)

Коронавірус на Тернопільщині забрав життя ще трьох людей поважного віку

Це цікаво
18 січня в історії Тернопільщини

17 Січня 2022, Понеділок


Погода
Повний місяць 18 січня обіцяє великий розлив річок навесні

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Варто знати: у 39-ти лікарнях Тернопільщини пацієнтів з травмами повинні обслуговувати безоплатно

Відео
За що тернополяни з індивідуальним опаленням отримали плюс кілька сотень на рахунок (відео)

Тернопільська ОДА оголосила конкурс на посаду начальника одного з управлінь

Чому тернополянам краще знімати розмовні сторіси та вітати друзів вживу?

Відео Фоторепортаж
Вертепи та колективи з Тернопільщини змусили співати колядки та щедрівки тернополян (відео, фоторепортаж)

Фотофакт
Квітникар з Тернопільщини свій новий сорт ірису присвятив Різдву (фотофакт)

Стало відомо чим саме QR-коди на сільгосптехніці допомагають фермерам (Агроновини)

Фоторепортаж
Тернополяни разом із учасниками з інших міст пробігли близько 450 км, щоби згадати кіборгів Донецького аеропорту (фото)

Суд виніс вирок жінці, яка покинула новонародженого сина у закинутій будівлі на Тернопільщині

Протягом 2022 року на Тернопіллі збудують п’ять об’їзних доріг

Тернопільських ФОПів закликають підтримати петиції проти встановлення касових апаратів

Під час катання на сноутюбах у Тернополі насправді постраждали двоє дітей: батьки розповіли про обставини

Фотофакт
У Тернополі на пішохідному переході збили жінку (фото)

Про що не мовчить Святослав Черній

Погрожував ножем та заволодів майном літньої жінки: тернополянин перебуватиме під вартою без права внесення застави

Неспокійна ніч у Тернополі: діти отруїлись чадним газом, а чоловіку бризнули в очі невідомою речовиною

Рекорд: грошей на Тернопільщині отримали втричі більше, ніж очікували

Фотофакт
Як може виглядати музей художника родом з Тернопільщини у Києві: візуалізації

Бронза і срібло – здобутки тернополянина з ураженням опорно-рухового апарату на чемпіонаті світу

На Тернопільщині паління в ліжку призвело до летального випадку

Тернополянам на замітку: гривня втрачає позиції

Пожежа у Тернополі: вогонь забрав життя жінки

Фотофакт
Родинні реліквії показують у музеї в Тернополі (фото)

Коронавірус на Тернопільщині не вщухає – дві смерті за останню добу

Це цікаво
17 січня в історії Тернопільщини

16 Січня 2022, Неділя


Погода
Знову вітер та сніг – погода на Тернопільщині 17 січня

Фоторепортаж
Попри примхи погоди на вихідних, тернополяни не засиджувались вдома (фоторепортаж)

Фотофакт
У Тернополі впав рекламний банер (фотофакт)

Відбудеться кастинг на найвідоміший конкурс краси Тернополя

Той випадок, коли найбільше грошей сплатили у Тернополі

Лариса Кадочнікова: “Ми не розуміли Параджанова”

У Тернополі виконавиця ролі Марічки Лариса Кадочнікова пригадала, як 50 років тому знімали фільм “Тіні забутих предків”.

На ювілейний перегляд фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” у Тернопіль приїжджала виконавиця головної ролі Марічки, Народна артистка України Лариса Кадочнікова. Заради фільму свого часу вона залишила московський театр “Соврємєннік”. Зараз живе у Києві, грає в Театрі російської драми, знімається у серіалах, а також пише картини та влаштовує виставки.

Тернопіль близький актрисі, вона бувала тут багато разів, бо тут народився її покійний чоловік Михайло Саранчук, який деякий час був директором Театру російської драми.

– Цей фільм приніс славу Україні, адже має понад ста міжнародних нагород, – зазначила Лариса Кадочнікова. – Тому це мій захист, моя гордість, це те, що називається – в житті актрисі пощастило. Можна ж зніматися у мільйоні стрічок і не знятися у такому фільмі, як “Тіні забутих предків”. Тому я щаслива, що працювала з прекрасними людьми: унікальним Сергієм Параджановим, який безмежно любив Україну, Юрієм Іллєнком, великим оператором, а також режисером і моїм чоловіком. Кажу “браво” цьому фільму. Мені приємно, що святкування 50-річчя прем’єри відбувається на державному рівні. Схоже в Америці відзначали ювілей фільму “Віднесені вітром” – тоді вся країна дивилася це кіно. “Тіні забутих” предків – теж геніальна стрічка, яка заслуговує на таку шану. І чим більше її переглядаєш, тим більше розумієш, що створили справді шедевр. Це народний фільм. Весь світ знає це кіно і його великого режисера.

Знайомлячись, назвав Марічкою

Лариса Кадочнікова каже, що зіграла багато ролей у театрі та кіно, але роль Марічки любить найбільше, бо вона принесла їй славу.

– Я працювала в Москві у найкращому театрі “Соврємєннік”, грала там головні ролі. У той час була заміжня за Юрієм Іллєнком. За розподілом він поїхав в Україну і завжди приїжджав до мене з величезним букетом квітів. І от одного разу він теж приїхав із квітами й каже, що приїхав Сергій Параджанов. А я навіть не знала, хто це такий і які фільми він зняв. Мовляв, він починає знімати за Коцюбинським “Тіні забутих предків” і привіз сценарій на затвердження. Запропонував познайомити мене з режисером. Я погодилася. Це було влітку. Було спекотно, ми йшли вулицею Горького. Посередині вулиці, серед людей, які сновигали туди-сюди, сидів чоловік на чорній валізі, у чорному костюмі, в чорному капелюсі. Я собі сказала “Чарлі Чаплін, тільки кавказької національності”. Ми підійшли, і Юрій представив мене: „Це моя дружина – Лариса Кадочнікова, актриса театру “Соврєменнік”. Він подивився на мене і сказав: “Марічка”. І ще сказав, що мріє, щоб я знялася в його стрічці.

Увечері актриса отримала сценарій, а режисер поїхав. Вона продовжувала працювати в театрі. Але згодом зателефонували з Києва і сказали, що вона повинна приїхати на проби в Україну. Розмовляти треба українською.

– Тексту було мало, я все вивчила, – пригадує актриса. – Тоді вперше побачила Івана Миколайчука. Який же він був красивий: неймовірні очі, високий, чарівний! У Москві таких не було. Ми відіграли сцену, і я поїхала в Москву. Одного разу мені телефонує Сергій Параджанов і каже, що мене затвердили на роль Марічки. Я повинна поїхати в Карпати на цілий рік. Треба було вирішувати, чи поїду я, чи зніматимуть іншу актрису. Прийшла до Єфремова, головного режисера театру, з записочкою, мовляв, прошу відпустити мене на рік у Карпати. Він запитав про режисера, оператора. Про обох сказав: “понятія нє імєю”. Кажу, що хочу поїхати до чоловіка, прошу, щоб відпустив. Він став похмурим, бо жодна людина з цього театру сама не йшла, хіба звільняли.

Першою актрисою, яка зважилася на такий крок, була Кадочнікова.

– Він підписав записку, – пригадує пані Лариса. – Потім він часто приїжджав до Києва, заходив у російську драму, але зі мною більше не розмовляв. Він не пробачив мені зради театру. Таким він був. А я з легким серцем полетіла в Київ, а потім вся знімальна група зі 100 осіб поїхала на зйомки у Карпати.

Сцену перезнімали 50 разів

У горах актриса була вражена красою природи і спокоєм.

– Зник поспіх, божевільний ритм міста, з’явилася природа, смереки, люди, які не говорили, а співали, усі в народних костюмах, доброзичливі, усі вітаються, – пригадує виконавиця ролі Марічки. – Мені так дивно було, кажу: “Чого вони вітаються, я ж нікого не знаю?”. І я закохалася в цей край.

У Карпатах знімальна група жила цілий рік. Вранці знімалися, а ввечері йшли в хату до Параджанова.

– У нього збиралося все село, там ввечері був свій театр, – розповідає актриса. – Село перестало працювати. Він так любив Україну, народ, що за деякий час уже говорив українською, співав українських пісень.

Згадує Лариса Кадочнікова і про надзвичайну вимогливість режисера.

– У “Тінях” ми могли виїжджати на об’єкт десятки разів, – каже вона. – Наприклад, Срібний ліс, де я з простягнутою рукою кличу Івана, знімали 50 разів!

На зйомках відмовилася від "барахла"

Коли вийшов перший відзнятий матеріал, актрисі він не сподобався. Параджанов покликав усіх дивитися перший матеріал у сільський клуб. Це ще був не змонтований фільм, а усі дублі. Люди кричали, якщо бачили себе в кадрі.

– Я подивилася і кажу Юрі Іллєнку: “Я в такому барахлі зніматися не буду”. Коли закінчився перегляд, Параджанов був задоволеним. Каже: “Геніально, правда?”. А ми з Юрієм сказали, що йдемо зі стрічки, бо не розуміємо, що ми знімаємо.

А потім приїхала актриса зі Львова, її одягнули в костюм Марічки і знімали біля будинку, де жили Кадочнікова та Іллєнко. Зйомки тривали, але Кадочнікова не знімалася. І в цей час знімальна група отримала наступний матеріал.

– Коли я побачила ці кадри – копиця сіна, і там Палагна спускається вниз в обійми Миколайчука, я кажу: “Боже, як гарно, як сексуально, які ж вони гарні!”. Ми подивилися один на одного і сказали, що залишаємося. Підійшли сказати про це Параджанову. А він каже: “Юра, ти можеш їхати, а Кадочнікову я не відпускаю”.

Через багато років актриса дізналася, що між Параджановим та Іллєнком була дуель на річці. – А потім настав мир, і ми з Юрою усвідомили, що не розуміли великого Параджанова, який повернувся до поетичного кінематографу, продовжив справу Довженка, знайшов новий хід у розумінні стосунків між чоловіком і жінкою, – каже актриса. – Недарма французи назвали цих персонажів гуцульськими Ромео і Джульєтою. У Парижі цю стрічка показували під назвою “Вогняні коні”. Я пам’ятаю, як у складі групи приїхала в Нансі, опівночі Франції. А в неділю там зазвичай у кіно не ходять. А коли ми прийшли вдень у кінотеатр, я побачила молодь на підлозі, зал був переповнений. Наприкінці всі встали і пролунали оплески. Глядачі кричали „Па-ра-джа-нов!”.

На фестиваль – по долару

Згодом Кадочнікова з Миколайчуком полетіли в Аргентину на міжнародний кінофестиваль. Параджанова не пустили, бо десь він сказав, що йому потрібен квиток в один кінець. Про це донесли куди потрібно, і режисер не поїхав. Іллєнка теж не пустили.

– Грошей тоді не давали, – пригадує актриса. – Ми мали кожен по долару. Що хочеш, те і роби з тим доларом. Нарядів у нас, як зараз прийнято, в акторів не було. Я мала вишиту блузу, спідницю, сукенку. Іван позичив на студії чорний костюм, два светри – в Івана Гаврилюка. Але ми були в центрі уваги.

Перегляд стрічки відбувався у величезному залі на 4000 місць.

– Коли закінчився показ, зал встав, – пригадує Лариса Кадочнікова. – Хвилина мовчання, а потім пролунали такі аплодисменти, що ми тиждень почувалися зірками.

Актриса пригадує, що всі жінки були закохані в Миколайчука, вона навіть дивується, чому його не запросили в “Голлівуд”. На фестивалі всі запитували, мовляв, як таке може бути, щоб таких геніїв не пустили на перший фестиваль, на який повезли стрічку.

Привезли кокос

Коли актори поверталися додому, не знали, що подарувати Параджанову.

– Фруктів тоді таких не було, як тепер, і ми привезли йому кокос, – розповідає актриса. – Ми прийшли до нього, а в нього двері завжди були відчинені. І за столом міг сидіти хто завгодно – двірник, академік чи якийсь бідний італієць. Усі брали участь у творчому житті генія. Всі приходили до Параджанова за порадою щодо своїх фільмів. Це владі набридло. Він був надто центральною фігурою у мистецтві. І з неймовірним злетом почалося його падіння. Його посадили. Ніхто не знав, за що. Ми всі були перелякані, боялися ходити в гості один до одного. Колишній міністр якось сказав: ви зараз – єдине ціле, але вас розіб’ють і кіно на Україні не буде. Влада так і зробила. Але я сподіваюся, що буде ренесанс в українському кінематографі. Адже з’явилися дуже талановиті режисери, оператори й актори. Дай Боже, щоб кіно України піднялося на рівень “Тіней”, які отримали більше 100 нагород і принесли славу Україні.

Джерело: te.20minut.ua

24

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
rek