/ /Стало відомо, де зберігається картина із зображенням міста на Тернопільщині, автор якої там народився, а помер у Парижі

20 Вересня 2018, Четвер


«Файне Місто» може отримати «Оскар»

Фотофакт
На Шумщині досі б’ють рекорди: знайшли вже 350 артилерійських снарядів (фотофакт)

Терміново
Центральні вулиці Тернополя перекриють після обіду

Фотофакт Це цікаво
Одне із найдивніших імен України належить тернополянину (фотофакт)

Фотофакт
У Кременці знову понищили знаки (фотофакт)

Звання «Найкращий юний автор України» отримала тернополянка

На Тернопільщині судитимуть лісників

Фотофакт
Тернополянин просить патрульну поліцію відреагувати на порушення (фотофакт)

Засудили тернополянина, який збрехав правоохоронцям

На Тернопільщині студенти збирали сміття біля річок (фотофакт)

Тернополяни не зможуть отримати спадщину?

Це цікаво
20 вересня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині не забувають про військових

На Тернопільщині школярі мають сучасний спортивний майданчик (фото)

Християнська молодь показала як вміє відпочивати (фото)

ФК «Кристал» розгромив футбольну команду з Вишнівця

19 Вересня 2018, Середа


Погода
Тернополянам обіцяють ще кілька теплих деньків

Фоторепортаж
Тернопільських військовиків розважав відомий український гурт (фоторепортаж)

З новими паспортами Грузія для тернополян стане ще ближчою

Фоторепортаж
Тернопільські артилеристи отримали чудовий подарунок (фоторепортаж)

Громади Тернопільщини отримають додаткові кошти

Тернопільщина має високий показник у рейтингу захворюваності на кір

Тернополянам хочуть підвищити тариф на проїзд у тролейбусах

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фотофакт
Спортивний майданчик у Тернополі чепурять напередодні відкриття

Що робить у США керівник ОТГ з Тернопільщини?

Пасічники Тернопілля придбали медичне обладнання для дитячої лікарні

Школярі зі всієї України відвідали підприємство на Тернопільщині

Терміново
Серед білого дня на Тернопільщині побили журналіста (оновлено)

Україну чекає рекордний врожай сорго (Агро-новини)

На Тернопільщині чоловік постраждав через власну думку

На Тернопільщині зловили браконьєрів на гарячому

Терміново Фоторепортаж
У Тернополі викрили дев’ять підпільних закладів 

Анонс
Книжкову колекцію мистецького подружжя представлять у Тернополі

Фоторепортаж
Старшокласники на Тернопільщині змагались за Кубок з пейнтболу (фоторепортаж)

Тернопільські пенсіонери можуть отримати електронне пенсійне посвідчення

Тернопільські лікарі отримали відзнаки за порятунок на Сході

Фоторепортаж
Керівник Укравтодору проінспектував дороги Тернопільщини

У мережі Facebook нові правила

У тернопільський університет навідався іноземний науковець

Фотофакт
Сміттєзвалище у центрі міста ліквідовано (фотофакт)

На Чортківщині раніше судимого крадія взято під варту

Чоловіків з марихуаною піймали на березі Тернопільського ставу

Тернополяни залишились без товару і без грошей

На Борщівщині син обкрадає власну матір

На Тернопільщині є ризик повернення малярії

Фотофакт
На Тернопільщині учні безкоштовно отримали нове обладнання (фотофакт)

Фотофакт
На «Стіні плачу» у Теребовлі – Дерево життя (фотофакт)

Шахрайку-ясновидицю оголосили в державний розшук (фото)

Відео
Сергій Притула перетворився у народного депутата Дмитра Добкіна (фото, відео)

Анонс
У Тернополі виступить Cockpit Music

Фотофакт
Спочатку трава, тепер – торф: Кременеччина горить (фотофакт)

Стало відомо, де зберігається картина із зображенням міста на Тернопільщині, автор якої там народився, а помер у Парижі

Український поет, уродженець Чорткова Василь Махно, який живе у США, відшукав місцезнаходження картини свого земляка-художника.

Слідів Саші Блондера, або Андре Блонделя, так його знають у Франції, в Чорткові не знайти, – пише Василь Махно. І це не провина Чорткова, просто – усьому свій час. Повернувся ж нещодавно до міста, в якому народився, письменник Карл-Еміль Францоз, хоча збірку оповідань «Євреї з Барнова» з німецької ще ніхто не переклав. Важлива проза, в якій місто живе-рухається-звучить при кінці дев’ятнадцятого століття. Місто Францоза. Ці оповідання схожі на старі мапи, на яких і вулиці називаються інакше, і будинків на тих вулицях значно менше, і також самих вулиць. Прийде час й на ці оповідання Францоза.

