/ /Стало відомо, де зберігається картина із зображенням міста на Тернопільщині, автор якої там народився, а помер у Парижі

19 Лютого 2018, Понеділок


Тернополян попереджають про шахраїв

На Тернопільщині чоловік в’їхав у стовп та втік

У Кременці перевірили, чим займається молодь серед ночі

Анонс
20 лютого вшанують пам’ять Героїв Небесної Сотні

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж
Плитки шоколаду, лінії горизонту та засічки тернопільських фасадів (фото)

Відео
Стали відомі деталі вбивства тернополянки в Італії (відео)

Постраждалі на Майдані жителі Тернопільщини отримали грошову компенсацію

Фоторепортаж
Тернополяни показали свій посуд з історією

Тернополянам варто бути обережними: квартирні злодії не сплять

На Тернопільщині проведуть вибори ще у двох ОТГ

Троє нападників побили та відібрали цінні речі у тернополянина

Тернополяни можуть висловити свою думку про електронні підручники

На Тернопільщині авто виїхало на зустрічну смугу

Анонс
У Тернополі навчатимуть кататись на лижах дітей із малозабезпечених сімей

Вулицями Тернополя ходить майстер, який наточує ножі (фото)

Біля залізничого вокзалу зіткнулися два автомобілі

Тернополян просять допомогти врятувати доньку вчительки 3-ої школи

На Тернопільщині депутат допомогла отримати своєму чоловіку землю

З’явився оновлений електротрактор (Агро-новини)

Про мовні «перли», які можна почути і на Тернопільщині

На Бережанщині не розминулися два автомобілі

Фоторепортаж
Тернопільські будинки, які ховаються (фоторепортаж)

У Тернополі дітям допомагають пізнавати світ

Відео
Жителька Тернопільщини під час романтичного побачення опинилась в обіймах… вовка (відео)

Від семи до десяти років загрожує молодим людям за розбійний напад

Тернополяни розвернули усі крісла на «Голосі країни»

Тернопільські активісти закликають «не спускати на гальмах» справу обкрадання бійців АТО

Фермерам з Тернопільщини допомогли дізнатися, хто і як таємно розподіляє їхній мільярд

Тернополян просять стерегтись французьких устриць

У Тернополі закриють один із банків

Лісівники Тернопільщини задумали щось серйозне

З кого спитати за прибирання і ремонт місцевих доріг?

Тернополянам на замітку: долар впав, а євро виріс

Пиво, тютюн і горілка непогано поповнюють казну Тернопільщини

Анонс
Тернополяни подивляться фільм про життя та роботу Девіда Лінча

Тернопільське «Об’єднання добровольців» звинувачують у шахрайстві

Відомий тернополянин знову одружився

Тернополянам на замітку: про що і коли усім треба звітувати

Це цікаво
19 лютого в історії Тернопільщини

Це цікаво
10 неофіційних правил посту від священика

Тернопільщина потерпає від недобросовісних жителів

Жителів Тернопільщини просять про допомогу

Фотофакт
Жахлива буденність Бережан (фотофакт)

18 Лютого 2018, Неділя


Погода
Тиждень розпочнеться ясним та морозним понеділком

Фоторепортаж
«Майдан ридав, а сотня в небо йшла…» (фоторепортаж)

Попри заборону тернополяни гуляють крихкою кригою ставу

Ексклюзив Це цікаво
«До добра і краси» – перший художній фільм Галичини, який знімали на Тернопільщині (частина 2)

Відео
Підсумковий випуск відеоновин у Тернополі за тиждень

Відео
Стрибку тернополянина із балкону церкви встигли перешкодити (відео)

На Тернопільщині злодії дивують своїм вибором

Тернопільщина: за послугами звертаються рідше, але уваги вимагають більше

Стало відомо, де зберігається картина із зображенням міста на Тернопільщині, автор якої там народився, а помер у Парижі

Український поет, уродженець Чорткова Василь Махно, який живе у США, відшукав місцезнаходження картини свого земляка-художника.

Слідів Саші Блондера, або Андре Блонделя, так його знають у Франції, в Чорткові не знайти, – пише Василь Махно. І це не провина Чорткова, просто – усьому свій час. Повернувся ж нещодавно до міста, в якому народився, письменник Карл-Еміль Францоз, хоча збірку оповідань «Євреї з Барнова» з німецької ще ніхто не переклав. Важлива проза, в якій місто живе-рухається-звучить при кінці дев’ятнадцятого століття. Місто Францоза. Ці оповідання схожі на старі мапи, на яких і вулиці називаються інакше, і будинків на тих вулицях значно менше, і також самих вулиць. Прийде час й на ці оповідання Францоза.

