"Робоче місце мобілізованого військовослужбовця зберігається протягом одного року", - адвокат Володимир Малишевський

Військова агресія на сході України спричинила чимало неприємностей і владі і військовослужбовцям. Все частіше чоловіків мобілізовують у зону АТО, і це створює багато проблем як для них самих, так і для їх сімей.

Влада додає чимало зусиль для їх усунення, та часто ці дії виявляються непослідовними та несвоєчасними. Тому, до вирішення соціальних, медичних, матеріальних та правових питань долучаються волонтери та просто добрі люди.

Одним із них є Володимир Малишевський, адвокат, учасник бойових дій, голова обласної спілки учасників АТО Тернопільської області, який поділився з «ТЕРЕН» актуальними питаннями щодо порушень прав військовослужбовців.

Найактуальнішою проблемою при мобілізації наразі залишається питання збереження робочого місця та заробітної плати. Розкажіть, наскільки захищені наші  чоловіки в подібній ситуації. І чи має значення форма власності підприємства?

- Робоче місце мобілізованого військовослужбовця, незалежно від форми власності підприємства, зберігається протягом одного року. Після 12 місяців - робота не зберігається, відповідно, така ж ситуація і з середньомісячною заробітною платою. Тобто закон дає гарантію лише на один рік щодо збереження робочого місця та заробітної плати.

За яких умов можна отримати статус учасника бойових дій?

- За умови перебування в зоні АТО, наявності відповідних витягів з наказу про прибуття в сектор і вибуття з сектору, і подачею цих документів у відповідні служби,відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про отримання довідки про безпосередню участь у зоні Антитерористичної операції і отримання статусу учасника бойових дій». Усі документи перевіряють спеціальні комісії, створені при військових частинах, комісаріатах, управліннях та штабах.

Як довго треба перебувати в зоні АТО, щоб отримати цей статус?

- Відповідно до законодавства, такий статус отримують після першої ротації. Після того як підрозділ прибуває на ротацію, командир батальйону чи роти протягом одного місяця готує відповідні документи, підписує довідку про участь в антитерористичній операції, завіряє копії наказів сектору, надається згода на обробку персональних даних, фотографії. Тоді командир засвідчує цей весь пакет документів та надсилає у вищезгадані комісії.

 Є люди, які повністю виконали умови, а статусу так і не отримали. В чому причина затримки?

- Так, іноді таке буває. Це можливо з великим об’ємом інформації, персональних даних, поданих документів, оскільки, це ж виробляється одночасно на цілий підрозділ, в якому служить, як мінімум, 500 людей. Проте я вважаю, що затримка на понад місяць часу - неправомірна. Бувають випадки, коли комісія відмовляє у наданні відповідного статусу.

Які основні причини відмов у надані статусу учасника бойових дій?

В постанові зазначено наступне: при подачі неправдивих даних чи невідповідності наказу. Буває, людина не перебувала в зоні АТО, проте сфальсифікувала документи і претендує на оформлення статусу. Зараз висунули ідею, щоб надавати відповідний статус лише тим, хто брав участь в бойових діях протягом не менше 45 днів.

Також, за свідченнями деяких бійців, виникають проблеми з оформленням документів для отримання одноразової грошової допомоги у звязку з пораненням. Можете розповісти, які саме документи необхідні для отримання цієї допомоги?

Поранення – серйозна проблема. В першу чергу потрібна копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення. Цей документ видає медична частина, потім її підписує начальник штабу військової частини. З цією довідкою людина проходить ВЛК та медико-соціальну експертизу, які і вирішують розмір відсотку втрати працездатності, або встановленої інвалідності. Лише після цього можна отримати матеріальну допомогу внаслідок поранення чи каліцтва.

Повертаючись до попереднього питання, чи можуть пораненому бійцю відмовити у виплаті допомоги. Якщо так, то з яких причин?

Це можливо лише на підставі того, що поранення було отримано не під час виконання бойового завдання. Наприклад, це не поранення, а захворювання. Чи отримане воно не безпосередньо в зоні АТО.

А якщо хвороба виникла внаслідок перебування у зоні АТО? Чи надається вищезгадана допомога в такому випадку?

Ось тут виникає дуже багато питань, тому що військовослужбовцю доведеться самостійно доводити, що це не соматичне захворювання, і що він прийшов на службу здоровий. Проте в більшості випадків учаснику антитерористичної операції не дають відповідних довідок. Ось наприклад, людина потрапила в полон (а перебування в полоні відповідно до законодавства України є виконанням бойового завдання), і, після звільнення, приходить у свій штаб і каже, що отримала травму у полоні. Свідків, зрозуміло, як таких, немає, ніхто підтвердити цього не може, тоді розпочинається службове розслідування, яке, зазвичай, не в змозі підтвердити правдивість слів бійця. Відповідно, ні довідки, ні грошової допомоги йому не нададуть.

Пан Володимир дав кілька порад, як покращити правовий захист військовослужбовців:

  • прийняти нормативні акти, які б гарантували однаковий рівень соціального захисту для всіх учасників АТО;
  • внести зміни до державного бюджету, які забезпечать отримання дійсно безоплатної якісної медичної допомоги всім потерпілим під час АТО;
  • створити умови для залучення міжнародних фондів.
     

Даяна КОСТЕНЧУК

 

Вибір читачів за тиждень

Відео