В Тернополі перемогли як правило проекти, що мають стосунок до всього міста, чи цілих мікрорайонів

Молодіжний мер міста Вероніка Дякович розповіла про вигоду від цьогорічних проектів, які боролися за фінансування «Громадського бюджету», а також поділилася тонкощами щодо реалізації яскравих ідей в нашому місті.

unnamed-20

 - Вероніко, ти як член номінаційного комітету розкажи, який етап конкурсу приніс найменше клопотів для комісії?

- Я почну мабуть з того, що завершився один з найлегших етапів конкурсу за «Громадський бюджет» - це голосування. Ми маємо переможців, яких у сфері великих проектів четверо, а у сфері малих – 11. Мабуть, більше зупинюся на великих, оскільки малі проекти вони доволі зрозумілі і прості. От візьмемо, до прикладу, лідера малих проектів – «Чисті парки – радість для кожного», суть якого – це закупити обладнання і передати його на баланс парків. Дане обладнання перероблятиме листя і гілля на компост. Тобто проект усім зрозумілий. Так само і з встановленням тренажерів, майданчиків.

- А як бути з великими проектами?

- Щодо них, то тут є досить багато нюансів. Зараз почнеться тижневий період засідання номінаційного комітету спільно з авторами проектів і управліннями міської ради, які реалізовуватимуть ці проекти і будуть утрясати всі ці моменти.

- Що вони робитимуть далі?

- По кожному з проектів потрібно вичислити бюджет, подивитися на те, що може фінансуватися, статті витрат, можливо доведеться внести певні зміни до бюджету. Звичайно, більше ніж мільйон гривень ніхто не отримає на проект, але якщо будуть нюанси, не прописані у міському бюджеті, то в такому разі міська рада фінансувати їх не може. А все через бюджетне законодавство.

- Є імовірність того, що бюджети скоротять?

- Безумовно. В такому разі, як альтернативу можливо підтягнуть до реалізації ще якісь проекти.

- Чи були моменти оскарження?

- Не було. Період після голосування – це два дні, протягом яких мали нагоду автори проектів та дотичні до цього люди подати скарги щодо етапу голосування, але в номінаційний комітет не надійшло жодних скарг. Підозрюю, що це спричинено тим, що проекти-переможці все зробили вірно і питань по голосуванню до них не виникало.

- Кожен проект мав розписаний кошторис, як розраховували бюджет кожного з проектів?

- Бюджети великих проектів-переможців схожі, але основна левова часта усіх бюджетів зосереджена на ремонті. А саме: на ремонті комунального приміщення під той чи інший проект, закупівля обладнання.

Ці чотири проекти масштабні, розширені і не мають рамок проведення, як от один рік, чи два роки. Їхній термін дії довготривалий.

- Фінансування на розвиток і втілення ідеї дається лише на один рік, чи не так?

- Звичайно, лише на рік, але всі ці проекти шукатимуть можливості отримати додаткове фінансування в наступному році. Можливо писатимуть проекти на гранти або будуть виходити на самоокупність і жити далі. У них хороша перспектива на майбутнє - я зараз говорю про «Соціальний мультиспортивний зал» чи «Молодіжний центр».

 - «Громадський бюджет» включає можливість фінансування комерційних об’єктів, як бути з цим?

- Ми повинні розуміти, що дані проекти-переможці розраховані на соціальні потреби. Як от спорт-зал. Я прихильник того, щоб в подальшому своєму існуванні ці проекти не були обтяжливими для бюджету міста, не були збиткові і не намагалися постійно витягувати гроші, бо це не назвеш розвитком. Проект успішний тоді, коли може бути самоокупним.

- Зараз увага суспільства прикута до ідеї «Громадського бюджету», є ажіотаж, але ми повинні розуміти, що це все не так легко і за один день не робиться. Які ваші подальші дії?

- Далі необхідно сформувати бюджет міста, пройти багато процесів з перерахунком і наданням коштів, нюанси з документацією, ремонти, закупівля необхідного обладнання та реманенту, а вже потім ми зможемо говорити про відкриття одного з проектів і про форму його існування.

- Як бути з приміщеннями?

- Дуже добре, що деякі автори проектів прописали заздалегідь, де і яке приміщення їм знадобиться, дізналися на якому воно балансі. А з «Центром науки» чи з проектом «Чужих дітей не буває», то пошук приміщення може затягтися на тривалий час.

Загалом, хочу сказати, що добре те, що виграли саме соціально-зорієнтовані проекти. Нам телефонували з інших міст, і в тому числі й зі Львова і запитували «Як так тернополянам вдалося, що серед переможців не стало проектів з отеплення, проектів з розміщення бруківки, облаштування якогось двору…» (сміється) Наші проекти дуже перспективні.

- Які з проектів ти готова виокремити?

- Усі наші проекти унікальні, як у випадку «Центру науки», де діти знайдуть для себе заняття і віддушину, так і «Мультиспортивний зал», де буде змога ходити по стропах, навчитися скелелазінню, тощо.

Особисто я голосувала за всі ці 4 проекти, вони мені з першого погляду видалися важливими і потрібними. Я вважаю, що «Громадський бюджет» повинен спрямовуватися саме на такі потреби.

В моєму розумінні, заходи не повинні фінансуватися жодним чином, хоча і це також добре, адже корисним і потрібним заходам в житті міста місце знайдеться. «Громадський бюджет» покликаний на те, щоб реалізовані проекти залишалися для громади – альтернативне проведення дозвілля вітається позачергово.

Крім цих 4-ох проектів було також подано багато проектів-ініціатив, можемо навіть згадати освітлення пішохідних переходів в місті Тернополі чи відновлення стадіону на комбайновому заводі… Вероніка Дякович вважає, що є також інші хороші ідеї, на реалізацію яких не вистачило певної кількості голосів. Запевняє, що це хороший сигнал для депутатів та міської ради. Важливо, щоб вони звернули увагу на ці речі і виділили фінансування, навіть за рахунок меценатства.

- Люди продемонстрували свою думку, мали змогу довести, що саме є важливим для них, - додає молодіжний мер Тернополя.

Фото з особистого архіву Вероніки Дякович