Саша Блондер – типовий блудний син Чорткова, у тому значенні, що, народившись на околицях імперії, зустрів свою смерть в Парижі.

Чи місце народження важливе? Про це можна сперечатися, але це та дрібниця, яку ми, не пакуючи до валіз, носимо і возимо зі собою. У нашій пам’яті і у нашому паспорті. Така дрібниця цей Чортків, правда? А Францоз його описує, і Саша Блондер його малює. Криві й горбисті вулиці, зелену річку, оцих людей, які шпацерували цими вулицями, і тих, які йдуть ними сьогодні. А ви кажете: що тут описувати і що тут змальовувати?

Листуючись зі своїм ізраїльським видавцем, обмірковуючи проєкт обкладинки для своєї книжки віршів, що виходить у листопаді, я обмовився про Сашу Блондера. Видавець у далекому Тель-Авіві імені цього маляра ніколи не чув, і про Чортків також, мабуть, не надто був поінформований. Я сказав, що будь-яка картина чи рисунок Саші Блондера, на яких зображено Чортків, буде тим знаком, яким пов’яжемо 33 літери моєї кирилиці з 22 літерами єврейської абетки. Змішаємо їх в єдиний поетичний потік, у звуки, якими багата кожна мова.

Видавець повірив мені на слово, що я щось-таки знайду.

Але я не знав, чи малював Блондер Чортків. З біографічних статей, на які натрапляв в інтернеті, не було зрозуміло, коли відвідував мистець своє місто? Як це відбувалося? До кого він приїжджав? До батьків? До братів чи сестер? Нарешті, після кількох невдалих спроб віднайти Чортків Блондера, я зрозумів тільки одне – як і куди він віддалявся від Чорткова. Спочатку це був Краків, згодом Варшава, були Крем’янець і Бельсько-Бяла, а потім Париж. Звичайно, що у біографії Блондера могли бути й інші міста, про які я не знаю. «Так малював він Чортків чи ні? – переслідувала мене думка. І хоча Блондер з 1937 року мешкає у Франції, та навряд у воєнній веремії та переїздах-втечах з окупованої Франції до «вільної зони» на південь возитимешся зі своїми картинами? Першочерговим залишалося завдання – пережити і вижити. Якісь роботи могли залишитися у польських музеях і приватних колекціях. Але яка існує гарантія, що під час війни тих музеїв не розграбували, а колекцій не розікрали?

Тривалий час я почував себе Кларенсом Файлером, героєм оповідання Сола Беллоу «Рукописи Ґонзаґи», який даремно прилетів до Іспанії з надією розшукати невідомі вірші якогось Ґонзаґи. З подібною впертістю я шукав Чортків Блондера, і мені вдалося натрапити на «Водоношу в Чорткові». Картина датована 1936 роком і виконана в манері, характерній для тодішнього Блондера. Заворожуюча урбаністика Чорткова наче розпливається внаслідок розмитості ліній, що позначають вулицю, будинки, пішоходів, візницю і водоношу з коромислом. Червоні, оранжеві і брунатні дахи будинків доповнено синіми й зеленими стінами. Блондер підсвітив місто, намащуючи чортківський простір, наче масло на хліб, яскравими кольорами. Найближче до глядача розміщено жінку, котра переходить міст, посередині вулиці – водоноша, далі праворуч два пішоходи – чоловік і жінка, а вглибині композиції – візниця. Тихе провінційне місто. Простір удекоровано будинками, які щільно притиснулися один до одного то червоними, то оранжевими дахами. Я роздивлявся і вивчав кожну деталь, припустивши, що Блондер міг малювати цю урбаністику збоку сучасної вулиці Надрічної. А може, я помиляюся?

Тоді я написав до Парижа, до Марка Блонделя, сина Саші, запит. У першому листі Марк відповів, що він не знає про існування саме цієї картини. Згодом надійшов другий лист, в якому було повідомлено мене, де та картина зберігається. «Я отримав інформацію: картина “Водоноша в Чорткові” (двостороння) зберігається в Національному музеї Кракова, інв. № A II-b-2199, картон, олія, 1936. Щиро, Марк Блондель».

Схоже, що за цей час він з кимось проконсультувався і отримав стовідсоткову інформацію.

Я одразу написав до Національного музею у Кракові з проханням надіслати мені світлину «Водоноші в Чорткові» високої якості, пояснивши для чого це.

І нарешті, коли картину Саші Блондера було «вмонтовано» на титул обкладинки, залишилося зачекати на видрук накладу і вислати кілька примірників до Парижа. Марк зі своєю сестрою Елен володіють усіма правами на батькову мистецьку спадщину.

Ось так місце народження стає всім для всіх.

І не важливо, що ти шукаєш: втрачений час чи картину, – завершує свої роздуми Василь Махно.

521

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора