/ //Юрко Матевощук: «Якби ти збрехав собі, то ти збрехав би читачу» (фото)

17 Жовтня 2017, Вівторок


Погода
Якщо сніг не впаде — зима не скоро настане

Понад 5 мільйонів – такий «внесок» порушників на Тернопільщині

Слідча потрапила під колеса автівки, під час виконання робочих обов’язків (фото)

Фотофакт
Звідки ростуть руки у тернопільських комунальників? (фотофакт)

Тернопільський суд продовжує тримати сепаратистів під вартою

В Білій під Тернополем горіло сміття (фото)

Тернопільська міська рада чи обласна? Наталя Турецька має 20 днів на роздуми

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Відео
Нардепа з Тернопільщини пропустили через коридор ганьби (відео)

Поляки зацікавилися туризмом на Тернопільщині

Фотофакт
У тернопільському дворі розширюють проїжджу частину (фото)

Терміново
Тернопільський суд відпустив сепаратистів (оновлено)

Це цікаво
Docudays UA розпочав мандрівку Тернопільщиною

Релакс у Афінах пішов на користь кременецьким гирьовикам (фото)

Фоторепортаж
Тернополяни беруть участь в сутичках під Верховною Радою (фото)

Роздержавлення друкованих ЗМІ задіне Тернопіль

Термінових паспортів тернополяни чекають більше місяця

Фоторепортаж
Кольори осіннього Тернополя (фото)

Їх обвинувачують у вбивстві депутата з Тернопільщини, а вони – ні пари з уст

Відео
Тернополяни під Верховною Радою відстоюють свої права (відео)

На ремонт моста у Тернополі виділили ще 1,5 млн грн

У Тернополі буде менше субсидіантів?

Фоторепортаж
В кафе на Тернопільщині зупинився час (фоторепортаж)

Відео
Тернополяни склали портрет ідеального керівника (відео)

Фотофакт
 У Тернополі відкрили меморіальну дошку відомому журналісту (фотофакт)

Анонс
Тернополяни вшанують справжніх героїв

До «крісла боса» у Тернополі добираються із невисоких посад

Відео
Кременчани запалюють у дворі багатоповерхівок (відео)

З початку жовтня зросли закупівельні ціни на молоко (Агро-новини)

Завдяки ДТП у Тернополі виявили зловмисника

Міністр пообіцяв, що і на Тернопільщині буде автобан

Тернополянка долучилась до розробки відео-коміксу (відео)

Фоторепортаж Це цікаво
Тернополяни «полюють» на гриби (фоторепортаж)

На Тернопільщині перевізники ігнорують пасажирів

Відео
Діти у Тернополі відтепер мають «глянець» від Just One (відео)

Анонс Це цікаво
Тернополяни разом з усією Україною писатимуть… правовий диктант

Фоторепортаж
Тернополяни вимагають реформ під стінами облради (фоторепортаж)

Терміново
Чоловік в лісі під Тернополем виявив тіло свого брата

Фоторепортаж
Дуб, папороть, соняшник, конюшина (фоторепортаж)

Це цікаво
Брати Капранови розповіли, де на Тернопільщині воював герой їхнього роману

Фоторепортаж
У Тернополі виступили проти «шкідливих» цирків і зоопарків (фото)

Відео
Що заспівав мер Кременця? (відео)

Ще двоє тернополян стали жертвами шахраїв

Це цікаво
17 жовтня в історії Тернопільщини

Вогонь на Тернопільщині ледь не зруйнував будівлю

На Лановеччині чатує небезпека?

Вже стали відомі кандидати на посаду голови Зборівської ОТГ?

Це цікаво
Унікальний дендропарк на Тернопільщині

16 Жовтня 2017, Понеділок


Погода
Тернополян чекає серйозне потепління

На замітку тернополянам: важливе повідомлення для тих, хто їде у Польщу 

Хто навчить, як боротись з незаконним обігом пестицидів? (Агро-новини)

Відео
Тернополяни вимагатимуть змін під стінами Верховної Ради (відео)

Юрко Матевощук: «Якби ти збрехав собі, то ти збрехав би читачу» (фото)

Я запрошував послухати ніжного та різкого Матевощука, коли писав про цю книжку, — каже Юрій Завадський, розпочинаючи презентацію «Морфи і морфій».

Захід локалізується в чорному залі «Кози», всі місця зайняті. До речі, як потім скаже Юрко Матевошук, місце не випадкове — тут вперше брав участь у слемі, і тоді ж познайомився з багатьма теперішніми друзями. А з частиною — ще до того, у  літературній студії «87» імені юріязавадського. І то вже потім  він став її координатором. Першу зустріч у студії згадав Юрій Завадський:

— З гордістю та упевненим спокоєм Юра прочитав силаботоніку, після чого дістав таких п***, що, напевне, собі подумав, на*** я прийшов сюди? Але скажу вам так: якщо хочете, щоби хтось зробив щось неможливе – то це буде Матевощук, якому ви скажете, що він чогось не зможе. Наступного разу він прийшов упевнений та гордий і знову читав свої вірші. І ніхто його не перепер. Так, він трохи з’їхав останнім часом до верлібрів. Я всім говорю, що «Морфи і морфій» — найцілісніша і найкраща його збірка. Стилістично рівненька, і там мало силаботоніки. Я дуже радий, що Юра почав говорити просто. Він просто почав говорити. У цій збірці він ніжний. Юрко один із тих, хто словами, позиченими з борсуківської діскатєки, може видушити сльозу зі здорового мужика. І він різкий. Ця різкість і ніжність змішуючись, утворюють дуже класний брудний стиль.

«Морфи і морфій» — третя в офіційній бібліографії Юрія Матевощука (всі – видавництво «Крок»), бо, як каже, у Василя Махна запозичив манеру згадувати тільки правильні книжки, тож воліє оминати першу «Відчути небо».

— Своєю першою усвідомленою збіркою вважаю «Прототип». Потім – «Аверс і Реверс» і «Alive», котрі є складовими «Метрополю», за котру мене відзначили премією імені Степана Будного, щоправда, грошової нагороди за неї так і не отримав. Але не засмутився і далі писав «стіхи». «Морфій і морфи» – для мене важлива. Думаю, після цієї книжки, напишу ще одну, з якою подамся на якийсь конкурс. Або ж не напишу жодної.

— Назва збірки «Морфи і морфій» відповідає її структурі. Перша частина – «Морфи», друга – «І», третя — «Морфій»…

— Мене часто запитують про назву книжки. «Морфи» – то найменша частина слів, це ті вірші, котрі сам не можу зрозуміти, як написані. «І» — сполучник, це метафізична частина. «Морфій» – з ним усе зрозуміло, для мене це частина ліричності, оголений нерв, це той стан, коли депресуєш і дзвониш тим, кого любиш.

Я б поставила між двома словами назви сполучник «та», щоби було чергування. Але думаю, в «і» є глибинне значення

— Так, безумовно. «І» набагато символічніший сполучник, як з точки зору «крапок над і», так і просто зображення цієї літери, яка може виглядати, як свічка чи вуличний ліхтар, так і можу бути частиною паркану, який нам щодня потрібно перестрибувати чи ламати.

— Ти ж не дарма почав збірку з «Клоунів». То розкажи, чому цей вірш тобі особливий

— Цей вірш в принципі немає якоїсь великої особливості – просто мені здається, що ми живемо у світі клоунів; світі, де ти вічно уподібнюєшся якимось не надто приємним речам і безперервно лажаєш, а у відповідь чуєш: «Так, це круто, продовжуй, так і треба». В моїх віршах насправді багато іронії, особливо там, де її дуже важко помітити. Мої тексти – це як певне апелювання до того чи іншого стану чи середовища. Я знаю, що багато хто каже, що поезія нікому нічого не повинна – і я підтримую це твердження, але на ділі я насправді з ним не погоджуюся, бо наші слова, як сірники і вони, як би це банально не звучало, можуть запалювати.

І в цьому віршеві, й інших, у тебе дуже тонка межа між ліричним героєм і автором

— Ну, якщо це так помітно, значить, більшість віршів, які насправді не мають нічого спільного між ліричним героєм і автором, – вдало написані й мені вдалося виконати задумане (сміється – А. З.). Хоча деякі з них все ж таки є дуже особистими і правдивими. Мені їх читати не надто легко, але я розумію, що вони повинні були бути. Бо, якби ти збрехав собі, то ти збрехав би читачу.

Як то говорити про себе напряму, так би мовити, відкривати свою ліричність, хоча й сусідити її з різкістю?

— Я би просто по-інакшому не зміг. Якщо ти маєш тему, з якою хочеш достукатися до інших, то ти не можеш сам себе по-іншому поводити. Я знаю багатьох колег, які все дуже кардинально розмежовують, інколи грають, інколи переграють на сцені перед мікрофоном, і їм все вдається, але я так не вмію. Звісно є тексти, які ти пишеш заввиграшки, для розради чи просто, аби потішити народ. Але це зазвичай виняток.

Ти почав говорити про важливість цієї збірки, але або я не зрозуміла, або обмежився в контексті «Смолоскипу». Мені ж здається, що варто про вагу «Морфи і морфій» згадати окремо

— Я мрію колись написати сильну книжку, і встигнути з цим до 30, аби було несоромно податися на «Смолоскип». Це як в анекдоті – я маю мрію, та поки не купив лотерейний квиток. Я надто критично ставлюся до «Морфів…». Ця збірка для мене важлива і ключова передовсім, бо мені показує, чи все що я почав робити, було варте того. Адже я все ж таки почав писати трохи по-іншому, порівнюючи з минулими книжками. І це був особистий виклик. Я дуже хвилювався і перед виданням, і під час презентацій. Але, як виявилося, я на правильному шляхові. Знаю, на які хиби мені звернути увагу і до чого прямувати. І знаю точно, що зміни і спроби себе дещо в іншому амплуа – це випробування, але воно дуже цікаве для мене.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото авторки

96

  Коментарі Facebook

коментарів

Залишити коментар

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Схожі матеріали
Інші публікації автора
Ми в соціальних мережах
Сільський господар




М’ясокомбінат