Саша Блондер – типовий блудний син Чорткова, у тому значенні, що, народившись на околицях імперії, зустрів свою смерть в Парижі.

Чи місце народження важливе? Про це можна сперечатися, але це та дрібниця, яку ми, не пакуючи до валіз, носимо і возимо зі собою. У нашій пам’яті і у нашому паспорті. Така дрібниця цей Чортків, правда? А Францоз його описує, і Саша Блондер його малює. Криві й горбисті вулиці, зелену річку, оцих людей, які шпацерували цими вулицями, і тих, які йдуть ними сьогодні. А ви кажете: що тут описувати і що тут змальовувати?

Листуючись зі своїм ізраїльським видавцем, обмірковуючи проєкт обкладинки для своєї книжки віршів, що виходить у листопаді, я обмовився про Сашу Блондера. Видавець у далекому Тель-Авіві імені цього маляра ніколи не чув, і про Чортків також, мабуть, не надто був поінформований. Я сказав, що будь-яка картина чи рисунок Саші Блондера, на яких зображено Чортків, буде тим знаком, яким пов’яжемо 33 літери моєї кирилиці з 22 літерами єврейської абетки. Змішаємо їх в єдиний поетичний потік, у звуки, якими багата кожна мова.

Видавець повірив мені на слово, що я щось-таки знайду.

Але я не знав, чи малював Блондер Чортків. З біографічних статей, на які натрапляв в інтернеті, не було зрозуміло, коли відвідував мистець своє місто? Як це відбувалося? До кого він приїжджав? До батьків? До братів чи сестер? Нарешті, після кількох невдалих спроб віднайти Чортків Блондера, я зрозумів тільки одне – як і куди він віддалявся від Чорткова. Спочатку це був Краків, згодом Варшава, були Крем’янець і Бельсько-Бяла, а потім Париж. Звичайно, що у біографії Блондера могли бути й інші міста, про які я не знаю. «Так малював він Чортків чи ні? – переслідувала мене думка. І хоча Блондер з 1937 року мешкає у Франції, та навряд у воєнній веремії та переїздах-втечах з окупованої Франції до «вільної зони» на південь возитимешся зі своїми картинами? Першочерговим залишалося завдання – пережити і вижити. Якісь роботи могли залишитися у польських музеях і приватних колекціях. Але яка існує гарантія, що під час війни тих музеїв не розграбували, а колекцій не розікрали?

Тривалий час я почував себе Кларенсом Файлером, героєм оповідання Сола Беллоу «Рукописи Ґонзаґи», який даремно прилетів до Іспанії з надією розшукати невідомі вірші якогось Ґонзаґи. З подібною впертістю я шукав Чортків Блондера, і мені вдалося натрапити на «Водоношу в Чорткові». Картина датована 1936 роком і виконана в манері, характерній для тодішнього Блондера. Заворожуюча урбаністика Чорткова наче розпливається внаслідок розмитості ліній, що позначають вулицю, будинки, пішоходів, візницю і водоношу з коромислом. Червоні, оранжеві і брунатні дахи будинків доповнено синіми й зеленими стінами. Блондер підсвітив місто, намащуючи чортківський простір, наче масло на хліб, яскравими кольорами. Найближче до глядача розміщено жінку, котра переходить міст, посередині вулиці – водоноша, далі праворуч два пішоходи – чоловік і жінка, а вглибині композиції – візниця. Тихе провінційне місто. Простір удекоровано будинками, які щільно притиснулися один до одного то червоними, то оранжевими дахами. Я роздивлявся і вивчав кожну деталь, припустивши, що Блондер міг малювати цю урбаністику збоку сучасної вулиці Надрічної. А може, я помиляюся?

Тоді я написав до Парижа, до Марка Блонделя, сина Саші, запит. У першому листі Марк відповів, що він не знає про існування саме цієї картини. Згодом надійшов другий лист, в якому було повідомлено мене, де та картина зберігається. «Я отримав інформацію: картина “Водоноша в Чорткові” (двостороння) зберігається в Національному музеї Кракова, інв. № A II-b-2199, картон, олія, 1936. Щиро, Марк Блондель».

Схоже, що за цей час він з кимось проконсультувався і отримав стовідсоткову інформацію.

Я одразу написав до Національного музею у Кракові з проханням надіслати мені світлину «Водоноші в Чорткові» високої якості, пояснивши для чого це.

І нарешті, коли картину Саші Блондера було «вмонтовано» на титул обкладинки, залишилося зачекати на видрук накладу і вислати кілька примірників до Парижа. Марк зі своєю сестрою Елен володіють усіма правами на батькову мистецьку спадщину.

Ось так місце народження стає всім для всіх.

І не важливо, що ти шукаєш: втрачений час чи картину, – завершує свої роздуми Василь Махно.

525

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора